Рішення № 131809706, 17.11.2025, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/12024/25

Провадження № 2/211/4998/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Медведєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 тапросить стягнутиз відповідачазаборгованість:за кредитнимдоговором №73793516в розмірі20274,00грн.;за кредитнимдоговором №8724186в розмірі16125,00грн.;за кредитнимдоговором №731954862в розмірі11874,06грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаними договорами.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.

Ураховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 15 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73793516, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 6 000,00 грн., строком на 30 днів, тип процентної ставки фіксована, базова процентна ставка за день 0,750%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 %, пеня - 2,7 %, комісія 900 грн. (а.с. 9-15 копія договору з додатками).

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , 11 листопада 2024 року було укладено договір надання коштів у кредит № 8724186, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 5000 грн., строком на 30 днів, тип процентної ставки фіксована, денна процентна ставка 0,75%, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 5,00 %, пеня - 5,00 %, комісія 1110,50 грн. (а.с. 32-40 копія договору з додатками).

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , 29 листопада 2024 року було укладено договір кредитної лінії № 731954862, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 3300 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів 0,98 % в день, комісія 165 грн. (а.с. 53-64 копія договору).

Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Згідно із частиною 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 16-20, 41-42 копія договору з додатками).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 73793516 на суму 20 274,00 грн. (а.с. 21 витяг).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8724186 на суму 16 125,00 грн. (а.с. 43 витяг).

04 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу МВ-ТП/20, у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с. 69-70 копія договору).

27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с. 71-73 копія договору з додатком).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 4 від 04.08.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 731954862 на суму 11 874,06 грн. (а.с. 74 копія витягу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України«Проелектроннукомерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Статтею 12ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи наведене, кредитні договори між відповідачем та кредитними установами укладені сторонами правочину в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитними договорами відповідач має заборгованість у загальній сумі 48273,06 грн., а саме:

- за кредитним договором № 73793516 від 15 вересня 2024 року в розмірі 20274,00 грн., яка складається з наступного: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1710,00 грн. сума заборгованості за процентами; 11664,00 грн.- сума заборгованості за пенею; 900,00 грн. заборгованість за комісією (а.с. 22-23 розрахунок).

- за кредитним договором № 8724186 від 11 листопада 2024 року в розмірі 16 125,00 грн., яка складається з наступного: 5500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 14,50 грн. сума заборгованості за процентами; 10000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1 110,50 грн. заборгованість за комісією (а.с. 44 розрахунок);

- за кредитним договором № 731954862 від 29 листопада 2024 року в розмірі 11874,06 грн., яка складається з наступного: 3300, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 759,06 грн. сума заборгованості за процентами; 1650,00 грн. заборгованість по неустойці (а.с. 66-68 розрахунок).

Щодо вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за вказаними кредитними договорами заборгованість, зокрема, заборгованість за неустойкою, пенею в загальному розмірі 23314,00 грн.

Суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Указом ПрезидентаУкраїнивід24.02.2022№64/2022«Провведеннявоєнногостану вУкраїні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Пунктами 18, 19 Прикінцевих таперехіднихположеньЦК України передбачено,щоу періоддії вУкраїні воєнного,надзвичайного станута утридцятиденнийстрок післяйого припиненняабо скасуванняу разіпрострочення позичальникомвиконання грошовогозобов`язанняза договором,відповіднодо якогопозичальникубуло наданокредит(позику)банком абоіншим кредитодавцем(позикодавцем), позичальник звільняєтьсявід відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу,атакожвід обов`язкусплатина користькредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, неустойка (штраф, пеня) за ч. 2 ст.625ЦКУкраїни з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання не підлягає стягненню на період дії військового стану. Тому в цій частині задоволення позову слід відмовити.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву до суду та доказів на його підтвердження, не надала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє часткове підтвердження у судовому засіданні, тому суд доходить висновку, про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми заборгованості в розмірі 24959,06 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028,00 грн. (а.с. 1), сплачений ним при подачі позову, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141ЦПКУкраїни вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 1565,59 грн. (24959,06 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 3028,00 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 48273,06 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, суму заборгованості:

- за кредитним договором № 73793516 від 15 вересня 2024 року в розмірі 8610 (вісім тисяч шістсот десять) гривень 00 коп.;

- за кредитним договором № 8724186 від 11 листопада 2024 року в розмірі 6 125 (шість тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 коп.;

- за кредитним договором № 731954862 від 29 листопада 2024 року в розмірі 10224 (десять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 06 коп., та судовий збір у розмірі 1 565 (одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 59 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 листопада 2025 року.

Суддя Д.М.Ніколенко