Окрема думка судді № 131823694, 07.11.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №505/3089/24

№2-о/505/95/2025

ОКРЕМА ДУМКА

судді Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В.,

07 листопада 2025 року Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючої судді Ващук О.В., присяжних Глонті Н.В.; Скрипника А.Є. ухвалив рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Подільської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

Вказаним судовим рішенням заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.

Встановлено над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що розгляд справ про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до частини 3 статті 68Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

За змістом частини 1 статті 35ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

Згідно з частиною 3 статті 35ЦПК України суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Не можу погодитись із ухваленим рішенням суду в частині передання недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , під опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі статтею 55ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст.58ЦК України опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 60ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі статтею 63ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно із Правилами опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У пункті 3.1 Правил зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Таке подання має бути обґрунтованим і оформлюватися за наявності документів визначених пунктом 3.3. Правил.

При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Зі змісту подання №4475 від 04 листопада 2025 року органу опіки та піклування Подільської міської рада Одеської областіпро призначення опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що в ньому лише констатується, що батько ОСОБА_1 , фактично вже організовує побут, піклується та підтримує фізичний, психічний стан сина ОСОБА_3 . Окрім того, зазначено що батько ОСОБА_1 має бажання та можливість здійснювати догляд та бути опікуном над сином, а тому доцільно його призначити опікуном над сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, зазначене подання не містить належної мотивації, конкретних обставин, які зумовлюють необхідність призначення саме цього опікуна. Зокрема, не зазначено, чому саме батька ОСОБА_1 , доцільно призначити опікуном, а не іншу особу, зокрема, мати ОСОБА_2 та чи має вона можливість виконувати обов?язки опікуна.

Належних доказів щодо неможливості іншими родичами ОСОБА_3 виконувати функції опікуна суду не надано.

Окрім того, в судовому засідання заявник ОСОБА_1 повідомив суд, що він з 1993 року працює у Комунальному закладі Центрі надання соціальних послуг «Родина», а догляд за сином з дитинства здійснювала його дружина ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 ), яка зі слів заявника ніде не працює. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив суд, що його дружина хворіє (цукровий діабет), а тому їй важко доглядати за сином, однак на уточнення суду останній повідомив, що його дружина хворіє вже близько 17 років.

З огляду на зазначене, вважаю, те що ОСОБА_1 працює соціальним працівником у Комунальному закладі Центрі надання соціальних послуг «Родина», виключає можливість забезпечення у останнього здійснювати належний та постійний догляд за недієздатним.

Також, згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.

Верховний Суд у Постанові від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23 зазначив наступне: Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

З урахуванням викладеного, вважаю, що конституційний обов`язок захисту незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням ОСОБА_1 бути опікуном за наявності інших родичів, які можуть виконувати функції опікуна.

Відтак, вважаю, що підстави для призначення ОСОБА_1 опіком ОСОБА_3 відсутні, а рішення в частині призначення ОСОБА_1 опіком ОСОБА_3 є передчасним.

Враховуючи наведене, на мою думку, у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном для ОСОБА_3 необхідно було відмовити.

Суддя О.В. Ващук