Рішення № 131845362, 17.11.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3969/25

Номер провадження 2/585/1665/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,

Справа № 585/3969/25, провадження № 2/585/1665/25

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Роменського міськрайонного суду Сумської області від представника Романенка М. Е. надійшла позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що 31.07.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту № 102945586. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 102945586 від 31.07.2021, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач до укладення Договору отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась з усіма його умовами та Правилами , що розміщені на веб сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином Відповідач уклала Договір про споживчий кредит № 102945586 від 31.07.2021 із ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного документа Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15000грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 ЦК України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 12.11.2021, згідно умов Договору відступлення права вимоги №13Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 102945586 від 31.07.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 46565,82грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12222 грн.; заборгованість за відсотками становить 34343,82 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 102945586 від 31.07.2021р., Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», та зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.

Відповідач добровільно борг не погашає, тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 102945586 від 31.07.2021 у розмірі 46565,82 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та розглянути дану цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів.

Відповідач своєї позиції щодо позову не висловила.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20.10.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.44).

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 21.10.2025 (а.с.51).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження направлена на адресу місця реєстрації, при цьому до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за указаною адресою» (а.с.47, 48).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Також про розгляд справи в суді відповідач повідомлена шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.50) та шляхом направлення смс-повідомлення на її номер мобільного телефону, який зазначався нею під час укладення кредитного договору (а.с.52).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

31.07.2021 на підставі заповненої відповідачем Анкети-заяви на кредит №102948856 відповідач уклала з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит № №102948856, за умовами якого товариство мало надати позичальнику кредит у розмірі 15000 грн., строком на 20 днів, терміном повернення кредиту до 20.08.2021. Проценти за користування кредитом 6000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Умови пролонгації договору визначені п.2.3 Договору, в якому вказано про наявність можливості неодноразового продовження строку кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (а.с.7-11, 13).

Договір укладено в електронному порядку, підписано одноразовим ідентифікатором.

Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» до матеріалів справи не долучені.

До Договору долучені Графік платежів, з якого вбачається, що чиста сума кредиту становить 23850 грн., з якої 15000 тіло кредиту, 6000 грн. відсотки та 2850 грн. комісія, загальна вартість кредиту 23850 грн. (а.с.11) та Паспорт споживчого кредиту (а.с.12).

ТОВ «Мілоан» виконало умови Договору та надало відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. (а.с.24).

Відповідач умови Договору не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість, яка згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» становить 46565,82 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12222 грн.; заборгованість за відсотками - 34343,82 грн.; борг по комісії становить 0 грн.; заборгованість за пенею - 0 грн. З указаного розрахунку вбачається, що відсотки відповідачу нараховувались і після закінчення строку дії Договору. Також з указаного розрахунку вбачається, що відповідач 25.08.2021 сплатила на рахунок первісного кредитора кошти у розмірі 15756 грн., з яких 378 грн. ТОВ «Мілоан» були спрямовані на сплату комісії за пролонгацію, 378 грн. на погашення тіла кредиту, 9750 грн. на сплату погашення прострочених процентів по кредиту, 2850 грн. на сплату комісії та 2400 грн. на сплату тіла простроченого кредиту (а.с.14).

Надані стороною позивача Договір про відступлення прав вимоги №13Т від 12.11.2021 з відповідними додатками, свідчать про те, що позивач набув права вимоги до відповідача за указаним вище кредитним договором (а.с.15-19, 20, 21, 22, 23, 27-28).

25.07.2025 відповідачу позивачем направлялась Вимога про погашення кредитної заборгованості на підставі ст.ст. 530 ,512, 516 ЦК України (а.с.25).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 31.07.2021 на підставі заповненої відповідачем Анкети-заяви на кредит №102948856 відповідач уклала з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит № №102948856, за умовами якого товариство мало надати позичальнику кредит у розмірі 15000 грн., строком на 20 днів, терміном повернення кредиту до 20.08.2021. Проценти за користування кредитом 6000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Умови пролонгації договору визначені п.2.3 Договору (а.с.7-11, 13).

Встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за укладеним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 15000 грн, що підтверджується платіжним дорученням 30543884 від 31.07.2021 (а.с. 24).

Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за указаним Договором, що вбачається зі долучених представником позивача письмових доказів (а.с.15-19, 20, 21, 22, 23, 27-28).

Із наданого представником позивача розрахунку щодо заборгованості за невиконання умов кредитного договору вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 46565,82 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12222 грн.; заборгованість за відсотками - 34343,82 грн.; борг по комісії - 0 грн.; заборгованість за пенею - 0 грн. (а.с.14). Проте, дослідивши наявні матеріали справи, суд не погоджується із заявленим до стягнення розміром заборгованості.

Так, договір, укладений між первісним кредитором та відповідачем, строковий, а саме, кредит надавався відповідачу на строк 20 днів, тобто до 20.08.2021.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Проте, з долученого розрахунку вбачається, що кредитор нараховував відповідачу відсотки після закінчення строку дії договору, що суперечить вимогам законодавства.

Доказів пролонгації договору стороною позивача не додано.

Враховуючи викладене, з огляду на долучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про те, що станом на закінчення строку дії указаного договору розмір заборгованості становив 21000 грн., з яких 15000 грн. тіло кредиту та 6000 грн. відсотки за користування ним.

Щодо комісії, яка була нарахована відповідачу та на погашення якої товариство спрямувало кошти, сплачені позичальником, то слід зазначити наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.

Окреме стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення є порушенням закону, в зв`язку з чим умова Договору яка передбачає таке стягнення є нікчемною на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином сума комісії у розмірі 2850 грн. не мала б нараховуватись позичальнику та, відповідно, на її погашення не мали б спрямовуватись кошти, внесені відповідачем в рахунок погашення заборгованості .

З долученого позивачем розрахунку вбачається, що позичальник 25.08.2021, тобто після закінчення строку дії Договору, сплатила на рахунок первісного кредитора кошти у розмірі 15756 грн., з яких 378 грн. ТОВ «Мілоан» були спрямовані на сплату комісії за пролонгацію, доказів наявності якої суду не надано, 378 грн. на погашення тіла кредиту, 9750 грн. на сплату погашення прострочених процентів по кредиту, 2850 грн. на сплату комісії та 2400 грн. на сплату тіла простроченого кредиту .

Враховуючи проведення відповідачем 25.08.2021 часткової сплати заборгованості, на загальну суму 15756 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості у розмірі 5244 грн. (21000 -15756 = 5244).

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 272,80 грн. (розрахунок: 5244 х 2422,40 : 46565,82 = 272,80).

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 102945586 від 31.07. 2021 року у розмірі 5244 (п`ять тисяч двісті сорок чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42649746) сплачений судовий збір у розмірі 272 (двісті сімдесят два) грн.. 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", ел. пошта info@dgfinance.com.ua тел. 380671510087, адреса 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова