Рішення № 131823984, 17.11.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5695/25

Провадження № 2/484/2493/25

Рішення

іменем України

(заочне)

17.11.2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А.,

за участю секретаря судових засідань Завірюхи В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив

13.10.2025 року ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в обгрунтування якого вказано, що 19.03.2020 року між ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №154179 від 19.03.2020 року в електронній формі. 19.03.2020 року відповідач прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору та підписав акцепт електронним цифровим підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, процентна ставка становить 0,01 % в день від поточного залишку позики, комісія становить 1,5% в день від початкового розміру позики відповідно до п.п. 1.1.1 Договору. Відповідач свої зобов`язання за договором позики № 154179 від 19.03.2020 року не виконав належним чином, у зв`язку чим у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка на дату подання позову складає 25040,50 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за позикою; 20040,50 грн. заборгованість по процентам та комісією за користування позикою. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 25040,50 грн., судовий збір в розмірі 2423,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких інших клопотань від нього до суду не надходило.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.03.2020 року між ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №154179 від 19.03.2020 року (надалі - Договору), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. п. 1.1., 1.2. Договору ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" надає Позичальнику позику а Позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк встановлений цим Договором.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору встановлено наступні умови: - сума позики 5000 грн. Згідно п. 1.1.2 Договору плата за користування позикою у вигляді: п.1.1.2.1 - процентів (надалі за текстом іменується "процентна ставка" в усіх відмінках) та складає 0,1% (одна сота відсотка), в день від початкового залишку позики.; п. 1.1.2.2 - комісії (надалі за текстом іменується - "комісійна винагорода" в усіх відмінках) складає 1,5% (одна ціла п`ять десятих відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно до п. 1.1.1. Договору; Відповідно до п.п. 1.1.3-1.1.5 нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Строк повернення позики (термін платежу): 17 квітня 2020 року. Згідно паспорту позики орієнтовна реальна річна процентна ставка позики для споживача на дату укладання договору становить: 551,15%, орієнтовна загальна вартість позики для споживача на дату укладання договору становить: 7189,50 грн. Відповідно до п.п. 1.2-.13 Договору позика надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп. 1.1.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок Позичальника ). Якщо Позичальник повертає позику в той самий день, що і день отримання позики - Позичальник сплачує на користь Позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 грн. В цьому випадку вимоги пп.1.1.2.-1.1.-4. не застосовуються.

Відповідно до п.п. 4.2 - 4.4 Договору позики сторони домовились, що повернення позики та сплата процентів і комісйна винагорода за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору та розміщується в Особистому кабінеті. Обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики Позичальнику (перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в п.п. 1.1.5 Договору включно. У разі продовження строку Договору Позичальником, - нарахування процентів та комісійної винагороди за Договором після продовження строку здійснюється за фактичну кількість календарних днів на яку продовжено строк Договору.

Згідно п.п. 2.1-2.2 Договору строк дії Договору становить тдо повного виконання Позичальником зобов`язань за Договором. Датою укладення Договору є дата перерахування суми кредиту на банківський рахунок Позичальника.

Договір позики №154179 від 19.03.2020 року із графіком платежів, паспортом позики, ОСОБА_1 підписав електронним цифровим підписом з використанням одноразового ідентифікатора (а.с. 5-12).

Позикодавець свої зобов`язання за договором позики виконав, надав позичальнику позику в сумі 5000 грн. 00 коп. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджено копією листа ТОВ ФК "ЕЛАЄНС" від 01.09.2025 року №154179 (а.с. 20).

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором позики №154179 від 19.03.2020 року за період з 19.03.2020 року по 14.08.2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 25040,50 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за позикою; 20040,50 грн. заборгованість по процентам за користування позикою (а.с. 13-16).

Згідно з умовами договору позики відповідач зобов`язується вчасно повернути повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов Договору.

Однак, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення наданої їй позики в строки, передбачені договором.

Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням умов договору позики №154179 від 19.03.2020 року ОСОБА_1 отримав позику в розмірі 5000 грн., проте свої зобов`язання за договором не виконав, тому в нього наявна заборгованність в розмірі 25040,50 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за позикою; 20040,50 грн. заборгованість по процентам за користування позикою.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №154179 від 19.03.2020 року в сумі 25040,50 грн. доведена та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2423 грн.

Щодо стягнення із позивача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 5000 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, що укладений позивачем із адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем (а.с. 22); актом №685 від 01.09.2025 року наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, що містить перелік робіт та їх обсяг (а.с. 17), довіреністю від 09.07.2025 року (а.с. 21), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с 28).

Відповідачем будь-яких клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не направлялось.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 77-80, 89, 259, 263-265, 279-280 ЦПК України, суд, -

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" заборгованість за договором позики № 154179 від 19.03.2020 року у розмірі 25040 (двадцять п`ять тисяч сорок) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" судовий збір у сумі 2423 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., а всього 7423 (сім тисяч чотириста двадцять три) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ", код ЄДРПОУ 41229318, адреса: вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, м. Київ, 01054;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 17.11.2025 року.

Суддя: