Рішення № 131808592, 13.11.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1021/25

№ провадження 2/196/566/2025

Р ІШ ЕН НЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИФІНАНС" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 05 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено угоду №200496330 щодо кредитування, відповідно до якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 200,00 грн. із встановленим строком користування з 05.04.2016р. по 05.04.2019р., а відповідач, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону), що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору, а тому станом на 19.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 32 922,39 грн., з яких: 8 255,76 грн. - заборгованість за кредитом; 16 903,07 грн. - заборгованість за відсотками, 5 501,34 грн. - сума інфляційних втрат, 2 262,22 грн. - 3% річних.

З урахуванням викладеного позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.129).

З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.133-136, 138-139).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИФІНАНС" у судовезасідання нез`явився,у позовнійзаяві прохалирозгляд справипроводити увідсутність представникапозивача,проти постановлення заочногорішенняне заперечують (а.с.2-12).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді (а.с.133-136, 138-139), причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

13 листопада 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено,що 05 квітня 2016 року між ПАТ Банк Михайлівський та ОСОБА_1 було укладено угоду №200496330 щодо кредитування (а.с.13).

Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 10 200,00 грн., на споживчі цілі, строк користування кредитом з 05 квітня 2016 року по 05 квітня 2019 року, процентна ставка за кредитом (річна) - 58,8% (а.с.17-19).

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ Банк Михайлівський віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Михайлівський з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

20 липня 2020 року ТОВ Діджи Фінанс, набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ Банк Михайлівський на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ Банк Михайлівський, в тому числі і за кредитним договором №200533679 (а.с.69-73, 37-68).

Додатком до договору є реєстр кредитних договорів (а.с.26-28).

Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року укладеним між ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ Діджи Фінанс було предметом спору у справі №910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ Банк Михайлівський (ухвалою Господарського суду від 03 вересня 2020 року замінено на правонаступника -ТОВ Діджи Фінанс) до ТОВ ФК Плеяда, ТОВ ФК Фагор, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 укладеного між ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ ФК Плеяда, визнання недійсним договору факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладеного між ТОВ ФК Плеяда та ТОВ ФК Фагор.

Постановою Господарського суду міста Києва у справі №910/11298/16 від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, а саме: зобов`язати ТОВ ФК Плеяда передати ТОВ Діджи Фінанс документи, отримані ним від ПАТ Банк Михайлівський згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2. - зобов`язати ТОВ ФК Фагор передати ТОВ Діджи Фінанс документи, отримані ним від ПАТ Банк Михайлівський згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2.

Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20 липня 2020 року не були передані ТОВ Діджи Фінанс.

На примусове виконання постанови Господарського суду міста Києва у справі №910/11298/16 від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16 за заявами ТОВ Діджи Фінанс від 12 серпня 2021 року - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ ТОВ ФК Плеяда та від 12 серпня 2021 року - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ ФК Фагор. Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ Діджи Фінанс, про що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66491947 (а.с.36).

З виписки з особових рахунків вбачається рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.84-122)

Згідно розрахунку суми заборгованості позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 32 922,39 грн., з яких: 8 255,76 грн. заборгованість за кредитом; 16 903,07 грн. заборгованість за відсотками; 2 262,22 грн. - три відсотки річних; 5 501,34 грн. - інфляційні втрати (а.с.24-25).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договірє двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Так, судом встановлено, що 05 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір у формі заяви (оферти) №200496330 про надання та використання платіжної картки, фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були.

Первісний кредитор ПАТ «БанкМихайлівський» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «Діджи фінанс», згідно Договору № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року.

Таким чином, ТОВ «Діджи фінанс» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним ним Договором №200496330 від 05 квітня 2016 року.

Ураховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «Діджи фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, суд доходить переконання, що позовні вимоги в про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №200496330 від 05 квітня 2016 року необхідно задовольнити.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. надано договір про надання правової допомоги №26 від 15.02.2024 р. (а.с.76-80); додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №26 від 15.02.2024 р. (а.с.81); детальний опис робіт виконаних адвоктом (а.с.75); акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 26.08.2025 (а.с.74); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №11306/10 від 02.11.2023 (а.с.83); копію ордера серія АІ №1969877 від 12.08.2025 (а.с.143).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 7 000,00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Позивачем надана платіжна інструкція № 200496330 від 22.08.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 206, 258, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Авіаконструктура Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором №200496330 від 05.04.2016р. на загальну суму 32 922 (тридцять дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 39 коп., з яких: заборгованість - 25 158,83 грн., сума інфляційних втрат - 5 501,34 грн., сума 3% річних - 2 262,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Авіаконструктура Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 13.11.2025 року.

Суддя: Д.Г. Костюков