Ухвала суду № 131817085, 17.11.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/945/25

провадження № 2/624/511/25

УХВАЛА

17 листопада 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третя особа: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач 08.10.2025 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, в якому просила визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Солонець Т.М 22.12.2021 таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача кошти, що були стягнені на виконавче провадження, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Кегичівського районого суду Харківської області від 10.10.2025 позовна заява була залишена без руху, з тих підстав, що позивач належним чином не виклала обставини обгрунтування своїх вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не надала докази щодо підтвердження розміру суми коштів,які булистягнуті зпозивача увиконавчому провадженняза спірнимвиконавчим написом,докази припиненнянотаріусом,який вчиниввиконавчий написсвою діяльність. Позивачу був наданий строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивач 17.10.2025 подала заяву про усунення недоліків, в якій, зокрема, свої позовні вимоги виклала лише з вимогою визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 20.10.2025 провадженя у справі було відкрито за вимогою позивача про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Солонець Т.М. 22.12.2021 таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївна було вчинено виконавчий напис № 90622 про стягнення з позивача грошової суми у розмірі 8632,11 грн на користь ТОВ «Фін Пром Маркет». На підставі зазначеного напису 14 липня 2025 року державним виконавцем Голуб І.Б. відкрито виконавче провадження № 78666763. Про існування виконавчого напису та виконавчого провадження позивач дізналася лише у липні 2025 року, коли було заблоковано банківський рахунок. До цього часу позивач не отримувала жодних повідомлень, оскільки після укладення кредитного договору змінила місце проживання та прізвище, а документи надсилалися за старими даними. Виконавчий напис і виконавче провадження відкрито на дівоче прізвище позивача, хоча на той момент вона вже офіційно змінила його, що підтверджується відповідними актами цивільного стану. Це є порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник був ідентифікований неправильно. Відповідно до офіційної відповіді Міністерства юстиції України, на момент 22.12.2021 приватний нотаріус Солонець Т.М. мала тимчасово призупинене право на вчинення нотаріальних дій, а у 2023 році її діяльність припинена, а справи передані до поліції через ненадання документів до архіву. Таким чином, виконавчий напис вчинено особою, яка не мала на той час повноважень. З моменту вчинення виконавчого напису (22.12.2021) до моменту відкриття виконавчого провадження (14.07.2025) минуло три роки і сім місяців, хоча у самому виконавчому документі зазначено, що строк пред`явлення до виконання становить три роки. Це порушує вимоги ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою документи можуть бути пред`явлені до виконання лише протягом установленого строку. На запит позивача до ТОВ «Фін Пром Маркет» надіслано лише копію кредитного договору з первісним кредитором ТОВ «Манівео» та додаткові угоди про пролонгацію кредиту. Проте договір факторингу, який підтверджує перехід права вимоги, не надано. Отже, правонаступництво відповідача не підтверджено належним чином. Останній платіж за кредитом здійснено у червні 2018 року. Таким чином, на момент вчинення виконавчого напису (грудень 2021 року) минуло понад три роки, тобто сплив строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України. У таких випадках відповідно до ст. 88 Закону «Про нотаріат» виконавчий напис не може бути вчинений. Згідно зі ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право вчиняти виконавчі написи лише за наявності безспірної заборгованості. У даному випадку нотаріус не мав належних доказів: чинного договору факторингу; підтвердження безспірності суми боргу; актуальних даних боржника; дотримання строків позовної давності та пред`явлення до виконання.

Вже після відкриття провадження у справі, позивач 20.10.2025 подала до суду заяву, в якій додатково просила, у разі задоволення позову щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зобов`язати відповідача повернути всі кошти, незаконно стягнуті у межах виконавчого провадження, включно з коштами, що надходили на рахунок позивача (зокрема 8000 грн від її матері та інші надходження), а також 1800 грн, внесені позивачем для закриття провадження, враховуючи моральну шкоду, спричинену тим, що через блокування рахунків кошти, які мали піти на лікування та придбання медикаментів для чоловіка, пішли на рахунок виконавчого провадження, що спричинило стрес, додаткові матеріальні труднощі та необхідність шукати кошти для лікування.

30.10.2025 відповідач ТОВ «Фінпром Маркет» подав заяву про визнання позову, в якій повідомив, що визнає позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з нього 50% судового збору 606 грн.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання, у підготовче засідання не з`явились.

Позивач заявила про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом з`ясовано, що після відкриття провадження у справі, позивач подала заява, в якій додатково, крім, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, також просить зобов`язати відповідача повернути кошти стягнуті в межах виконавчого провадження, чим фактично змінила предмет позову.

Відповідач у заяві про визнання позову від 29.10.2025 своєї позиції щодо такої додаткової вимоги не виклав.

У зв`язку з цим, суд розглядає питання щодо можливості прийняття зміни предмета позову.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Разом з заявою про зміну предмету позову до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах.

Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред`явлений позов з абсолютно нових мотивів.

Слід зауважити, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

За таких обставин суд доходить висновку про прийняття заяви про зміну предмету позову.

Подальший розгляд справи підлягає з урахуванням зміни предмету позову.

У зв`язку з прийняттям заяви про зміну предмету позову суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи та надати час відповідачу для подачі заяви по суті щодо заяви про зміну предмету позову.

Керуючись ст.ст. 49, 222, 260, 279, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Прийняти заяву позивача про зміну предмету позову.

Продовжити розгляд справи з урахуванням зміни предмету позову, відповідно до яких позивач просить суд визнання виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Солонець Т.М. 22.12.2021 таким, що не підлягає виконанню, зобов`язати відповідача повернути всі кошти, незаконно стягнуті у межах виконавчого провадження, включно з коштами, що надходили на рахунок позивача (зокрема 8000 грн від її матері та інші надходження), а також 1800 грн, внесені позивачем для закриття провадження, враховуючи моральну шкоду, спричинену тим, що через блокування рахунків кошти, які мали піти на лікування та придбання медикаментів для чоловіка, пішли на рахунок виконавчого провадження, що спричинило стрес, додаткові матеріальні труднощі та необхідність шукати кошти для лікування, судові витрати покласти на відповідача.

Судове засідання відкласти до 14-30 години 11 грудня 2025 року.

Відповідач до початку судового засідання має право подати до суду заяви по суті справи у зв`язку зі зміни предмету позову, з одночасним направленням їх копій іншим учасникам справи.

У судове засідання викликати учасників справи, направити їм копію цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т.В. Богачова