Вирок № 131811857, 17.11.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.11.2025

Справа № 334/4344/25

Провадження № 1-кп/334/573/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за № 22025080000000619 від 01.05.2025 року за звинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лобкове Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою, щодо якої, згідно ст.480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації шляхом збройної агресії 24.02.2022 незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі на території Запорізької області.

З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України до 07 серпня 2025 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Енергодарська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, як така, що тимчасово окупована російською федерацією з 04.03.2022.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Так після повної військової окупації території міста Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, представниками зф держави-агресора рф всупереч порядку установленого Конституцією України, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Василівського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до збройних формувань держави-агресора верств місцевого населення, створено незаконний правоохоронний орган мовою оригіналу - «межрайонное управление милиции в г. Энергодар», яке у подальшому було змінено на, мовою оригіналу - «отдел полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» (в подальшому, а саме з 21.02.2023 зареєстрований в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Отдел министерства внутренних дел российской федерации «Энергодарский») створеного на захопленій матеріально-технічній базі Енергодарського міського відділу Національної поліції України в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

Так, громадянин України ОСОБА_5 будучи проросійськи налаштованою особою, маючи критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, перебуваючи у місті Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади, Василівського району Запорізької області, яке з 04.03.2022 і на час скалдення обвинувального акту є тимчасово окупованою територією, представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом зф держави-агресора рф), діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, погодився на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників окупаційної влади держави-агресора рф та починаючи з 01 червня 2022 добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу - «полицейского (водитель) 1-го отделения отдельного взвода патрульно-постовой службы полиции» в незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу - «отделе полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» (в подальшому, а саме з 21.02.2023 зареєстрований в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Отдел министерства внутренних дел российской федерации «Энергодарский») створеному на тимчасово окупованій території міста Енергодар Енергодарської міської територіальної громади, за фактичним місцем розташування: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 17.

Перебуваючи на незаконно займаній посаді в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Енергодар, ОСОБА_5 , починаючи з 01 червня 2022 діючи умисно, на виконання покладених на нього окупаційної владою держави-агресора рф обов`язків, здійснював заходи щодо охорони правопорядку під час проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Василівського району Запорізької області, здійснював патрулювання на тимчасово окупованій території міста Енергодар та інших тимчасово окупованих міст Запорізького регіону, вчиняв протиправні дії в інтересах окупаційної влади, шляхом затримання осіб, з числа місцевих мешканців, громадян України, здійснював їх доставлення до незаконного правоохоронного органу, а також вчиняв дії пов`язані з охороною правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора рф на тимчасово окупованій території Енергодарської міської територіальної громади, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади держави-агресора рф шляхом утворення і функціонування незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території України.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явився.

Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, вважає, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні та просив його виправдати. Зазначив також, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 підпадають під дію Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. м. Енергодар Василівського району Запорізької області), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

Відповідно постанови від 01.05.2025 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, з кримінального провадження № 22022080000000065 від 29.03.2022року виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за епізодом за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України (т.1, а.с.114-118).

Згідно витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22025080000000619 від 01.05.2025 року внесено відомості до ЄРДР за фактом того, що громадянин України ОСОБА_5 , будучи проросійські налаштованою особою, маючи критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, перебуваючи в місті Енергодар Василівського району Запорізької області, яке з 04.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора рф, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, погодився на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників окупаційної влади держави-агресора рф та починаючи з 01.06.2022 добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу «полицейского (водителя) 1-го отделения взвода патрульно-постовой службы полиции» в незаконному правоохоронному органі, мовою оригіналу - «отделе полиции №1 (дислокация г.Энергодар) Управления внутренних дел по г.Васильевка и Васильевскому району)», створеному на тимчасово окупованій території міста Енергодар (т.1, а.с.119).

Протоколом огляду від 13 липня 2024 року, під час якого було оглянуто відкриту для вільного доступу інформацію у мережі Інтернет, а саме месенджера «Telegram», де на каналі з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» встановлено публікацію, яка розміщена 29.03.2022 о 08-57, яка містить відеозапис тривалістю 00:58сек., на якому розміщена особа чоловічої статі схожа на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вдягнений у чорну форму поліції, який повідомляє наступне: «Дорогие соотечественники! На освобожденных от украинского нацистского режима территориях формируются органы внутренних дел. Их цель - защита мирных граждан от противозаконных посягательств. Управления и отделы милиции созданы в г.Мелитополе и г.Энергодаре, они комплектуются сотрудниками органов внутренних дел, сохранившими совесть. Заверяю вас, что органы милиции будут в ближайшее время созданы на всей территории Запорожской области, включая областной центр. Приглашаю на службу честных миллиционеров и полицейских. В том числе, пенсионеров и отставников. Ваш опыт неоценим! Тем, кто придет на службу, гарантирую сохранение выслуги и звания. Молодежь получит возможность обучения в профильных высших учебных заведениях российской федерации. Но это для тех, кто встанет в строй сейчас. Выжидающих и перестраховщиков брать на службу не буду. Органы милиции будут сформированы с вами, или без вас!» (т.1, а.с.127-132).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 квітня 2025 року, проведеного старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 капітаном юстиції ОСОБА_7 , у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_8 , встановлено, що свідок ОСОБА_8 впізнав особу на фото №1 як особу, яка є співробітником незаконного правоохоронного органу держави агресора російської федерації, створеного на тимчасово окупованій території міста Енергодар, якого він бачив два рази під час виконання ним своїх обов`язків як співробітника правоохоронного органу. Одного разу під час патрулювання по місту, він був одягнений у спецформу чорного кольору, у нього були спецзасоби. Наступний раз вказану особу бачив на території Енергодарського міського відділу поліції, під час його (свідка) затримання. Також зазначив, що його знайомі, мешканці м.Енергодар, розповідали, що зображена на фото особо знущався над затриманими, брав участь у тортурах затриманих осіб, які мають проукраїнські погляди (т.1, а.с.147-149).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 лютого 2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_9 , у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_10 , встановлено, що свідок ОСОБА_10 впізнав особу на фото №1 як особу, яка будучи озброєним пістолетом незаконно затримав його (свідка) на місцевому стихійному ринку в м.Енергодар, потім разом з іншими співробітниками незаконного правоохоронного органу погрузили його в авто марки «рено доккер», яке до окупації належало національній поліції, після чого повезли до окупаційного відділку «поліції», де, шляхом побиття, змушували співпрацювати з окупаційним органом. Особа зображена на фото зловтішався на його побиттям (т.1, а.с.150-154).

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 29.01.2024 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 10.01.2024, проводилось зняття інформації з акаунту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , під обліковим записом з ім`ям « ОСОБА_11 », яким особисто користується представник збройних формувань російської федерації громадянка України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого було зафіксовано чат, в якому виявлено листування останньої з іншими особами, які вступили до лав незаконно утвореного правоохоронного формування ворога, та документ, надісланий абонентом « ОСОБА_11 » 23.07.2022 о 21.год. 33хв. з назвою « Управление Министерства внутренних дел по Запорожской области Приказ № « ____» июня 2022г. Оглядом встановлено інформацію щодо призначення ОСОБА_5 на відповідну посаду у правоохоронному органі рф наступного змісту: « ОСОБА_5 на должность полицейского (водитель) 1-го отделения отдельного взвода патрульно-постовой службы полиции отдела полиции №1 Управления внутренних дел по г.Васильевка и Васильевскому району по контракту, с 01 июня 2022года, вновь принятого по заявлению, установив должностной оклад по 7-му тарифному разряду в размере 12745рублей. Основание: заявление ОСОБА_5 » (т.1, а.с.155-224).

Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.11.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.09.2022, проводилось зняття інформації з аканту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , під обліковим записом з ім`ям « ОСОБА_13 », яким користується представник «народної поліції» м.Енергодар, громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого було зафіксовано діалог групи «Референдум» та переписку наявних в групі чату учасників, та протоколом огляду від 21.05.2025, в ході якого було зафіксовано чат «Энергодарский ОП №1 та листування між співробітниками незаконного правоохоронного органу, утвореного на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме: «отдел полиции №1 (дислокация г.Энергодар) Управления внутренних по г.Васильевка и Васильевскому району)». В ході огляду зазначеного чату виявлено ряд повідомлень, зміст яких підтверджує безпосередню причетність ОСОБА_15 , до злочинної діяльності зазначеного незаконного правоохоронного органу, а також документи: «Расстановка личного состава, задействованного на охрану общественного порядка в период проведения Референдума», де в таблиці під порядковим номером 13 значиться «ППС ОСОБА_5 (тел.НОМЕР_5), «Расстановка личного состава ВУМВД России в Запорожской области, ГУВД по Запорожской области и заинтересованных силовых структур (УФС ВНГ России, МЧС России и Военной полиции ВС России) задействованного на охрану общественного порядка в период проведения Референдума на территории Запорожской области», де в таблиці під порядковим номером 374 значиться «УВД ППС ОСОБА_5 (тел.НОМЕР_5), як співробітник, який здійснює охорону громадського порядку на дільниці № 444 (т.1, а.с.225-316, т.2 а.с. 1-20).

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 17.05.2023 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023, проводилось зняття інформації з акаунту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який добровільно вступив до лав незаконного правоохоронного органу, створеному на тимчасово окупованій території м.Енергодар та зайняв посаду, мовою оригіналу - «начальника отделеления уголовного розыска», в ході якого були зафіксовані переписки останнього з іншими особами, які вступили до лав незаконно утвореного правоохоронного формування ворога, та протоколом огляду від 21.05.2025, в ході якого було зафіксовано чат «ІНФОРМАЦІЯ_9», та в якому виявлено листування між співробітниками незаконних правоохоронних органів, на тимчасово окупованій території Запорізької області та фото документів, надісланих користувачем «ОСОБА_25» 26.12.2022 о 12год.03хв., а саме: документ російською мовою з назвою «Министерство внутренних дел российской федерации Приказ № 460 от 26 июня 2020г. «Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации», а також «Ведомость об ознакомлении с приказом «Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации» із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові осіб, ознайомлених із зазначеним документом. Оглядом встановлено, що у пункті 38 документу з назвою «Ведомость» зазначено ім`я « ОСОБА_5 », поряд з яким у відповідній графі міститься підпис. Також фото документів, надісланих 29.12.2022 о 10год.38хв. користувачем «ОСОБА_25», а саме: документ російською мовою з назвою «График дежурств личного состава ОП №1 УВД по г.Васильевка и Васильевскому району, на период усиленного варианта несения службы». У вказаних документах вказаний ОСОБА_5 із зазначенням дат чергування: «31 декабра 2022года», «07 января 2023года», «01 января 2023года», «06 января 2023года», «07 января 2023года», «18 января 2023года», «19 января 2023года» (т.2, а.с.21-76).

Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 04.09.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022, проводилось зняття інформації з аканту месенджеру «Телеграм», який прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , під облікоми записом з ім`ям « ОСОБА_17 », яким користується громадянка України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та протоколом огляду від 21.05.2025, в ході якого було зафіксовано чат з користувачем « ОСОБА_19 » та файл з документом на 3 аркушах під назвою: «отдел полиции №1 (дислокация г.Энергодар) УВД по г.Васильевка и Васильевскому району)», в якому наявна таблиця зі співробітниками зазначеного відділу, де під порядковим номером 27 значиться « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полицейский (водитель) 1 отделения отдельного взвода патрульно-постовой службы полиции» (т.2 а.с. 77-116).

Зазначені дані в електронному вигляді містяться на додатках до протоколів НСРД - DVD-R диску та були оглянуті судом в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що з ОСОБА_5 був знайомий раніше, іноді спілкувались з ним в одній компанії. Після окупації міста Енергодара, з ОСОБА_5 не спілкувався, але бачив його декілька разів на відстані десь 150-200метрів. Той ходив по місту у формі, на формі були шеврони і напис «милиция», зі спецзасобів у нього була дубинка. В травні 2022 року у них було свято, бачив його також по формі в компанії військових рф. До повномасштабного вторгнення спілкувався з ним десь пів року, він підробляв грузчиком, офіційної роботи не мав, жив з дівчиною. Коли вступив до лав поліції окупаційної влади, став вести себе зухвало, бачив його ефіри в «інстаграм».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що до повномасштабного вторгнення жив в м.Енергодар, працював барменом у клубі. ОСОБА_5 знав раніше, бо він часто приходив до клубу, майже кожного тижня. 04 березня окупували місто Енергодар, незаконні органи почали формувати приблизно в кінці квітня 2022року. ОСОБА_5 приїздив до клубу, пити каву, одягнений був у комуфляжні штани, кепка у нього була з прапором ЛНР чи ДНР, їздив на «жигулях». На початку серпня 2022року бачив у його у відділку поліції, коли його (свідка) затримали за те, що він зняв на відео, коли дрон прилетів у місті по складу БК і виклав це в мережу з підписом «щоб вони всі згоріли». На наступний день його затримали і привезли до відділку. Там був також ОСОБА_5 , одягнений по формі.

Також відтвореним в судовому засіданні відеозаписом допиту свідка ОСОБА_23 встановлено, що останній виїхав з міста Енергодар в жовтні-листопаді 2022року, а в січні виїхав за кордон. З окупації виїхав через територію росії, віддавши за це 400доларів. Коли ще перебував в окупації, перебував у полоні. Приблизно у вересні -жовтні 2022року повертався додому з гаражу, за ним їхав автомобіль, біля під`їзду йому накинули якийсь мішок на голову, вдарили прикладом по ребрах, засунули в авто, потім під руки вивели до будівлі, повели на другий поверх, посадили в камеру, там було ще 12 затриманих людей. Били проволокою, шокером, палкою, питали «де твої друзі СБУшники». Хто саме бив не знає, у одного була кличка «старий», один був рижий, який став йому берцем на обличчя і бив палкою. Це були ФСБшники. Тримали сім днів, потім коли у них була ротація, місцеві, які зайняли посади в поліції окупаційної влади, запропонували його відпустити за 5000доларів. Домовились за 2000доларів. ОСОБА_5 особисто із ОСОБА_24 відвозили його додому, зачекали, коли він винесе гроші. В квартирі був жах, проводили обшук, але гроші не знайшли. ОСОБА_5 і ОСОБА_24 були одягнені в цивільний одяг, але при них були пістолети.

У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Василівського району та інших населених пунктів Запорізької області, після окупації збройними силами рф території м. Енергодар, підтримуючи агресію рф на території України, добровільно зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій - «народній міліції», діючи умисно, будучи проросійськи налаштованою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф. При цьому, вказані умисні дії він вчинив без жодного примусу з боку представників окупаційної влади.

Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі показань, наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_20 та ОСОБА_22 , які суд приймає як належні та достатні, оскільки вони були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи - часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Також матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, з яких слідує, що ОСОБА_5 , після окупації м.Енергодар збройними формуваннями рф, залишився в місті та добровільно зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій - «народній міліції», виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, підвищену суспільну небезпечність вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом визнається вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує дані про його особу, те що останній раніше до кримінальної відповідальної не притягувався, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, думку прокурора та захисника, і вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги та конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.

З огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні останньому покарання, не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене йому покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.

Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне обраний слідчим суддею Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 12.05.2025 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без змін у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1