Рішення № 131841859, 10.11.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2398/25

Провадження № 2/626/898/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2025 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючої - судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товаривства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товаривство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №8683024 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 20.01.2025 року, обґрунтовуючи позовні вимоги таким.

20.01.2025 року між TOB "Авентус Україна" та ОСОБА_1 був укладений договір №8683042 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", на суму 10200 грн. 00 коп., на строк 360 днів, зі сплатою процентів та комісії згідно умов договору.

Позивач на виконання умов договору, перерахував грошові кошти у розмірі 10200 грн 00 коп. на платіжну картку, вказану відповідачем та яка міститься в реквізитах договору кредиту.

Водночас, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість за договором №8683024 про надання споживчого кредиту, яка на час подання позову до суду становить 20910,00 грн., яка складається з: 10200,00 грн. - суми заборгованості за кредитом; 10710,00 грн. - суми заборгованості по відсотках.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20910,00 грн., а також судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду клопотання в якому просить розглядати справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами, про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про те, що він не заперечує проти заочного розгляду справи .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надавала.

Так як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 січня 2025 року між TOB "Авентус Україна" та ОСОБА_1 був укладений кредитни договір №8683042 , який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А8050.

Умовами зазначеного договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно доумов договору відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10200 грн. терміном на 360 днів із встановленою фіксованою процентною ставкою. Договором передбачена періодичність платежів зі сплати процентів: кожні 15 днів із встановленою стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00% в день та зниженою процентною ставкою 0,95 % в день, та штрафними санкціями, передбаченими розділом 6 укладеного договору, які будуть застосовуватися до позичальника у випадку неналежного виконання ним умов договору.

Із долучених до позову документів, а саме письмового повідомлення ТзОВ ''ФК "Контрактовий дім" № 7/10944 від 19.05.2025 року, вбачається, що TOB "Авентус Україна" свої зобов`язання виконало так як здійснило видачу відповідачу кредитних коштів за договором № 8683042 від 20.01.2025 року шляхом перерахування 20.01.2025 року відповідачу кредитних коштів у сумі 10 200 грн. на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 , зазначену у договорі.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 20910,00 грн., яка складається з: 10200,00 грн. -заборгованості по тілу кредиту та 10710,00 грн. - простроченої заборгованості по відсотках.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано: інформаційні повідомлення споживача, які були подані позичальником з метою укладення кредитного договору; паспорт споживчого кредиту; кредитний договір № 8683042 від 20 січня 2025 року, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8050; таблицю обчислення загальної вартості кредиту; паспорт споживчого кредиту та розрахунок заборгованості по зазначеному договору.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін, тому сторони повинні довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

А так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, та беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Авентус Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задоволити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 20910,00 грн..

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн. та 105 грн. витрат, понесених позивачем за відправку відповідачу досудової вимоги.

Керуючись ст. ст.2, 7, 12, 228 - 229, 258 - 260, 263 - 265, 268, 280 - 283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товаривства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товаривства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", Код ЄДРПОУ 41078230, заборгованість за Договором № 8683042 про надання споживчого кредиту від 20.01.2025 року в сумі 20910 (двадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 коп. , судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 грн. 00 коп. та витрати, понесені позивачем за відправку відповідачу досудової вимоги в сумі 105 (сто п`ять) гривень 00 коп., а всього 23437 (двадцять три тисячі чотириста тридять сім) гривень 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Берестинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя