Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 152/1179/25
2/152/724/25
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовомадвоката Країла Степана Васильовича
в інтересах ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
вимогипозивача: про захист прав споживачів
учасники справи:в судове засідання не з`явилися,
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача звернувся до суду з цим позовом та вказав, щона розгляді в Шаргородському районному суді знаходиться справа №152/989/25 за позовом ТОВ «Укр Кредит
Фінанс» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором.З матеріаліввказаної справивбачається,що 14червня 2023року міжТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»і ОСОБА_2 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1222-6181 (споживчий договір). За приписами статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання
споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для
споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого
договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж
основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону. У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в
ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю
повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження
споживача про таку вимогу. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують
права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.
Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у
договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива
тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість
внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитодавцю
забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які
збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будьяких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав
споживачів», є нікчемною. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання
споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або
повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту
можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за
споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на
придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про
таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне
порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця
втрачає чинність. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового
провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або
погашення іншого боргового зобов`язання споживача, кредитодавець не може у будьякий спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за
таке звернення. При цьому кредитодавцю забороняється:
надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
1) вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення; 2) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони
стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
3) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання
споживчого кредиту; 4) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов`язані зі споживачем родинними, особистими, діловими,
професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
5) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
6) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем
реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача,
включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі
за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за
наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
1.1. Так,за умовами Договору Кредитодавець відкриває для Позичальника
невідновлювану кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором, в розмірі
5800 грн. Згідно п.п. 4.6., 4.9., 4.10., 4.11. та 4.12. Договору нарахування процентів за
користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за
кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати
фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна
процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день
користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього
строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування
Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною
ставкою). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає
одна мільйон чотириста двадцять шість тисяч сімсот двадцять п?ять цiлих, нуль сотих
відсотки(-ів). Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за
весь Строк кредитування) складає: 58 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та
проценти за користування Кредитом 52 200,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної
річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є
репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування,
зазначених в Договорі, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним
протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої
обов`язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна
реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту обчислені
на основі припущення, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування
Кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів за Договором, наведеного в
додатку 3 до цього Договору, при цьому у зв`язку з належним виконанням обов`язку
зі сплати процентів проценти нараховуватимуться за ставками, наданими в межах
програм лояльності. Обчислення загальної вартості Кредиту для Позичальника та
реальної річної процентної ставки за весь строк кредитування здійснюється
відповідно до Методики Національного банку України. Умови надання Кредиту є
незмінними протягом усього строку дії Договору.
1.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №
342/180/17 зазначено, що, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та
необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика
Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з
урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно
здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним
кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов
та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання
банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів
надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової
підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом
кредитного договору.
1.3. Поряд з цим, п. 4.6. Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за
користування кредитом становить 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за
кожен день користування кредитом, а в п. 4.9. зазначено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає один мільйон чотириста
двадцять шість тисяч сімсот двадцять п`ять цiлих, нуль сотих відсотки(-ів). Оскільки означені процентні ставки за користування кредитом у спірному договорі
не відповідають вимогам діючого законодавства про споживче кредитування, п.п. 4.6.
та 4.9. Договору являються нікчемним та підлягають визнанню судом не дійсними,
оскільки є несправедливим в сенсі ст. 18 Закону України «Про захист прав
споживачів» та суперечать таким загальним засадам цивільного законодавства, яка
справедливість добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Оскільки зазначені пункти Договору є нікчемними, п.п. 4.10., 4.11. та 4.12. являються
такими ж, оскільки є похідними від них.
1.4. Встановлений розмір процентів перевищує розумну межу відповідальності за
несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеним, не відповідає
вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до
деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8
Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ)
та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону
України «Про споживче кредитування» (пп.13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ),
відповідно до умов якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої
відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, у вказаному кредитному договорі розмір денної процентної ставки
становить 3,00%, що є в тричі вищим за встановлений максимальний розмір денної
процентної ставки.
За вказаних обставин нарахування ТОВ «УкрКредитФінанс» ОСОБА_1 боргу по відсотках в сумі 51852 грн , на думку представника позивача, є протиправним.
1.5. У зв`язку з усім вищевикладеним, представник позивача просив позов задовольнити та визнати недійсними пункти 4.6., 4.9., 4.10., 4.11. та 4.12. Договору про відкриття кредитної лінії № 1222-6181 від 14 червня 2023 року, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 ; зобов`язати ТОВ «УкрКредитФінанс» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1222-6181 від 14 червня 2023 року; стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати (а.с.1-7).
2. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію ухвали про відкриття провадження у справі №152/989/25, копію позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, копію розрахунку заборгованості, копію договору про відкриття кредитної лінії, копію паспорту позивача.
3. Представник відповідача адвокат Савісько В.В.12 вересня 2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, у якій просив відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 з наступних підстав.
3.1.14червня 2023року міжТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»та ОСОБА_1 було укладеноДоговір провідкриття кредитноїлінії №1222-6181строком на300днів,який єдіючим тазобов`язання заяким невиконані.Укладення кредитногодоговору велектронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (відповідні правові позиції (висновки) викладені в Постановах Верховного суду. Факт укладення договору № 1222-6181 від 14 червня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ Ф1НАНС» визнається сторонами, а відтак, відповідно до статті 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.
3.2.Щодо безпідставностівизнання п.4.6Договору недійсним,представник відповідачазазначає,що відповіднодо п.4.6Договору,нарахування процентівза користуванняКредитом здійснюєтьсяна залишокнеповерненої сумиКредиту закожен денькористування Кредитом,починаючи здня видачіКредиту додати фактичногоповернення всієїсуми Кредиту,за наступноюставкою:Стандартна процентнаставка становить3.00% закожен денькористування Кредитом(вказанапроцентна ставказастосовується протягомвсього строкудії цьогоДоговору,за виключеннямстроку використанняправа користуванняКредитом заПромо-ставкоюта/абоЗниженою,та/абоПільговою процентноюставкою).Відповідно дочастини першоїстатті 1048ЦК України,позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України.Відповідно дочастини другоїстатті 1056-1ЦК України,розмір процентів,тип процентноїставки (фіксованаабо змінювана)та порядокїх сплатиза кредитнимдоговором визначаютьсяв договорізалежно відкредитного ризику,наданого забезпечення,попиту іпропозицій,які склалисяна кредитномуринку,строку користуваннякредитом,розміру обліковоїставки таінших факторівна датуукладення договору.Тобто,ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»дотримано вимоги,зокрема ст.1048,1056-1ЦК Українищодо встановленнярозміру процентівза користуваннясуми кредитом,що буланадана (проінформована,доведена довідома)позивача,оскільки останнімне заперечується(визнається)укладення договоруна вищезазначенихумовах.Основні висновкищодо застосуваннянорм прававикладені уПостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від5квітня 2023року посправі №910/4518/16,а саме:проценти відповіднодо статті1048ЦК Українисплачуються неза самлише фактотримання позичальникомкредиту,а за«користування кредитом»(тобтоза можливістьпозичальника заплату правомірноне сплачуватикредитору боргпротягом певногочасу);наданнякредиту наділяєпозичальника благом,яке полягаєв тому,що позичальник,одержавши відкредитора грошовікошти,не повиненповертати їхнегайно,а отримуєможливість правомірноне сплачуватикредитору боргпротягом певногочасу (строкукредитування,у межахякого сторониможуть встановитиперіоди поверненнячастини сумикредиту),а кредитор,відповідно,за загальнимправилом невправі вимагатиповернення боргупротягом відповідногостроку (правокредитора дострокововимагати поверненнявсієї сумикредиту передбачаєчастина другастатті 1050ЦК України).Саме заце благо-можливість правомірноне повертатикредитору боргпротягом певногочасу - позичальник сплачуєкредитору плату,якою єпроценти задоговором кредитувідповідно достатті 1048ЦК України;уклавши кредитнийдоговір,сторони маютьлегітимні очікуваннящодо належногойого виконання,зокрема...кредитор розраховує,що вінотримає плату(процентиза «користуваннякредитом»)за наданупозичальнику можливістьне повертативсю сумукредиту одразу;зі спливомстроку кредитування...позичальник неможе правомірноне повертатикошти,а томукредитор вправівимагати поверненнякредиту разоміз процентами,нарахованими відповіднодо встановлениху договорітермінів погашення періодичних платежівна часспливу строкукредитування ...у межахцього строку;право кредитодавця нараховувати передбаченідоговором процентиза кредитомприпиняється післяспливу визначеногодоговором строкукредитування чиу разіпред 'явленнядо позичальникавимоги згідноіз частиноюдругою статті1050ЦК України;боржник незвільняється відзобов`язаньзі сплатинарахованих у межах строкукредитування процентівза «користуваннякредитом»,а установленийкредитним договоромстрок кредитуваннялише визначаєчасові межі,в якихпроценти за«користування кредитом»можуть нараховуватись,не скасовуючипри цьомуобов`язокборжника щодоїх сплати;якщо позичальникпрострочив виконаннязобов язанняз поверненнякредиту тасплати процентівза «користуваннякредитом»,сплив строкукредитування ...не можебути підставоюдля невиконаннятакого зобов`язання,а єв т.ч.і підставоюдля відповідальностіпозичальника запорушення грошовогозобов`язання.Тобто,ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»має правона нарахуванняпроцентів (згідноп.4.6Договору)протягом строкудоговору,що визначенів п.4.8Договору,що останнімі булоздійснено),тому вимогащодо визнання п.4.6Договору недійснимє безпідставною.Крім того,на думкупредставника відповідача,твердження ОСОБА_1 ,що пунктом4.6Договору передбаченонарахування неправомірновеликої сумикомпенсації та/абопені уразі невиконаннязобов`язань задоговором відповідноп.5ч.З ст.ЗУ «Прозахист правспоживачів» тає всвою чергувідповідальністю заневиконання грошовогозобов`язання невідповідає дійсностіта єпомилковим зісторони останнього,оскільки процентиза користуваннякредитом визначеновідповідно дост.1048,1056ЦК Українита неє компенсацієюта/абопенею уразі невиконаннязобов`язаньза договоромв розумінніп.5ч.3ст.18ЗУ «Прозахист правспоживачів»,а відтаквищезазначені твердження ОСОБА_1 є лишейого припущеннями,що відповіднодо ч.6ст.81ЦПК Українине можебути доказуванням.Пункт 5частини третьоїстатті 18ЗУ «Прозахист правспоживачів» маємісце щодозастосування довимог пронарахування пені(відповідальностіза невиконаннягрошового зобов`язання),а недо всіхумов Договору,як цезазначає Позивач.Представник відповідачатакож звертає увагу,що укладеннякредитного договору, що бувдолучений доматеріалів справивизнається сторонами.При цьомуволевиявлення учасниківбуло вільнимта відповідалоїхній внутрішнійволі,вказаний договірукладено заініціативи позивача,при цьомуостанній свідомоуклав договірна зазначениху ньомуумовах тана часйого укладення ОСОБА_1 не заявлялосьдодаткових вимогщодо умовспірного договору.Таким чином,при підписанніКредитного договоруПозивач погодивсяз усімаумовами даногоправочину івзяв насебе зобов`язаннящодо йоговиконання. На момент укладення Кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників цього правочину було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, а відтак відсутні були підстави щодо визнання Договору та/або пунктів недійсними.
3.3. Щодобезпідставних твердженьПозивача провизнання п.4.9,4.10,4.11Договору недійсними,представник відповідачазазначає,що відповіднодо п.4.9Договору,реальна річнапроцентна ставкана датуукладення цьогоДоговору складаєодна мільйончотириста двадцятьшість тисячсімсот двадцятьп`ять цілих,нуль сотихвідсотки.Відповідно доп.4.10Договору,орієнтовна загальнавартість Кредитуна датуукладення Договору(завесь Строккредитування)складає:58000,00грн.та включаєв себе:суму Кредитута процентиза користуванняКредитом 52200,00грн.Відповідно доп.4.11Договору,Обчислення орієнтовноїреальної річноїпроцентної ставкита орієнтовноїзагальної вартостіКредиту єрепрезентативними табазуються наобраних Позичальникомумовах кредитування,зазначених вДоговорі,і наприпущенні,що Договірзалишатиметься дійснимпротягом погодженогостроку,а Кредитодавецьі Позичальниквиконають своїобов`язки належнимчином наумовах тау строки,визначені вДоговорі.Орієнтовна реальнарічна процентнаставка таорієнтовна загальнавартість Кредитуобчислені наоснові припущення,що поверненняКредиту тасплата процентівза користуванняКредитом здійснюватиметьсязгідно графікуплатежів заДоговором,наведеного вдодатку 3до цьогоДоговору,при цьомуу звязку зналежним виконаннямобов`язку зісплати процентівпроценти нараховуватимутьсяза ставками,наданими вмежах програмлояльності.Обчислення загальноївартості Кредитудля Позичальниката реальноїрічної процентноїставки завесь строккредитування здійснюєтьсявідповідно доМетодики Національногобанку України.Відповідно дочастини першоїстатті 12ЗУ «Проспоживче кредитування»,у договоріпро споживчийкредит зазначаються,зокрема: найменування тамісцезнаходження кредитодавцята кредитногопосередника (занаявності),прізвище,ім`я,по батьковіта місцепроживання споживача(позичальника);тип кредиту(кредит,кредитна лінія,кредитування рахункутощо),мета отриманнякредиту; загальний розмірнаданого кредиту: процентна ставказа кредитом,її тип(фіксованачи змінювана),порядок їїобчислення,у томучислі порядокзміни,та сплатипроцентів;орієнтовна реальнарічна процентнаставка таорієнтовна загальнавартість кредитудля споживачана датуукладення договорупро споживчийкредит.Поряд зцим,відповідно достатті 8ЗУ «Проспоживче кредитування»(Реальнарічна процентнаставка тазагальна вартістькредиту дляспоживача)визначено,що реальнарічна процентнаставка обчислюєтьсявідповідно донормативно-правовихактів Національногобанку України.Відповідно доч.1-2статті 5ЗУ «Проспоживче кредитування»,визначено,що державнерегулювання танагляд усфері споживчогокредитування здійснюєНаціональний банкУкраїни,який всвою чергу,зокрема (п.п.1ч.2ст.5):затверджує методикурозрахунку загальноївартості кредитудля споживача,реальної річноїпроцентної ставкиза договоромпро споживчийкредит.Враховуючи вищевикладене,розрахунок реальноїрічної процентноїставки тазагальної вартостікредиту,що визначенів п.4.9,4.10,4.11договору здійснюєтьсяТовариством таіншими фінансовимикомпаніями відповіднодо нормативно-правовихактів Національногобанку України(ст.8ЗУ «Проспоживче кредитування»),зокрема відповіднодо ПостановиПравління НАЦІОНАЛЬНОГОБАНКУ УКРАЇНИ№ 16від 11лютого 2021року «Прозатвердження Правилрозрахунку небанківськимифінансовими установамиУкраїни загальноївартості кредитудля споживачата реальноїрічної процентноїставки задоговором проспоживчий кредит».Відповідно доданої постановивстановлено (визначено)методику розрахункузагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза договорамипро споживчийкредит длянебанківських фінансовихустанов України,які відповіднодо законівУкраїни маютьправо надаватиспоживчі кредити,що ібуло здійсненоТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»та відображенов п.4.9,4.10та 4.11договору.В своючергу,відповідно до11.12Договору,невід`ємною частиноюцього Договорує додатки:1)Правила відкриттякредитної лінії(наданняспоживчих кредитів),2)Паспорт споживчогоКредиту,3)Таблиця обчисленнязагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза Договором(Графікплатежів заДоговором)відповідно доМетодики Національногобанку України. У данійтаблиці визначенозагальну вартістькредиту дляспоживача тареальну річнупроцентну ставкуза договорому відповідностідо ПостановиПравління НБУ«Про затвердженняПравил розрахункунебанківськими фінансовимиустановами Українизагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза договоромпро споживчийкредит»,що всвою чергувідображено вп.4.9та 4.10Договору.По суті,реальна річнапроцентна ставкає певнимпоказником,який розраховуєтьсявідповідно довимог Національногобанку імає відображатисяу споживчихкредитних договорах,проте цейпоказник немає прямоговідношення досуми процентівза користуваннякредитом,які позичальниксплачує закредитним договором.Позивачем безпідставноототожнено,а саме, що є процентамиза користуваннякредитом (згідноп.4.6Договору),із розрахункомреальної річноїпроцентної ставки(згідноп.4.9Договору), яка передбаченазгідно ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» та розрахунок якої здійснюється відповідно до Постанови Правління НБУ № 16 від 11.02.2021 року «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит».
3.4. Відповіднодо п.4.12Договору,Умови наданняКредиту єнезмінними протягомусього строкудії Договору.В своючергу,відповідно дочастини сьомоїстатті 12ЗУ «Проспоживче кредитування»,зміна умовдоговору проспоживчий кредитможлива тількиза згодоюсторін.Умова договорупро споживчийкредит проможливість внесеннядо договорузмін водносторонньому порядкує нікчемною.Тобто,відповідно доДоговору,відповідачем дотримановимоги щодонезмінності умовдоговору,зокрема заборонизміни водносторонньому порядку,як цевизначено вЗУ «Проспоживче кредитування».Так,згідно зчастиною першоюстатті 203ЦК Українизміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам.Позивач таВідповідач,при укладеннідоговору досяглизгоди щодоусіх істотнихумов договору,їх волевиявленнябуло вільнимі відповідалоїхній внутрішнійволі.Тобто,оспорюванні позивачемумови договорупозики несуперечать нормамчинного законодавстваУкраїни тапогоджені сторонамиДоговору відповіднодо частинисьомої статті12ЗУ «Проспоживче кредитування»,та вимогЦК Українищодо свободидоговору,визначення сторонамийого умов,вибору контрагента,тощо.ЗакономУкраїни «Прозахист правспоживачів» передбаченоправо споживачавідмовитись водносторонньому порядкувід укладеногокредитного договорупротягом 14днів змоменту укладаннядоговору. Аналогічна норма викладена в статті 15 ЗУ «Про споживче кредитування», згідно з якою споживач мас право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ніш грошових коштів. Крім того, відповідно до п. б. 9 Договору, Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця. Проте, позивач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах, що також підтверджується продовженням виконанням Рябчинським Д.О. своїх зобов`язань. На думку представника відповідача, ініціювання цього спору позивачем є саме ухиленням від виконання обов`язків за договором та є неприпустимим зі сторони боржника, а відтак і позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
3.5. Окремо представник відповідача зазначив, що витрати ОСОБА_1 на правову допомогу не відповідають критеріям розумності та є явно завищеними, а відтак підлягають зменшенню до 2000 грн (враховуючи нескладність судового процесу; зазначенням витрат у розрахунку за послуги, що фактично не були надані та детально не описані; дублюванням витрат, що зазначені, як у відзиві на первісний позов так і витрат, що зазначені у зустрічному позові і т.д.).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. 10 жовтня 2025 року від представника позивача адвоката Країла С.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості ознайомитись з відзивом на позовну заяву (а.с.70).
5. 31 жовтня 2025 року від представника позивача адвоката Країла С.В. надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.72).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 3 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 20 вересня 2025 року відзив на позовну заяву, а також відповідачеві та позивачці надано строк до 10 жовтня 2025 року строк для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.31).
7. Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року судове засідання по справі відкладено на 31 жовтня 2025 року (а.с.71).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
8. Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
9.Судом встановлено,що 14червня 2023року міжпозивачем тавідповідачем укладенодоговір провідкриття кредитноїлінії №1222-6181,згідно зумовами якогокредитодавець відкриваєдля позичальниканевідновлювану кредитнулінію шляхомнадання останньомугрошових коштів(Кредит)на умовахстроковості,зворотності,платності длязадоволення особистихпотреб позичальника,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути Кредитне пізнішеостаннього днястроку кредитуваннята сплатитинараховані кредитодавцемпроценти закористування кредитому порядку,передбаченому договором.Дата видачікредиту є14червня 2023року,сума кредитустановить 5800грн,нараховані процентиза користуваннякредитом станомна 25червня 2023року становлять1740 грн. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівково переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00%. Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 8 квітня 2024 року. З метою отримання кредиту, відповідач в договорі зазначив свої особисті дані та номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (а.с.20-35).
10. Відповідно до п. 11.12 Договору, його невіємною частиною є додатки: 1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів); 2) Паспорт споживчого кредиту; 3) таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до національної методики НБУ (а.с.34 на звороті).
11. Відповідно до пункту 11.1, укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає правових наслідків обумовлених ним (а.с.34 на звороті).
12. Позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами (п. 11.3.1 Договору) (а.с. 30-35).
13.Таким чиномсудом встановлено,а такожвбачається ізкопії договорупро відкриттякредитної лінії№1222-6181від 14червня 2023року, щопозивач ОСОБА_1 14червня 2023рокуознайомивсяз умовамикредитування,надав особистийелектронний платіжнийзасіб дляперерахування коштівта підписавдоговір електронним підписомодноразовим ідентифікатором (а.с.35назвороті).
V. Оцінка Суду.
14. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
15. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
16. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
17. У статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
18. Згідно з приписами частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
19. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
20. У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
21. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
22. Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
23. Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
24. Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цьогоЗакону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Відповідно до частити 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту споживачем для прийняття усвідомленого рішення. Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору.
25. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
26. За змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
27. Відповідно до статей 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.
28. Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21). В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватноправових нормах.
29. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що: «відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
30. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Обставин, визначених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України при розгляді цієї справи судом не встановлено. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, умови кредитування позичальник розумів та погодив, інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» отримав.
31. Однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в суду немає правових підстав для задоволення позову. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-94цс13 від 25 грудня 2013 року.
32. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
33. У постанові Верховного Суду від 07.02.2022 року у справі 758/2575/17 зазначено, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 нього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
34. Підписавши договір про відкриття кредитної лінії, позивач ОСОБА_4 підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, які в тому числі містять умови про нарахування процентів, розмір та порядок їх нарахування та погодився з усіма умовами, зазначеними у договорі 14 червня 2023 року. З червня 2023 року позивач користувався кредитними коштами. З моменту початку дії договору 14 червня 2023 року, жодних претензій до відповідача позивач не пред`являв. В свою чергу в 2025 році позивач пред`явив цей позов та вказав, що умови кредитного договору є несправедливими, а відтак просив застосувати до нього наслідки нікчемності. В такій поведінці позивача явно вбачаються ознаки недобросовісності та намагання ухилитися від виконання зобов`язань за договором.
35. У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивачки та про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами.
VІ. Розподіл судових витрат.
36. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а у позові відмовлено, з відповідача судовий збір та судові витрати позивача не стягуються.
З цих підстав,
Керуючись статтями2,4,5,10-13,18,258, 259,263,264,265,279Цивільногопроцесуальногокодексу України, Суд, -
у х в а л и в :
1. В задоволенні позову адвоката Країла Степана Васильовича, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів відмовити повністю.
2. Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 17 листопада 2025 року.
Ім`я (найменування) сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , ід.№ НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Країло Степан Васильович, який знаходиться по вул. Героїв Майдану 224, в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000479 від 22 травня 2019 року, видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №5/19 від 19 травня 2019 року, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АВ №1226589 від 25 серпня 2025 року.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», 01133, вул. бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.
Представник відповідача: адвокат Савісько Володимир Васильович, який знаходиться по АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2193 від 16 липня 2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 11 липня 2019 року №370, діє на підставі довіреності №66 від 23 грудня 2024 року.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА
Судове рішення № 131819870, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 17.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 152/1179/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: