Ухвала суду № 131803616, 14.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 листопада 2025 року Справа № 160/31840/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Кравчук Світлани Олегівни до виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.11.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Кравчук Світлани Олегівни до виконавчого комітету Нікопольської міської ради, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради №397 від 11.04.2025 року затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі наказ №376). Підпунктом 2.1. пункту 2 даного наказу №376 встановлено, що починаючи з 21.07.2022 року і до 31.05.2023 року на території Нікопольської міської територіальної громади (Дніпропетровської області), а саме м. Нікополя, ведуться активні бойові дії. Починаючи з 31.05.2023 року Нікопольська міська територіальна громада (Дніпропетровської області), включаючи м. Нікополь, внесена до підпункту 3 пункту 3 наказу №376, а саме до територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Таким чином, з 21.07.2022 року по сьогоднішній день на території м. Нікополя плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується, що унеможливлює отримання відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів у вигляді орендної плати. З огляду на вказане, стягнення за період з 21.07.2022 року до 31.03.2025 року збитків у вигляді неодержаних доходів у вигляді орендної плати є незаконним і свідчить про протиправність рішення виконкому від 11.04.2025 року за №397 в частині затвердження акту від 03.04.2025 року та є окремою підставою для його скасування судом. Відповідач, як орган місцевого самоврядування, в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, повинно бути законним, тобто таким, що відповідає Конституції чи законам України, іншим актам законодавства. Виконавчий комітет Нікопольської міської ради є суб`єктом владних повноважень, оскаржуване рішення №397 від 11.04.2025, яким було затверджено акт комісії від 03.04.2025 року з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ОСОБА_1 за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято на виконання владних управлінських функцій і є таким, що зачіпає права та інтереси позивача, тому правовідносини, які виникли у справі, є публічно-правовими. Оскаржуване рішення породжує правові наслідки для ОСОБА_1 у вигляді визначеного розміру збитків за період з 01.04.2022 до 31.03.2025 у вигляді неодержаних доходів за земельну ділянку площею 0,0547 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 308 698,57 грн., що є підставою для стягнення нарахованих збитків, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, при тому, що вони нараховані в порушення закону та без відповідних правових підстав. Але фактичний користувач земельної ділянки, зобов`язаний повернути тільки ті кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, які мав заплатити за користування нею відповідно до закону. Захист прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають у недотриманні процедури чи порядку прийняття рішення, а також прийнятті рішення всупереч законодавству є завданням адміністративного судочинства.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.11.2025 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 10.11.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Кравчук Світлани Олегівни до виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду за адресою: 49089, 1м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник