Рішення № 131812384, 13.11.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-о/447/247/25 Справа №447/3593/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2025 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

за участю:

заявник: не з`явилась;

представник заінтересованої особи: не з`явився;

встановив:

Заявник ОСОБА_1 10.11.2025 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області, із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Подану заяву заявниця обґрунтовує тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою, перемістилася із міста Кремінна, Луганська область, Україна, і тепер проживає в селі Мала Горожанна Стрийського району Львівської області. На тимчасово окупованій території залишився проживати її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в лікарні міста Луганськ, її син помер. Факт його смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим окупаційною владою, Ленінським відділом запису актів цивільного стану м.Луганська департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції луганської народної республіки 05 січня2024року. Лікарське свідоцтво про смерть відсутнє, оскільки вилучене при реєстрації смерті окупаційною владою.

Однак, оскільки єдиним документом, який підтверджує факт смерті її сина на непідконтрольній території є свідоцтво про смерть, видане окупаційною владою, вона немає змоги здійснити державну реєстрацію його смерті згідно чинного законодавства, та змушена звернутись до суду для встановлення факту його смерті.

Зазначає, що встановлення факту смерті її сина, необхідно для отримання свідоцтва про смерть, виданого державою України, оскільки він був громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, НОМЕР_2 , виданим Кремінським РВ УМВС України в Луганській області 28 грудня2003 року.

Також заявниця зазначає, що вона є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійного стороннього догляду, а при реєстрації смерті її сина у встановленому законом порядку, будуть внесені відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, та вона зможе підтвердити, що у неї один син.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 10.11.2025 відкрито провадження у справі та відповідно до положень ч.2 ст.317 ЦПК України, призначено справу до судового розгляду на 10.11.2025, однак враховуючи неявку учасників, положення ч.4 ст.294 ЦПК України, згідно якої справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, з метою належного повідомлення учасників про розгляд справи, розгляд заяви було відкладено на 13.11.2025.

Заявницею ОСОБА_1 , 11.11.2025 подано письмову заяву, відповідно до якої вона вимоги заяви про встановлення факту підтримала в повному обсязі, просила провести розгляд справи без її участі.

Заінтересована особа не забезпечила явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомила.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 29.03.2000 року Кримінським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кремінна Луганської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4-5).

Згідно картки платника податків, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28.12.1996 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків з державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_4 (а.с. 6).

Відповідно до довідки від 22.04.2025 №1317-5003664699 «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 7).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №410717, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є інвалідом І групи, безстроково, та потребує постійного догляду (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 31 травня 1986 Кремінським відділом ЗАГС, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , та його батьками є: ОСОБА_3 (батько), ОСОБА_1 (мати) ( а.с. 13).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 18.12.2003 року Кримінським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Кремінна Луганської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.8).

Згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 22.04.2019, місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Згідно картки платника податків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 05.04.2000 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків з державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_7 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 січня 2024 року Ленінським відділом запису актів цивільного стану м.Луганська депратаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції луганської народної республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м.Луганськ, про що, 12.10.2023 зроблено запис актовий про смерть №3698 (свідоцтво заповнене на російській мові та перекладено на українську мову 03.11.2025)(а.с. 11,12).

Згідно з п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 рокуу зв`язку з військовою агресією РФ проти України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, зокрема і на час розгляду справи.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, територія Кремінської міської територіальної громади за винятком с-ща Діброва з 18.04.2022 року перебуває в тимчасовій окупації.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Водночас, питання можливості чи неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті саме на території, яка на даний час окупована РФ, за документами виданими незаконними органами (Лікарське свідоцтво про смерть чи Свідоцтво про смерть особи), врегульовано спеціальним законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який зокрема визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії РФ, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму та особливо додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, ч.3ст.9цього Закону зазначає, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Така редакція набрала чинності з 07.05.2022 року згідно ізЗаконом№ 2217-IX.

Відповідно до ч.1ст.17вказаного Закону у разі порушення положень цьогоЗаконудержавні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги й практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявниці, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У відповідності зіст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Відповідно до ч.1, 3 ст.17 цього Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно з вказаними Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Відповідно до ст.ст.1,5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбаченихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною другою статті 319 ЦПК України передбачено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 січня 2024 року Ленінським відділом запису актів цивільного стану м.Луганська депратаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції луганської народної республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м.Луганськ, про що, 12.10.2023 зроблено запис актовий про смерть №3698.

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на окупованій території України, так як позбавлена можливості в установленому законом порядку вирішити питання щодо отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка, яке їй необхідне для реалізації своїх прав на постійний сторонній догляд, як інваліда І групи.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ Луганської області, Україна.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, що надасть можливість заявнику отримати свідоцтво про смерть її сина видане відповідним державним органом України.

На підставі викладеного, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 273, 293-294, 315, 317, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кремінна Луганської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ Луганської області, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення невідкладно надіслати до Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,для державної реєстрації смерті особи.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

заінтересована особа: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: м.Миколаїв, вул. Шевченка,5, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 20849766.

Суддя Роман ДЖУС