Рішення № 13183914, 27.12.2010, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

                                                                                                              Справа № 2-560/2010р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року                                                                            смт. Березнеугвате

    Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Міщенка Г.В.,

при секретарі Михалюк С.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

                                               В С Т А Н О В И В:

    04 листопада 2010 року позивач звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовом до її матері, в якому зазначив, що ОСОБА_1 проживає з дітьми в селі Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області. Вихованням доньки ОСОБА_2 не займається та впливу на неї не має, оскільки дівчинка до школи не ходить. За це відповідачка неодноразово попереджалась, притягувалась до адміністративної відповідальності, але ніяких висновків не зробила.

    Позивач просить суд відібрати дитину від матері без позбавлення батьківських прав та стягнути з неї аліменти в розмірі ? частини її заробітку ( доходу ), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У судовому засіданні представник органу опіки і піклування ОСОБА_3 ( за довіреністю ) позовні вимоги про відібрання дитини та стягнення аліментів підтримала у повному обсязі.

    Прокурор Мерімерін О.Г. вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню частково.

    Відповідачка ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, прокурора, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, приходить до наступного.

    Так, неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір’ю в селі Висунськ. Батько дівчинки помер.

    Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді попередження за ч.1 ст.184 КУпАП за невиконання обов’язків щодо виховання дитини. Судом встановлено, що її дочка без поважних причин не відвідує школу з листопада 2009 року ( а. с. 36 ).

    Згідно довідки директора Висунської загальноосвітньої школи I-III ступенів, ОСОБА_2 не відвідує школу з 01 вересня 2010 року.  Бесіди з матір’ю результату не дали ( а. с. 37 ).

    Допитаний в якості свідка начальник служби у справах дітей ОСОБА_4 показав, що мати не бажає щоб дитина ходила до школи та всіляко цьому перешкоджає.  

    У відповідності з висновком органу опіки і піклування відібрання дитини від матері є доцільним ( а. с. 25 ).

    Зі змісту ч.1 ст.170 СК України слідує, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадку, зокрема,  передбаченого пунктом 2 частини першої статті 164 цього Кодексу ( ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини ), а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.

    Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поведінку матері слід визнати протиправною і винною, а позов в частині відібрання дитини слід задовольнити.

    Відповідно до ч.4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

    Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує, що відповідачка має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, та у відповідності з вимогами п.3 ч.1 ст.182 СК України вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, зменшивши розмір аліментів до 1/6 частини її заробітку ( доходу ).

    У відповідності з вимогами ч.3 ст.88 і ч.3 ст.81 ЦПК України суд стягує з відповідачки 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

                                                    В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області задовольнити частково.

    Відібрати дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від її матері – ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав та передати дитину під опіку Березнегуватській районній державній адміністрації Миколаївської області.

    Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки села Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, аліменти на користь Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини її заробітку ( доходу ), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з набранням рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 ( п’ятдесят одної ) грн. на користь держави.

    Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 ( ста двадцяти ) грн. на розрахунковий рахунок 31218259700065, код платежу 22050001, ЄДРПОУ 23628405, одержувач «Місцевий бюджет Березнегуватського району», банк одержувача ГУДК у Миколаївській області, символ звітності банку 259.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

     Суддя                                                                                                                       Міщенко Г.В.