Рішення № 131814806, 13.11.2025, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1713/25

Єдиний унікальний № 742/3378/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І.,секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість відповідно до кредитного договору №188117 від 17.04.2021 у розмірі 10 560 грн та судові витрати по справі в розмірі 2422,40 грн.

Позов мотивований тим, що 17.04.2021 між ТОВФК«Займер»та відповідачем укладено кредитний договір №188117 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Позивач свої обов`язки виконав у повному обсязі, а відповідач порушив умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 16.04.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 10560 грн.

17.02.2022 між ТОВ«Займер»та ТОВФК«КЕШ ТУ ГОУ»укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ«Займер»відступило ТОВФККЕШ ТУ ГОУза плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі і за кредитним договором №188117 від 17.04.2021.

Проте, станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. Враховуючи викладене, представник позивача просять стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 10560 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн

Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник позивача просив розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги визнав та просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 17.04.2021 між ТОВФК«Займер»та відповідачем укладено кредитний договір №188117, який підписано електронним підписом відповідача AV8793 (а.с.16-18).

Відповідно до умов договору,товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору про надання фінансового кредиту).

Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 30-04-2021. Строк дії договору 18 днів , (п.1.2 договору про надання фінансового кредиту).

Згідно п.1.3 договору про надання фінансового кредиту, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставкифіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1 договору про надання фінансового кредиту).

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ«Займер», з ОСОБА_1 укладено договір №188117, ідентифікований ТОВ«Займер» акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатораAV8793 (а.с.12).

Згідно довідки ТОВ«ПрофітГід», останній, як технологічний оператор платіжних послуг, повідомляє про проведений успішний переказ на суму 2 000 грн. на номер платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.29).

17.02.2022 між ТОВ«Займер»та ТОВФК«КЕШ ТУ ГОУ»укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ«Займер»відступило ТОВФККЕШ ТУ ГОУза плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі і за кредитним договором №188117 від 17.04.2021.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01-17/02-2022 від 17 лютого 2022 року ТОВФККЕШ ТУ ГОУнабуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 у сумі 10560 грн, з яких: 2 000 грн.залишок по тілу кредиту, 8 560 грн.залишок по відсотках (а.с.11).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором Вих. № б/н від 14.04.2025, яка залишена відповідачем без відповідного реагування (а.с.9).

Відповідно дост.11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини 1статті 6ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом нормст.627 ЦК України, відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістомст.634 ЦКдоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставіст.610 ЦКпорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно дост.625 ЦКборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3статті 11зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Судом установлено факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів на умовах, узгоджених сторонами договору.

Згідно п.1 ч.1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ«Займер» відступило ТОВ ФККЕШ ТУ ГОУ право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за договором про надання фінансового кредиту №188117 від 17.04.2021.

Відповідно дост.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитними договорами.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання фінансового кредиту №15599від 23.12.2020у розмірі23700,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1ст.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.2-6ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № б/н від 29.12.2024, укладеного між ТОВФККЕШ ТУ ГОУта адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с.13-14);додаткова угода до договору про надання правничої допомоги від 27 грудня 2024, акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025, за яким адвокатом Пархомчуком С.В. надано ТОВФККЕШ ТУ ГОУпослуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, платіжна інструкція № 3 9512 про сплату позивачем на користь адвоката Пархомчук С.В. грошових коштів у сумі 10500 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 року у cправі № 910/2158/23.

Таким чином, оцінюючи обставини справи, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначну складність справи, виходячи з критеріїв виправданості, розумності та співмірності з позовом та складністю справи, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5 000 грн, які будуть відповідати критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Також, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» необхідно стягнути судові витрати в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.4,5,12,13,19,76-81,89,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністюФінансова компаніяКЕШ ТУ ГОУ заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №188117 від 17.04.2021 у розмірі 10560 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, а всього17982 (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код в ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 13.11.2025.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО