Рішення № 131812190, 17.11.2025, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/12/25

Номер провадження 2/462/628/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Д. І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Івахи О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція позивача.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іваха О. І., 01.01.2025 року (вх. № 15) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою (документ сформований у системі «Електронний суд» 31.12.2024 року) до Великомостівської міської ради Львівської обл. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій просить суд:

-визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю шість місяців на подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25.02.2021 року, було складено актовий запис № 207, та видано свідоцтво про смерть Сокальським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 40-42).

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача, ОСОБА_3 . Після смерті останньої залишилося спадкове нерухоме майно, а саме - квартира, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності її матері, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та померлій ОСОБА_3 . Після смерті баби, її матір продовжувала жити у їхній спільній квартирі, вела господарство та сплачувала всі рахунки, а тому позивач вважала, що вона, як найближча родичка, прийняла спадщину та оформила усі необхідні документи. Зокрема, її матір ОСОБА_4 , зверталася до приватного нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину. Наслідків свого візиту вона їй не повідомляла. 22.11.2024 року позивачу відкрилися нові обставини, про які раніше не було відомо, а саме її мати ОСОБА_4 попросила її відвідати з нею судове засідання у судовій справі за її позовом про надання їй додаткового строку на прийняття спадщини. Зі змісту судового засідання виявилося, що на момент смерті баби, останнім зареєстрованим місцем її проживання був пансіонат за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з цими обставинами приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Яремко Р. Є. роз`яснив її матері необхідність звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини. Після цього, її мама звернулася до Сокальської державної нотаріальної контори, де у листі від 16.01.2024 року № 32/01-16 їй повідомили, що вона пропустила строк на прийняття спадщини. До 22.11.2024 року ці всі обставини позивачу відомі не були. Оскільки її мама не прийняла спадщину, то таке право перейшло до неї, як до спадкоємиці наступної черги, однак, у зв`язку з тим, що їй не були відомі описані вище обставини, то їй необхідно надати додатковий строк на прийняття спадщини.

Позивач вважає, що вказані обставини є підставою для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відтак просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 16).

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) року направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі (а.с. 17).

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 30.01.2025 року (а.с. 18).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.01.2025 року позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками (а.с. 19-21).

11.02.2025 року (вх. № 3238) (документ сформований у системі «Електронний суд» 10.02.2025 року) та 12.02.2025 року (вх. № 3487) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іваха О. І. подав до суду письмові заяви про усунення недоліків позовної заяви. Окремо, із змісту вказаної заяви вбачається, зокрема, що сторона позивача просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 (а.с. 24-54).

Судом у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1119431 від 14.02.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - третьої особи у справі (а.с. 55).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.02.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Витребувано у Сокальської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 56-58).

20.03.2025 року (вх. № 6211) від Сокальської державної нотаріальної контори Львівської області надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с. 62-63).

ІІІ. Позиція сторін у справі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала покликаючись на мотиви позовної заяви, просила такі задовольнити.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іваха О. І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав покликаючись на мотиви позовної заяви, просив такі задовольнити.

Уповноважений представник відповідача Великомостівської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Проте суд приймає до уваги, що 26.03.2025 року (вх. № ЕП-1497/25) представник відповідача Великомостівської міської ради - Ройко Я. подав на електронну пошту суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, зі змісту якої вбачається, що при розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с. 67).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Однак суд приймає до уваги, пояснення третьої особи ОСОБА_2 від 15.07.2025 року (вх. № Еп-3400/25), які скеровані на електронну пошту суду, та у яких остання зазначила, що позовні вимоги підтримує та визнає обставини наведені у позовній заяві (а.с. 90-92).

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Мартинюк А. Д. у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Водночас суд приймає до уваги, що 29.09.2025 року (вх. № 21499) представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Мартинюк А. Д. подав письмову заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2025 року) про розгляд справи у його відсутності та відсутності третьої особи ОСОБА_2 , зі змісту якої вбачається, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (а.с. 119).

Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

IV. Позиція суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи усі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

05.11.2025 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні визначено, що проголошення судового рішення відбудеться 17.11.2025 року о 10 год. 00 хв.

Суд приймає до уваги лист Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 року, згідно п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.02.2021 року, актовий запис № 207 (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається також, що матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 29).

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно актового запису про шлюб № 43 від 25.01.2017 року прізвище після шлюбу ОСОБА_1 - « ОСОБА_1 » (а.с. 13-14).

Із свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_4 від 18.08.2009 року та свідоцтва про право власності № НОМЕР_5 від 18.07.2009 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7, 10).

У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_4 про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_3 від 21.12.2023 року та (а.с. 8).

Згідно відповіді наданої Сокальською державною нотаріальною конторою Львівської області, ОСОБА_4 пропущено строк для прийняття спадщини (а.с. 12).

Також до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_3 від 07.02.2025 року та (а.с. 38).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80493037 від 18.03.2025 року за параметрами запиту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 63).

VI. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані норми права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

При цьому, суд враховує, позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Проте, вказаний у ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не є присічним і сам факт його пропуску не свідчить про остаточну втрату особою права на спадкування.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця об`єктивних перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі № 532/2655/19 (провадження № 61-12814св21) вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 року у справі № 474/454/18, провадження № 61-14756св23).

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (п. 54, 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначає, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, так як вона не була обізнана про те, що у неї виникло право на прийняття спадщини, оскільки вважала, що спадщину після смерті баби прийняла її мама, яка відвідувала нотаріуса з цією метою, про неприйняття спадщини матір`ю, як спадкоємцем першої черги вона дізналася лише 22.11.2024 року на судовому засіданні справі № 462/5647/24.

VIІ. Висновки суду.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що правові підстави для визначення позивачем додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, оскільки причини пропуску строку, на які посилається позивач, не є поважними, не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, і не дають підстави для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Так, з огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини.

VІIІ. Судові витрати по справі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.1 Щодо судового збору.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.

2. Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

3. Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Великомостівська міська рада Львівської області (код ЄДРПОУ: 04056316, електронна пошта: mostyrada@i.ua, місцезнаходження: 80074, Львівська обл., Червоноградський р-н, м. Великі Мости, вул. Шевченка, 6);

Третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Текст судового рішення складено 17.11.2025 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко