Рішення № 131809346, 14.11.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3847/25

Провадження № 2/317/1571/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

На початку 2014 року позивач познайомився з відповідачкою. З літа 2014 року по весну 2018 року, позивач та відповідач спільно проживали, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в орендованому будинку у с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився спільний син ОСОБА_3 . Відповідач навесні 2018 році покинула позивача з сином та пішла до іншого чоловіка. Позивач разом з сином восени 2019 року переїхав до будинку своїх родичів за адресою: АДРЕСА_1 та з вказаного часу проживають разом з сином. Відповідач, як покинула позивача з дитиною, життям свого сина не цікавиться, жодної участі у його вихованні не приймає, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Позивач самостійно доглядає та виховує спільного з відповідачкою неповнолітнього сина, а також виконує всі батьківські обов`язки. З наведених вище обставин та через те, що відповідач по справі взагалі не спілкується та не підтримує стосунки зі своїм сином, позивач був вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечують.

В судовому засіданні неповнолітня дитина ОСОБА_3 пояснив, що він не бачив матір та не спілкується з нею вже довгий час, проживає разом з татом, перебуває на повному його утриманні, не заперечує проти задоволення позову.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач до суду не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.

Третя особа виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування до суду свого представника не направили, заяву про відкладення розгляду справи не надали.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого повторно Оріхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 50, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 18.02.2025, складеного комісійно Службою у справах дітей, було проведено перевірку та встановлено спільне проживання позивача та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосунки у сім`ї добрі, умови проживання відповідають потребам сім`ї.

Актом відвідування від 25.04.2025, складеним комісійно, встановлено факт постійного проживання позивача разом з сином по АДРЕСА_1 .

Згідно до довідки №025/01-16 від 28.02.2025, виданою ТОВ «Кушугумський медичний центр», вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в ТОВ «Кушугумський медичний центр» та відвідує лікаря-педіатра, з яким укладено декларацію, разом з батьком - ОСОБА_1 , дитині вчасно проведені профілактичні щеплення, проводяться регулярні амбулаторні огляди.

Відповідно до довідки № 01-13/032, виданої Комунальним закладом Загальної середньої освіти «Кушугумська гімназія «Інтелект» Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області 24.02.2025, мати ОСОБА_2 не здійснює супровід здобувача освіти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до гімназії, не відвідує батьківські збори, не приймає участі у навчанні дитини. Батько приділяє належну увагу вихованню дитини, систематично цікавиться його навчанням, постійно контактує з класним керівником.

Крім того, матеріали справи містять письмові пояснення сусідів, які підтвердили той факт, що батько мешкає разом з сином за адресою: АДРЕСА_1 .

У Висновку від 27.08.2025 Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області висловила позицію щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

За приписами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розумінні. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Наразі суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до питання виховання ОСОБА_3 .

Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено безпосередньо у судовому засіданні. Вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 .

Заходи впливу на відповідача виявились безрезультатними, оскільки протягом розгляду справи відповідач для себе належних висновків не зробила, до суду не з`явилась, подальших намірів щодо виховання та утримання дитини не виявила, жодних реальних кроків на це спрямованих не вчинила.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні відповідачем дитини судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_2 виконувала або намагається виконувати вищезазначені батьківські обов`язки.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 не зашкодить інтересам дитини, її подальшому вихованню та утриманню.

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_2 , що вона не позбавлена у подальшому права вирішувати питання про поновлення її у батьківських правах відносно дитини в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування (Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Соборна, буд.23, ЄДРПОУ 04526839) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав у відношенні її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.В. Нікітін