Ухвала суду № 131808625, 11.11.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/2104/25

Провадження № 1-кп/386/124/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2025 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора в кримінальному провадженні №12025121110000470, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України), про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Синюхин Брід Первомайського району Кіровоградської області, проживаючої в АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 , громадянку України, з неповною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, неповнолітніх дітей або повнолітніх утриманців не маючої, позбавленої батьківських прав по відношенню дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не маючої інвалідності, важких хвороб не маючої, суспільно-корисною діяльністю не займається, доходу та нерухомого майна не маючої, раніше судимої Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області: 08.06.2015 за ч. 1, 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки; 10.05.2016 за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяців, яке відбула повністю та була звільнена 12.12.2019 з ДУ "Мелітопольська УВК №144",

встановив:

На розгляді у Голованівському районному суді Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, продовжують існувати. Вважала, що підстав для заміни або застосування іншого виду запобіжного заходу відносно обвинуваченої не має.

Обвинувачена в судовому засіданні заперечувала обставини, зазначені в обвинувальному акті щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, пояснила, що майно в потерпілих не викрадала. Свідків в даному провадженні та потерпілих знає, в тому числі знає де вони проживають, однак впливати на них наміру не має. Також не збирається переховуватись від суду. Не заперечуючи можливість застосування до неї запобіжного заходу, просила застосувати домашній арешт.

Захисник в судовому засіданні враховуючи позицію обвинуваченої, вважала за можливе застосувати до останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою її фактичного проживання.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, з`ясувавши думки учасників судового провадження щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій слід продовжити, виходячи з наступних підстав.

Конституційний Суд України в рішенні від 23.11.2017 №1-р/2017 зазначив про те, що питання щодо доцільності обрання відносно підозрюваного заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, які були обрані на стадії досудового розслідування, мають бути повторно вирішенні на стадії судового провадження під час підготовчого засідання.

Продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду.

А тому, суд під час підготовчого засідання за наявності клопотання прокурора, вирішує питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу, яке відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено (частини 4, 5 ст. 199 КПК України).

В матеріалах кримінального провадження доданих до клопотання містяться достатні дані, які свідчать про обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, які відноситься до тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, що підтверджується:

- обвинувальним актом у кримінальному провадженні, складеним старшим слідчим СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 та затвердженим прокурором Голованівської окружної прокуратури про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України;

- реєстром матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні;

- копією ухвали слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17.09.2025, якою до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, до 13.11.2025; ухвалою було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування, а також продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Копію клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій вручено 11.11.2025 об 11 год. 20 хв., тобто за три години до початку розгляду клопотання судом.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема рішення ЄСПЛ від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» та від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За нормами ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено (частини 4, 5 ст. 199 КПК України).

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою суд враховує, що обвинувачена є повнолітньою людиною, не працює, незадовільно характеризується за місцем проживання, не має інвалідності, має задовільний стан здоров`я, важкі хвороби не має, не заміжня, позбавлена батьківських прав по відношенню до п`яти неповнолітніх дітей, повнолітніх утриманців не має, має зареєстроване місце проживання, однак не проживає за цим місцем, тобто змінює місця проживання; відсутність міцних соціальних зв`язків; обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років; раніше двічі судима за вчинення злочинів проти власності, за які відбувала покарання у виді позбавлення волі, після чого, знову вчинила протиправні дії.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачена може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, так як сама не зізналась в скоєному, відразу після вчинення злочинів, у вчиненні яких обвинувачується, зникла з місця події, проживає не за зареєстрованим місцем проживання; може незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та на свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , з метою уникнення покарання, що їй загрожує в разі визначення її винуватою, оскільки зазначені потерпілі та свідки можуть надати покази, які доводять причетність обвинуваченої до вчинення кримінальних правопорушень, водночас вказані особи проживають на території одного й того ж селища Побузьке з обвинуваченою, з якими остання особисто знайома, тому наявні достатні дані вважати, що обвинувачена може здійснювати на них тиск та залякування з метою відмови від підтвердження наданих показів в суді або їх зміни; обвинувачена може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки будучи неодноразово засудженою, маючи непогашені судимості, обвинувачується у вчиненні двох нових кримінальних правопорушень проти власності, які відносяться до тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченої стати на шлях виправлення, а тому в подальшому може продовжувати їх вчиняти.

При цьому суд оцінює суворість можливого покарання обвинуваченій та визнає за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя у разі не застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи обвинуваченої про те, що ризики, які стали підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підтвердженні жодним доказом, а тому є безпідставними, і спростовуються дослідженими письмовими доказами, з яких встановлено продовження вчинення обвинуваченою протиправних дій, уникнення обвинуваченої від правосуддя, оскільки після вчинення протиправних дій зникли з місця події.

Суд не знайшов підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченої, яке б було достатнім для запобігання наведеним ризикам, оскільки особисте зобов`язання не може бути застосоване до обвинуваченої через тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких вона обвинувачується, які відноситься до категорії тяжких злочинів; відсутні особи, які могли б поручитися за виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків і зобов`язань при застосуванні особистої поруки; у обвинуваченої відсутні грошові кошти для внесення застави, осіб які б бажали внести такі кошти не встановлено та стороною захисту не заявлено; обвинувачена не має у власності житлового будинку, не проживає за зареєстрованим місцем проживання, змінює місця проживання, що унеможливлює застосування домашнього арешту.

Поряд з цим, враховуючи вимоги ч. 3ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченій розмір застави.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України,розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням всіх обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні двох злочинів, якими спричинено майнову шкоду, розмір якої на час розгляду клопотання становить щодо потерпілої ОСОБА_11 1086,67 грн, щодо потерпілої ОСОБА_12 1128,25 грн, для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, достатньою буде застава в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1, 2ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Відповідно до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій на 60 днів, тобто з 11 листопада 2025 року по 09 січня 2025 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197, 199, 205, 315 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Продовжити строк тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025121110000470, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 на 60 днів, тобто з 11 листопада 2025 року до 24 години 00 хвилин 09 січня 2026 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: №UA188999980313191205000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030200, призначення платежу: ПІБ особи, яка внесла заставу, ПІБ особи, за яку внесено заставу, Голованівський районний суд Кіровоградської області, забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по кримінальному провадженню №12025121110000470.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти та повідомити письмово прокурора Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області та Голованівський районний суд Кіровоградської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" у разі внесення застави при звільненні обвинуваченої зобов`язана роз`яснити їй обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні яких кримінальних правопорушень обвинувачується обвинувачена, передбачене законом покарання за їх вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати до Голованівського районного суду Кіровоградської області за викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з селища Побузьке Голованівського району Кіровоградської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 години 00 хвилин 09 січня 2026 року.

Ухвала діє до 24 години 00 хвилин 09 січня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченій та її захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Дата та час складення і оголошення повного тексту ухвали: 13 листопада 2025 року о 10 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1