Ухвала суду № 131821820, 11.11.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер 333/10359/25

Провадження 1-кс/333/3549/25

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №62025080100002127, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2025 слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополь звернулася до суду із клопотанням про арешт майна.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 27.03.2023 № 135 о/с призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу №6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області та являється службовою особою - працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення здійснював функції представника влади та, відповідно до примітки ч. 1 ст. 364 КК України, був службовою особою органу Національної поліції України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2025 № 127, ОСОБА_4 вважається таким, що прибув у відрядження до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків з метою проходження базової загальноосвітньої підготовки у складі зведеного навчального батальйону «Граніт-1».

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо вирішив вчинити військовий злочин, та в якості пособників вчинення якого залучив ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших невстановлених на теперішній час осіб, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.05.2025, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньо змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими на теперішній час особами, під час спілкування засобами телефонного зв`язку з військовослужбовцем ОСОБА_4 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді курсанта 3 зведеної навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт-1» військової частини НОМЕР_1 , досягли домовленості, щодо сприяння у вчиненні ним самовільного залишення місця несення служби (дезертирства) з місця тимчасового розташування підрозділів військової частини НОМЕР_1 , на території Житомирського району Житомирської області, за грошову винагороду.

Відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими на теперішній час особами, зобов`язався прибути на автомобілі «GEELY CK», державний номерний знак НОМЕР_2 у заздалегідь обумовлене місце, а саме до військової частини НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , куди ОСОБА_4 , маючи умисел на самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, прибув за направленням медичної служби військової частини НОМЕР_1 , під приводом консультації у лікаря терапевта, після чого забрати військовослужбовця ОСОБА_4 в якості пасажира вказаного транспортного засобу та доставити його до орендованої ними квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а в подальшому, ОСОБА_5 , разом зі ОСОБА_6 на автомобілі «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_4 мали доставити ОСОБА_4 до обраного ним місця на території м. Запоріжжя, де останній планував переховуватись, ухилячись від проходження військової служби, гарантуючи при цьому останньому безперешкодний перетин «блок-постів», розташованих на шляху слідування, уникнення перевірки його документів.

Так, 14.05.2025, приблизно о 11 годині, ОСОБА_3 , діючи з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та раніше досягнутої домовленості, пересуваючись на автомобілі «GEELY CK», державний номерний знак НОМЕР_2 , прибув в обумовлене місце, а саме до військової частини НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , куди ОСОБА_4 , маючи умисел на самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, прибув за направленням медичної служби військової частини НОМЕР_1 , під приводом консультації у лікаря терапевта та вже очікував їх.

У подальшому ОСОБА_4 сів в якості пасажира до автомобіля «GEELY CK», державний номерний знак НОМЕР_2 , а ОСОБА_3 , діючи узгоджено та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, відповідно до заздалегідь розробленого плану, маючи на меті виконання раніше досягнутої із військовослужбовцем ОСОБА_4 домовленості, направленої на сприяння вчинення останнім дезертирства, шляхом використання наявного транспортного засобу, а також усунення перешкод, направився на вказаному автомобілі до орендованої ними квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де залишили ОСОБА_4 .

Після цього, з метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 спільно зі ОСОБА_6 , діючи спільно, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_3 з невстановленими на теперішній час в ході досудового розслідування особами, на автомобілі «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_4 направилися з м. Запоріжжя до м. Житомира.

16.05.2025, під час слідування з м. Запоріжжя до м. Житомира, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи узгоджено між собою та з ОСОБА_3 і невстановленими досудовим розслідуванням особами, на виконання раніше розробленого плану, направленого на сприяння вчиненню ОСОБА_4 дезертирства та подальшого його переховування від органів правопорядку, шляхом спілкування засобами телефонного зв`язку орендували для військовослужбовця ОСОБА_7 іншу квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , а також з метою конспіративного пересування по м. Житомиру шляхом слідування з попереднього місця переховування да іншого, організували засіб пересування для ОСОБА_4 , залучивши невстановленого досудовим розслідуванням водія автомобіля таксі, на якому останній переїхав до вказаного місця проживання з раніше орендованої квартири, надаючи при цьому ОСОБА_7 відповідні поради та вказівки направлені на забезпечення приховування вчиненого останнім кримінального правопорушення та подальшого переховування від органів правопорядку.

Так, 18.05.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 спільно зі ОСОБА_6 та за попередньою змовою із ОСОБА_3 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та раніше досягнутої домовленості, пересуваючись на автомобілі «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_4 , прибули в обумовлене місце у м. Житомирі (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), де їх очікував ОСОБА_4 , який переховувався від органів правопорядку, виконуючи раніше надані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказівки та поради.

У подальшому ОСОБА_4 сів в якості пасажира до автомобіля «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_4 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи узгоджено між собою та за попередньою змовою із ОСОБА_3 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до заздалегідь розробленого плану, маючи на меті виконання раніше досягнутої із військовослужбовцем ОСОБА_4 домовленості, направленої на сприяння вчинення останнім дезертирства, шляхом використання наявного у них транспортного засобу, а також усунення перешкод, шляхом використання службового становища ОСОБА_5 , як працівника поліції, під час можливої поглибленої перевірки документів ОСОБА_4 за маршрутом слідування до місця призначення та проїзду контрольних пунктів пропуску на автомобільних шляхах, направились на вказаному автомобілі до міста Запоріжжя.

За виконання взятих на себе зобов`язань, виконавши всі дії направлені на сприяння ОСОБА_4 у вчиненні ним дезертирства та достававши його у заздалегідь обумовлене місце, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, отримали від військовослужбовця ОСОБА_4 грошову винагороду у заздалегідь обумовленій сумі, а останній після цього свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби на території м. Запоріжжя.

Таким чином, ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, який кваліфіковано як: пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Разом із цим, наказом командира військової частини НОМЕР_5 НГУ молодшого сержанта ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено на посаду командира відділення управління військової частини НОМЕР_5 НГУ.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, молодший сержант ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Так, 19.10.2025, приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, під час спілкування засобами телефонного зв`язку досяг домовленості із військовослужбовцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який був залучений до конфіденційного співробітництва з метою викриття протиправної діяльності), щодо сприяння у вчиненні ним начебто самовільного залишення місця несення служби (дезертирства) з місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_5 НГУ, а саме з території Донецької області, за грошову винагороду, з метою подальшої організації та сприянні порадами, вказівками та наданням засобів в незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України.

Відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_3 зобов`язався забезпечити виготовлення підробленої медичної довідки на ім`я матері ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої остання начебто перебуватиме на стаціонарному лікуванні, що стане підставою отримання ОСОБА_8 короткострокової відпустки.

25.10.2025, приблизно о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , діючи з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та раніше досягнутої домовленості, під час спілкування засобами телефонного зв`язку, повідомив ОСОБА_8 про те, що 27.10.2025 медична довідка буде готова та повідомив, що за її виготовлення ОСОБА_8 має здійснити оплату у сумі приблизно 500 доларів США.

27.10.2025, приблизно о 14 годині 19 хвилин, під час спілкування засобами телефонного зв`язку, ОСОБА_8 , на виконання раніше наданих ОСОБА_3 вказівок, повідомив останньому про готовність здійснення оплати послуг з виготовлення медичної довідки у сумі 20000 гривень. В свою чергу ОСОБА_3 повідомив про необхідність здійснення оплати якомога швидше та запевнив ОСОБА_8 , що одразу після отримання довідки направить йому її скановану копію через месенджер «WhatsApp», а її оригінал направить через ТОВ «Нова Пошта».

В той же день, 27.10.2025, приблизно о 14 годині 49 хвилин, ОСОБА_8 через застосунок «ПУМБ» на мобільному телефоні, за вказівкою ОСОБА_3 , зі своєї банківської карти № НОМЕР_6 здійснив переказ грошових коштів у сумі 20000 гривень на банківську карту № НОМЕР_7 .

28.10.2025 (більш точний час на теперішній момент досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 через месенджер «WhatsApp» направив ОСОБА_8 скановану копію медичної довідки 343, до якої було внесено відомості, які не відповідали дійсності, про те, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР з 28.10.2025 до теперішнього часу (дата видачі довідки 28.10.2025) з діагнозом церебральний атеросклероз ІІ ст., гіпертонічна хвороба ІІ ст, 3 ст, неускладнений криз.

Після цього, 28.10.2025 ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 про необхідність додаткової оплати послуги з надання медичної довідки у сумі 10000 гривень. ОСОБА_8 в свою чергу, на виконання вимоги ОСОБА_3 здійснив додаткову оплату.

29.10.2025 (більш точний час на теперішній момент досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , через ТОВ «Нова Пошта», з відділення № 27, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 186, відправили оригінал вказаної медичної довідки на ім`я ОСОБА_8 до відділення № 9, за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, район ж/б № 1.

Після цього, у невстановлений в ході досудового розслідування час, під час спілкування засобами телефонного зв`язку ОСОБА_3 зобов`язався забезпечити прибуття невстановленого автомобіля у заздалегідь обумовлене місце, а саме до відділення № 9 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, район ж/б № 1, невстановлений водій якого повинен забрати військовослужбовця ОСОБА_8 в якості пасажира та доставити його до вказаного ОСОБА_8 місця на території м. Запоріжжя, де останній начебто планує готуватися до незаконного перетину державного кордону України.

Так, 04.11.2025, приблизно о 10 годині (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), невстановлений водій на автомобілі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_8 , прибув в обумовлене місце, а саме до відділення № 9 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, район ж/б № 1, де його очікував ОСОБА_8 , виконуючи раніше надані ОСОБА_3 вказівки та поради. У подальшому ОСОБА_8 сів в якості пасажира до автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_8 , а невстановлений водій вказаного автомобіля направився на вказаному автомобілі до міста Запоріжжя.

Таким чином ОСОБА_3 виконав взяті на себе зобов`язань та всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, забезпечивши доставку ОСОБА_8 у заздалегідь обумовлене місце та отримавши за сприяння у вчиненні дезертирства від військовослужбовця ОСОБА_8 грошову винагороду в обумовленій сумі, проте кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, який кваліфіковано як: закінчений замах на пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_12 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України.

В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_12 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з п. 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2021 № 1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Так, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, визначивши для себе вчинення злочинів, пов`язаних з недоторканістю державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, джерелом доходів, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, діючи всупереч урегульованим законами суспільним відносинам у сфері охорони державного кордону України, в період дії воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, коли чоловікам, громадянам України віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, та в порушення Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок перетину державного кордону України, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, за наступних обставин.

Так, з метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, діючи умисно та з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню наданням засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.03.2025, вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому інспектором СРПП відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами.

Діючи узгоджено з ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, ОСОБА_5 розробив злочинний план незаконного переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України, який полягав у підшуканні осіб, що мають намір перетнути державний кордон України, подальше забезпечення таких осіб підробленими документами, які дають підстави для виїзду осіб чоловічої статі через державний кордон України в умовах воєнного стану, а також надання їм відповідної інформації, інструкцій та порад щодо порядку перетинання кордону з підробленими документами, за грошову винагороду.

Приблизно у вересні 2025 року, але не пізніше 07.10.2025, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 познайомилися з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та повідомили останньому про те, що вони надають послуги з організації незаконного переправлення через державний кордон України за грошову винагороду та в разі потреби йому особисто або його знайомим він може звернутися до них з вказаного приводу.

17.10.2025 ОСОБА_13 , якого органом досудового розслідування залучено до конфіденційного співробітництва, повідомив ОСОБА_5 , що має знайомого - військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України ОСОБА_8 , також залученого органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва, який нібито бажає самовільно залишити місце служби та виїхати за межі України, не маючи на те законних підстав, на що ОСОБА_5 повідомив, що для вирішення вказаних питань, йому необхідно звернутися до ОСОБА_3 .

Діючи на виконання вказівки ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , якого органом досудового розслідування залучено до конфіденційного співробітництва, 17.10.2025 зустрівся з ОСОБА_3 , якому також повідомив про наявність знайомого військовослужбовця ОСОБА_8 , який нібито бажає самовільно залишити місце служби та виїхати за межі України, не маючи на те законних підстав. В свою чергу ОСОБА_3 повідомив, що має можливість надати сприяння ОСОБА_8 у залишенні військової частини та перетинанні державного кордону України за грошові кошти та на своє прохання отримав від ОСОБА_13 номер телефону ОСОБА_8 для подальшого зв`язку, надання роз`яснень та пропозицій щодо можливих шляхів та способів самовільного залишення військової служби, а також підготовки та порядку виїзду за межі України.

В подальшому ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, за попередньою змовою з ними, 19.10.2025, приблизно о 18 годині 10 хвилин під час спілкування засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_8 про обізнаність з його проблемою та готовність допомогти у її вирішенні, з`ясував у останнього місце його служби, сімейний стан, а також відсутність фінансових зобов`язань.

При цьому, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_8 забезпечити виготовлення підробленої медичної довідки на ім`я його матері - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої остання начебто перебуватиме на стаціонарному лікуванні, що стане підставою отримання ОСОБА_8 короткострокової відпустки з місця служби та прибуття до м. Запоріжжя, де йому необхідно буде написати рапорт з проханням виїзду за кордон, який буде погоджено його командиром і він зможе виїхати за межі України. Крім того, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 , що вартість вказаних послуг для нього складатиме від 12000 до 15000 доларів США.

20.10.2025 приблизно о 10 годині 30 хвилин, під час спілкування засобами телефонного зв`язку, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 про згоду на його пропозицію.

24.10.2025, ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та раніше досягнутої домовленості, під час спілкування засобами телефонного зв`язку, повідомив ОСОБА_8 про необхідність придбання проїзного квитка на потяг сполученням «Запоріжжя1 - Перемишль» та обов`язкове придбання зворотного квитка, з метою усунення підозр у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, щодо можливого його не повернення на територію України у подальшому. На виконання вказівок ОСОБА_3 ОСОБА_8 , 25.10.2025, приблизно о 19 годині 04 хвилин придбав проїзні квитки на потяг № 032П сполученням «Запоріжжя1 - Перемишль», вагон № 7, посадочне місце № 42 з датою відправлення із м. Запоріжжя 04.11.2025 та на потяг № 032Д сполученням «Перемишль - Запоріжжя1», вагон № 8, посадочне місце № 41 з датою відправлення із м. Перемишль (Польща) 13.11.2025.

Крім того, 25.10.2025, приблизно о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та раніше досягнутої домовленості, під час спілкування засобами телефонного зв`язку, повідомив ОСОБА_8 про те, що 27.10.2025 медична довідка буде готова та висунув вимогу про те, що за її виготовлення ОСОБА_8 має передати йому грошові кошти у сумі приблизно 500 доларів США.

27.10.2025, приблизно о 14 годині 19 хвилин, під час спілкування засобами телефонного зв`язку, ОСОБА_8 , на виконання раніше наданих ОСОБА_3 вказівок, повідомив останньому про готовність здійснення оплати послуг з виготовлення медичної довідки у сумі 20000 гривень. В свою чергу ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , надав ОСОБА_8 реквізити банківського рахунку для перерахування грошових коштів - № НОМЕР_7 , та повідомив про необхідність здійснення оплати якомога швидше, запевнивши його, що одразу після отримання довідки направить йому її скановану копію через месенджер «WhatsApp», а її оригінал направить засобами поштового зв`язку через відділення ТОВ «Нова Пошта», розташоване поблизу місця несення ним військової служби, у м. Павлограді, Дніпропетровської області.

В той же день, 27.10.2025, приблизно о 14 годині 49 хвилин, ОСОБА_8 через застосунок «ПУМБ» на мобільному телефоні, за вказівкою ОСОБА_3 , зі своєї банківської карти № НОМЕР_6 здійснив переказ грошових коштів у сумі 20000 гривень на банківську карту № НОМЕР_7 .

28.10.2025 (більш точний час на теперішній момент досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , через месенджер «WhatsApp» направив ОСОБА_8 скановану копію медичної довідки № 343, до якої було внесено відомості, які не відповідали дійсності, про те, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР з 28.10.2025 до теперішнього часу (дата видачі довідки 28.10.2025) з діагнозом: «Церебральний атеросклероз ІІ ст., гіпертонічна хвороба ІІ ст, 3 ст, неускладнений криз».

Після цього, 28.10.2025 ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , засобами телефонного зв`язку, повідомив ОСОБА_8 про необхідність додаткової оплати послуги з надання оригіналу медичної довідки у сумі 10000 гривень на банківську карту № НОМЕР_7 . ОСОБА_8 в свою чергу, на виконання вимоги ОСОБА_3 здійснив додаткову оплату зі своєї банківської карти № НОМЕР_6 грошових коштів у сумі 10000 гривень на вказаний ОСОБА_3 банківський рахунок.

29.10.2025 (більш точний час на теперішній момент досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи узгоджено із ОСОБА_5 , через ТОВ «Нова Пошта», з відділення № 27, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 186, відправили оригінал вказаної підробленої медичної довідки на ім`я ОСОБА_8 до відділення № 9, за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, район ж/б № 1.

Після цього, у невстановлений в ході досудового розслідування час, під час спілкування засобами телефонного зв`язку ОСОБА_3 , діючи узгоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , зобов`язався забезпечити прибуття автомобіля у заздалегідь обумовлене місце, а саме до відділення № 9 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, район ж/б № 1, водій якого повинен забрати військовослужбовця ОСОБА_8 в якості пасажира та доставити його до вказаного ОСОБА_8 місця на території м. Запоріжжя, де останній начебто планує готуватися до незаконного перетину державного кордону України.

Так, 04.11.2025, приблизно о 10 годині, невстановлений водій на автомобілі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_8 , прибув в обумовлене місце, а саме до відділення № 9 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, район ж/б № 1, де його очікував ОСОБА_8 , виконуючи раніше надані ОСОБА_3 вказівки та поради. У подальшому ОСОБА_8 сів в якості пасажира до автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_8 , а невстановлений водій вказаного автомобіля направився на вказаному автомобілі до міста Запоріжжя.

В подальшому, 04.11.2025, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та на виконання попередньої домовленості повідомив ОСОБА_13 , якого органом досудового розслідування залучено до конфіденційного співробітництва, про необхідність зустрічі у заздалегідь обумовленому місці на території м. Запоріжжя та передачі йому грошових коштів у сумі 13000 доларів США, в якості оплати за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

Після цього, 04.11.2025 приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_13 прибув до визначеного ОСОБА_3 місця, а саме до АЗС «WOG», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 2, де передав останньому грошові кошти у сумі 10000 доларів США (що станом на 04.11.2025 відповідно до курсу НБУ становить 420409 грн), а також повідомив, що залишок грошових коштів в сумі 3000 доларів США він передасть ОСОБА_3 після того, як ОСОБА_8 перетне державний кордон України. Після цього ОСОБА_3 перелічив грошові кошти, тим самим особисто пересвідчився про наявність вказаної вище суми грошових коштів, та розділив їх на дві частини по 5000 доларів США, при цьому одну частину залишив собі, а другу повернув ОСОБА_13 , повідомивши про необхідність зустрітися з ОСОБА_11 , який чекатиме його поблизу ресторану «Аристократ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко (проспект Маяковського), 2А, та якому необхідно передати другу частину грошових коштів у сумі 5000 доларів США, після чого отримати від нього документи, які нададуть ОСОБА_8 право перетину державного кордону України.

На виконання вказівок ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , будучи залученим органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва, направився до визначеного ним місця, а саме до ресторану «Аристократ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко (проспект Маяковського), 2А, де зустрівся з ОСОБА_11 , якому передав другу частину грошових коштів у сумі 5000 доларів США.

ОСОБА_11 , в свою чергу, продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та на виконання попередньої домовленості, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 не надавалася відпустка та дозвіл виїзду за кордон, передав ОСОБА_13 підроблені офіційні документи, які містили підроблені підписи і відбитки печаток, з метою створення уявлення їх достовірності, а саме витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_5 НГУ від 30.10.2025 № 839, відповідно до якого ОСОБА_8 , командиру відділення управління мінометної батареї військової частини НОМЕР_5 НГУ надано щорічну основну відпустку терміном 17 календарних днів з 04 листопада 2025 року по 20 листопада 2025 року, з виїздом до міста Лодзь, Республіка Польща, а також відпускний квиток за підписом командира військової частини НОМЕР_5 НГУ від 04.11.2025 № 2497, виданий молодшому сержанту ОСОБА_8 , який прямує у щорічну основну відпустку за 2025 рік «Sporna 89, 91-107 Lodz, Poland», з 04 листопада 2025 року по 20 листопада 2025 року, з метою їх подальшого використання під час проходження прикордонного контролю при перетині державного кордону України, як таких, що надають право на виїзд за межі України, під час дії воєнного стану.

В подальшому, 04.11.2025 приблизно о 18 годині, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами злочинний умисел, в ході спілкування засобами телефонного зв`язку з ОСОБА_8 , шляхом надання останньому порад та вказівок щодо його поведінки під час проходження прикордонного контролю при перетині державного кордону України, вчинив керівництво діями ОСОБА_8 щодо його незаконного перетину державного кордону. Так, ОСОБА_5 детально пояснив ОСОБА_8 план незаконного переправлення через державний кордон та надав відповідні інструкції щодо його поведінки під час перетину державного кордону, надання підроблених документів та відповідей на питання, які можуть бути йому задані військовослужбовцями Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю.

Після цього, 05.11.2025 приблизно о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_8 , діючи на виконання інструкцій та вказівок ОСОБА_5 , залізничним транспортом прибув до міжнародного пункту пропуску «Мостиська-залізничний», розташованого на станції Мостиська-ІІ Мостиського району Львівської області та надав під час проходження прикордонного контролю вказані вище підроблені документи, які містили недостовірні відомості щодо надання йому відпустки з можливістю виїхати за кордон, а також виконавши всі дії зазначені ОСОБА_5 як необхідні під час здійснення прикордонного контролю.

Після цього, 05.11.2025 приблизно о 16 годині 05 хвилин ОСОБА_3 , діючі узгоджено із ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, прибув на парковку супермаркета «Сільпо», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64, де зустрівся із ОСОБА_13 , якого органом досудового розслідування було залучено до конфіденційного співробітництва, та отримав від нього другу частину грошових коштів у сумі 3000 доларів США (що станом на 05.11.2025 відповідно до курсу НБУ становить 126217 грн 50 коп), в якості сплати за надання послуг з організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 .

Однак одразу після отримання вказаних грошових коштів, незаконна протиправна діяльність вказаних осіб була викрита та припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вчинив всі дії, раніше визначені відповідно до розробленого ним злочинного плану, які полягали в організації та сприянні своїми порадами, вказівками та наданням засобів та усуненням перешкод в незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_3 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який кваліфіковано як: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинена повторно, попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

08 листопада 2025 року старшим слідчим в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі страшим лейтенантом Державного бюро розслідувань ОСОБА_14 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме згідно інформаційної довідки №451230880 ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1434846823221 з кадастровим номером: 2322184600:07:001:1449 площею 0,1 га. Крім того ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, з аналізу матеріалів кримінального провадження, норм чинного законодавства, слід дійти висновку, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно ОСОБА_3 , на яке слід накласти арешт, а саме: земельна ділянка з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1434846823221 з кадастровим номером: 2322184600:07:001:1449 та квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , підлягає конфіскації, як вид покарання за вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та відповідно до положень ст. 170 КПК України майно підозрюваного необхідно арештувати з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Слідчий в судове засіданні не з`явився будучи належним чином повідомлений, надав до суду заяву про слухання клопотання за його відсутності, в якій наполягав на її задоволенні.

Інші учасники судового розгляду не з`явилися будучи належним чином повідомлені.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

27.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України (кримінальне провадження №62025080100002127).

Клопотання слідчого про арешт майна погоджене прокурором. У ньому зазначено підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, протоколом обшуку від 05.11.2025, протоколами допиту свідків та інші долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

08 листопада 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до положень ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна - це покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме згідно інформаційної довідки №451230880 ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1434846823221 з кадастровим номером: 2322184600:07:001:1449 площею 0,1 га. Крім того ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 обґрунтовується тим, що останній, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання, може мати можливість здійснити його відчуження, зокрема шляхом передачі третім особам. Крім того, в слідчий суддя вважає, що підозрюваний може вживати заходів з метою відчуження майна, з метою уникнення подальшої конфіскації. Зазначене створює реальну загрозу неможливості виконання судового рішення в частині конфіскації майна, а незастосування заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі або неможливість виконання вироку в частині конфіскації майна.

Враховуючи те, що санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачена конфіскація майна, з метою забезпечення судового рішення у частині можливої конфіскації майна, існують реальні підстави для накладення арешту на вищевказане майно підозрюваного ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.167, 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі майор Державного бюро розслідувань про арешт майна - задовольнити.

З метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , накласти арешт на майно із забороною відчужувати та розпоряджатись майном яке належить йому на праві приватної власності, а саме на:

- земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1434846823221 з кадастровим номером: 2322184600:07:001:1449 площею 0,1 га.;

- квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1