Вирок № 131802480, 14.11.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/983/23

Провадження №: 1-кп/332/43/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2025 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2 , за участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Запоріжжя судовий розгляд в порядку ч. 3 ст.323 КПК України (in absentia) у кримінальному провадженні за № 12022082190000151 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Василівка Запорізької обл., громадянки України, заміжньої, має на утриманні сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займає посаду старшого секретаря Василівського районного суду Запорізької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який продовжено до 20 травня 2023.

24.02.2022 на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, у тому числі і міста Василівка Запорізької області, яке було фактично захоплено та окуповано починаючи з 26.02.2022.

Так з метою відсічі військовій агресії, починаючи з 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено до 05 години 30 хвилин 21 лютого 2023 року.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст.1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (Василівська міська територіальна громада за винятком села Кам`янське, внесена до переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та станом на час повідомлення про підозру перебуває у ньому.

Так, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займаючи посаду старшого секретаря Василівського районного суду Запорізької області, не пізніше 1 червня 2022 року (більш точні дата органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи у м. Василівка Запорізької області, будучи громадянкою України, проросійськи налаштованою особою, прийняла пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації та надала добровільну згоду на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі - управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області, мовою оригіналу: «управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области», створеного на тимчасово окупованій території м. Василівка.

При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23 грудня 1993 року, а саме ч. 2 передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до цього Закону захисту підлягають у тому числі працівники правоохоронних органів, які беруть безпосередню участь відповідно у оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності, охороні громадського порядку і громадської безпеки.

Також, відповідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»

№ 580-VIII від 2 липня 2015 року, передбачено що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Також, відповідно до п. 6 ч. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від

15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Далі, починаючи з 1 червня 2022 року ОСОБА_10 , будучи громадянкою України та проросійськи налаштованою особою, перебуваючи на території м. Василівка Василівської міської територіальної громади Запорізької області, яка з 26.02.2022 і по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора рф, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно та ініціативно вступила до лав незаконного правоохоронного органу - управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області, мовою оригіналу: «управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области», зайнявши посаду старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом, із місцем фактичного розташування: Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченка, буд. 38 - колишне приміщення Василівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

15 вересня 2022 року відповідно до наказу начальника незаконного правоохоронного органу - управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № 21 - 23 вересня 2022 року розірвано контракт та звільнено зі служби незаконного правоохоронного органу старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом УВС по м. Василівка та Василівського р-ну громадянку України ОСОБА_10 , за власним бажанням.

Період проходження ОСОБА_10 служби на посаді старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом незаконного правоохоронного органу - управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області - з 1 червня 2022 року по 23 вересня 2022 року.

Обіймаючи зазначену посаду пов`язану із охороною прав і свобод людини, протидією злочинності, підтриманням публічної безпеки і порядку, охороною громадського порядку і громадської безпеки, досудовим розслідуванням та іншими правоохоронними функціями, фактично поклавши та виконуючи повноваження Національної поліції України ОСОБА_10 , здійснювала свою протиправну діяльність в інтересах окупаційної влади держави-агресора російської федерації, з метою підтримання окупаційної влади у місті м. Василівка та Василівського р-ну Запорізької області.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), яка показань суду не надавала та з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваної або обвинуваченої (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п. п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, що відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

Обвинувачена ОСОБА_10 , будучи обізнаною, що відносно неї розпочато кримінальне провадження, щодо перебування її в розшуку та, що відносно неї винесено повідомлення про підозру, із спрямуванням обвинувального акту до суду, в судові засідання не з`явилась, хоча належним чином була сповіщена про день та час судового розгляду, відповідно до вимог, передбачених ст. 323 КПК України.

У зв`язку з цим ОСОБА_10 не було допитано судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого його обвинувачення.

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченої особи до слідчого (прокурора), направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що обвинувачена особа мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлена мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «F.C.B. проти Італії» від 28 серпня 1991 року; «Т. проти Італії» від 12 жовтня 1992 року; «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року; «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року; «Меденіца проти Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року; «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року висвітлено пункт про здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого в аспекті вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право кожного на справедливий суд, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження; якщо він згодом може домогтися ухвалення нового судового рішення за його участі, в якому містилася б оцінка обґрунтованості висунутих проти нього обвинувачень, а також під час дотримання інших гарантій його конвенціальних прав. Це свідчить про те, що здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить вимогам цього нормативно-правового акту міжнародного значення.

Натомість, ОСОБА_10 скористалась своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

Таким чином, ОСОБА_10 , в силу п. 3 ч. 3 ст. 323 КПК України, обізнана, тобто повинна була знати, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, втім до слідчого та до суду жодного разу не з`явилась. Про причини неявки суду не повідомила, можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не скористалась.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_10 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію нею її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Крім того, інтереси обвинуваченої в судовому процесі належно і якісно були представлені захисником, який був забезпечений державою з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Отже, судом виконаний обов`язок щодо вжиття усіх заходів, необхідних для забезпечення обвинуваченій права на кваліфікований захист, у тому числі і призначення захисника, який би надавав практичну юридичну допомогу ефективно, оскільки такий захист не може бути ілюзорним заради «видимості судового процесу», що є одним із основоположних елементів справедливого розгляду, на що неодноразово наголошував і наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Крім того, захисник обвинуваченої в судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою ОСОБА_10 , і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченої особи, під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу належності, допустимості та достатності наданих прокурором доказів. Просив до цих доказів віднестися критично та прийняти законне та справедливе рішення.

З огляду на зазначене, на підставі ухвали суду від 18.03.2024р., кримінальне провадження було розглянуто в порядку спеціального судового провадження.

Захисниця ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження, пояснюючи це тим, що у такий спосіб будуть порушені права обвинуваченої на захист. Зазначила, що підсумовуючи досліджені докази, надані стороною обвинувачення, вважає недоведеними факт добровільності зайняття обвинуваченою посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території. З огляду на дослідженні наявні докази, захисник просила виправдати обвинувачену щодо висунутого проти неї обвинувачення.

Під час судового засідання за клопотанням сторони обвинувачення були досліджені наступні письмові докази, які свідчать про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та які підтверджують законність проведених слідчих дій:

- вимога УІАЗ ГУ НП України в Запорізькій області від 07.10.2022р. щодо відсутності судимостей у ОСОБА_10 (т.1 а/с 199),

- довідка КНП «ОКЗНПД» від 01.11.22р. про відсутність облікових даних щодо ОСОБА_10 (т.1 а/с 200),

- довідка УДМС України в Запорізькій області від 07.10.2022р. про наявність у ОСОБА_10 громадянства України, яка документована за паспортом НОМЕР_1 , та зареєстрованої адреси проживання (т.1 а/с 201),

- довідка ВДРАЦС УДР Південного МУ Міністерства юстиції (м.Одеса) від 18.01.2023р. щодо наявних актових записів про народження та шлюб ОСОБА_10 та народження її доньки (т.1 а/с 202-203),

- довідка РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області від 18.01.2023р. щодо відсутності реєстрації права власності на транспортні засоби за ОСОБА_10 (т.1 а/с 204),

- довідка ГУ ПФУ в Запорізькій області від 13.02.2023р., згідно якої за даними Реєстру застрахованих осіб відомості щодо ОСОБА_10 з лютого по грудень 2022 року надходили від страхувальника ТУ ДСА України в Запорізькій області (т.1 а/с 205),

- довідка ТУ ДСА України в Запорізькій області від 14.02.2023р., згідно якої ОСОБА_10 займала посаду старшого секретаря Василівського районного суду Запорізької області (т.1 а/с 206),

- постанова слідчого про призначення захисника від 16.01.2023р. та відповідне доручення Регіонального центру про надання безоплатної правової допомоги (т.1 а/с 207-208),

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02.02.2023р. про обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.1 а/с 209-211),

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 072.02.2023р. про накладення арешту на майно ОСОБА_10 (т.1 а/с 212-214),

- витяги з Державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_10 (т.1 а/с 215-216, 219-222),

- постанова слідчого від 02.02.2023р. про залучення ОСОБА_12 в якості спеціаліста з метою оцінки вартості майна ОСОБА_10 (т.1 а/с 217-218),

- звіт про незалежну оцінку вартості нерухомого майна ОСОБА_10 (т.1 а/с 223-245),

- звіти про незалежну оцінку вартості нерухомого майна ОСОБА_10 та земельної ділянки (т.1 а/с 223-245, 246-255, т.2 а/с 1-10),

- повідомлення УСБУ в Запорізькій області про виявлене кримінальне правопорушення від 27.09.2022р. (т.2 а/с 15),

- завірена копія листа ГУНП в Запорізькій області від 25.03.2022р., згідно якого за обліками управління кадрового забезпечення ГУНП в Запорізькій області інформація про проходження служби ОСОБА_10 відсутня, а також копія наказу б/д № л/с про зайняття ОСОБА_10 посади у незаконному правоохоронному органі - управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області, мовою оригіналу: «управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области», створеного на тимчасово окупованій території м. Василівка (Додаток № 1), та копія рапорту ОСОБА_10 від 15.09.2022р. про звільнення з вказаної посади (Додаток № 2), та копія наказу від 15.09.2022р. про звільнення ОСОБА_10 з вказаної установи (Додаток № 3) (т.2 а/с 16-27),

- протокол пред`явлення особи до впізнання від 18.10.2022р., згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_10 , яка є його тещею (матір`ю його дружини), як особу, яка після початку повномасштабної війни зайняла посаду старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом так званого (мовою оригіналу): «ГУ МВД по Запорожской области» (т.2 а/с 28-29),

- протокол пред`явлення особи до впізнання від 19.10.2022р., згідно якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_10 , як особу, яка до початку війни займала посаду старшого секретаря канцелярії у Василівському районному суді Запорізької області, після початку повномасштабної війни зайняла посаду старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом так званого (мовою оригіналу): «ГУ МВД по Запорожской области» (т.2 а/с 30-31),

- протокол пред`явлення особи до впізнання від 20.10.2022р., згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_10 , яка є її біологічною матір`ю, як особу, яка після початку повномасштабної війни зайняла посаду старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом так званого (мовою оригіналу): «ГУ МВД по Запорожской области» (т.2 а/с 32-33),

- розписка ОСОБА_15 від 20.10.2022р. про надання згоди на проведення огляду її особистого телефону марки «Айфон XR» в частині ознайомлення з особистим листуванням, в мобільному додатку месенджері «телеграм», з профілем «обліковим засобом» із назвою «мамуля», який зареєстрований на номер телефону НОМЕР_2 (т.2 а/с 34),

- протокол огляду від 20.10.2022р., згідно якого предметом огляду є мобільний телефон марки «Iphone XR», з ідентифікаторами мобільного обладнання ІМЕІ1: НОМЕР_3 та ІМЕІ2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даному мобільному телефоні присутній додаток «Телеграм», в якому виявлено переписку між ОСОБА_15 , яка підписана як « ОСОБА_16 » та має назву акаунту «ІНФОРМАЦІЯ_6» з мобільним номером НОМЕР_5 між мобільним номером НОМЕР_2 , який належить та особисто користується ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підписана як « ОСОБА_17 ».

Під час огляду додатку «Телеграм» виявлено чат від 21 серпня 2022 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , яка підписана як « ОСОБА_17 », який наводиться нижче мовою оригіналу.

В цей день, о 15 год. 04 хв. ОСОБА_15 телефонувала ОСОБА_10 .

Далі, о 15 год. 05 хв. ОСОБА_15 відправила повідомлення з наступним змістом: «Привет, как ты там?».

Пізніше, а саме о 18 год. 38 хв., ОСОБА_15 надіслала повідомлення наступного змісту: «Мама, прошу тебя только не веди двойную игру. С СБУ шутки плохо заканчиваются. При твоем сотрудничестве все будут хорошо. Не переживай все будет хорошо». О 19 год. 00 хв. був здійснений дзвінок.

23.08.2022 року о 12 год. 44 хв. ОСОБА_15 телефонувала до ОСОБА_10 , в результаті чого дзвінок був скасований. О 12 год. 45 хв. ОСОБА_15 надіслала повідомлення ОСОБА_10 наступного змісту: «Мам по возможности набери меня. ОСОБА_32 звонил просил выйти на связь». Того ж дня, о 14 год. 16 хв., 17 год. 21 хв. та 19 год. 23 хв., ОСОБА_15 телефонувала ОСОБА_10 , на що не отримала відповіді від останньої.

24.08.2022 року, о 17 год. 21 хв. ОСОБА_15 надіслала повідомлення наступного змісту: «Тебе телефон передадут...», на що о 17 год. 35 хв. отримала відповідь від ОСОБА_18 «А вас не пустят к нам».

Після чого, ОСОБА_15 надіслала повідомлення: «Меня и малого да. Вот только не я передам, тебе покупают и передадут телефон. И не я покупаю телефон. Прошу береги себя. Может денег передать?»

О 20 год. 16 хв. ОСОБА_10 відповіла: «Нам деньги не нужны. У нас их хватает. Может с ОСОБА_33 приедете».

О 20 год. 50 хв., ОСОБА_15 написала повідомлення: «Меня не випустят, если бы можно я бы приехала».

О 13 год. 14 хв., 25.08.2022 року ОСОБА_15 , надіслала повідомлення наступного змісту: «Мамуля если будет возможность позвони мне пожалуйста».

26.08.2022 року о 19 год. 39 хв. ОСОБА_15 , телефонувала до ОСОБА_10 , в результаті телефонний виклик був скасований. Пізніше, ОСОБА_15 були надіслані фото повідомлення малолітньої дитини та відео тривалістю 1 хв. 32 сек.

В ході огляду листування між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 виявлено повідомлення надіслане 30.08.2022 о 12 год. 46 хв. ОСОБА_15 наступного змісту: «Привет, как ты там, сможешь набери меня)».

0 21 год. 48 хв. того ж дня, ОСОБА_10 надіслала відповідь: «У нас все окей ,с мужем лучше общайся, он лучше за всех все знает, а за нас забудьте», на що ОСОБА_15 відповіла: «Капец».

16.09.2022 року о 13 год. 38 хв. ОСОБА_10 надіслала фото повідомлення, в якому міститься 2 фотознімки, а саме: рапорт про звільнення з посади старшого інспектора відділення кадрів відділу по роботі з особовим складом, підписаний ОСОБА_10 від 15.09.2022 року та наказ «Управление Внутренних дел по городу Васильевка и Васильевскому району» №21 від 16.09.2022 року, в якому зазначено, що ОСОБА_10 проходила службу в незаконному органі влади з 1 липня 2022 року по 23 вересня 2022 року, підписаний начальником т.зв. органу ОСОБА_19 .

Так, рапорт надісланий ОСОБА_10 наступного змісту:

«Начальнику УВД по г. Васильевка и Василевскому раойну ОСОБА_20 . Рапорт. Прошу уволить меня с должности старшего инспектора отделения кадров отдела по работе с личным составом с 23.09.2022 года по собственному желанию. Старший инспектор OK ОРСС УВД по г. Васильевка и Васильевскому району ГУВД по Запорожской областе 15.09.2022».

Наказ №21 від 15.09.2022 року наступного змісту:

«Управление внутренних дел по городу Васильевка и Васильевскому району ( УВД по г. Васильевка и Васильевскому району).

Приказ по личному составу № 21 от 15 сентября 2022 года город Васильевка ПРИКАЗЬІВАЮ: Расторгнуть контракт и уволить со служби в органах внутренних дел по собственному желанию ОСОБА_10 , старшего инспектора отделения кадров отдела по работе с личным составом УВД по г. Васильевка и Васильевскому району, с 23 сентября 2022 года. Основание: рапорт ОСОБА_10 ОТ 15.09.2022 года. Период прохождения службы в ГУВД по Запорожской областе с 1 июля 2022 года по 23 сентября 2022 года. Контроль за исполнением настоящего приказал возложить на старшего инспектора ОК ( ОСОБА_10 ) и бухгалтера ( ОСОБА_22 ). Приказ довести до сведения личного состава в части касающейся. Начальник ОСОБА_23 ».

Після чого цього ж дня, о 13 год. 34 хв. ОСОБА_15 відповіла на вищезазначені повідомлення «И что дальше?».

О 13 год. 48 хв., о 14 год. 15 хв. та 14 год. 18 хв., ОСОБА_15 телефонувала ОСОБА_10 .

Далі, між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 продовжилося листування (т.2 а/с 35-41),

- протокол пред`явлення особи до впізнання від 25.10.2022р., згідно якого свідок ОСОБА_24 впізнав ОСОБА_10 , як особу, яка займала посаду старшого секретаря канцелярії у Василівському районному суді Запорізької області та після початку повномасштабної війни зайняла посаду старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом так званого (мовою оригіналу): «ГУ МВД по Запорожской области» (т.2 а/с 42-43),

- протокол огляду від 26.10.2022р., згідно якого об`єктом огляду є публікації розміщені на інформаційному каналі, створеному у додатку «Telegram» під назвою «Зрадники півдня України» стосовно колабораційної діяльності громадянки України ОСОБА_10 , яка займає посаду старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом «ГУ МВД по Запорожской области».

Проведеним оглядом встановлені наступні відомості, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження.

З метою перегляду вищевказаних публікацій, було використано, встановлений на службовий телефон, додаток «Telegram».

Далі здійснено перехід у додаток «Telegram», де в подальшому у пошуковому вікні ведено назву каналу: «Зрадники півдня України». Крім того, розміщені публікації інформаційного каналу під назвою «Зрадники півдня України» можуть оглядати лише учасники даної групи.

Будучи учасником вище зазначеного каналу, в подальшому здійснено перехід на канал «Зрадники півдня України», який на момент огляду немає посилання, оскільки має закритий доступ для інших користувачів додатку. Крім цього, на момент огляду телеграм- канал містить 5 397 підписників.

Під час огляду вказаного каналу виявлено наступну публікацію, розміщену 13.08.2022 року о 19 год. 35 хв., в якій міститься 7 фотозображень Наказу МВС Росії Управління МВС по Запорізькій області, яка на момент огляду має 6,9 тис. переглядів та наступний підтекст під відео (мовою оригіналу): «Друзья, тут такой документ подъехал с подх@уяшками) Если кто узнает своих бывших знакомых -пишите анонимно ІНФОРМАЦІЯ_5 (желательно с их фото).

В ході огляду розміщеної вище пубікації, яка містить 7 фотозображень Наказу МВС Росії Управління МВС по Запорізькій області, виявлено список осіб, яких призначено як співробітників незаконного органу на окупованій території Запорозької області.

Крім цього, серед інших фотозображень на 3 фотознімку виявлено дані ОСОБА_10 , яку на підставі зазначеного Наказу призначено старшим інспектором відділу кадрів по роботі з особовим складом Управління внутрішніх справ у м. Василівка та Василівському районі (виділено маркером червого кольору), де зазначено наступний зміст (мовою оригіналу):

«МВД РОССИИ Главное управление министерства внутренних дел по Запорожской области (ГУ МВД по Запорожской области) Приказ по личному составу от июля 2022 г., г.Днепрорудное. Назначить: ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на должность старшего инспектора отдела кадров по работе с личным составом УВД по г.Васильевка и Васильевскому району, по контракту, с 01 июня 2022 года, вновь принятого по заявлению, установив должностной оклад по 17-му тарифному разряду в размере 12745 рублей. Основание: заявление ОСОБА_25 ».

В подальшому здійснено огляд інших публікацій розміщених на телеграм-каналі «Зрадники півдня України», серед яких виявлено фото ОСОБА_10 та фотознімок виїмки із вище зазначеного Наказу МВД росин, дані публікації розміщені о 09 год. 44 хв. 16.08.2022 року.

З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з телеграм-каналу «Зрадники півдня України», здійснено повне збереження вказаних знімків екрану на робочому столі комп`ютера у папці з назвою: «ОСОБА_10».

Після збереження у вказаній папці утворено папку з назвою: «фото телеграм ОСОБА_10 », в якій міститься 21 елемент, які мають відповідні назви з розширенням «.jp», як зображено нижче (знімок екрана комп`ютера). Після цього вищезазначену папку з назвою «ОСОБА_10», з розташованими у ній: папка з назвою «фото телеграм ОСОБА_10 », в якій містяться 21 елементів з розширенням «.JPG»; за допомогою комп`ютера записані на матеріальний носій інформації - диск CD-R, який, відповідно до ст.105 КПК України долучено до даного протоколу як додаток № 1 (т.2 а/с 44-52).

- Довідка про підозрювану, в якій міститься фото, зазначені: посада і місце роботи, номер мобільного телефону, а також анкетні дані ОСОБА_10 (т.2 а/с 53),

Свідок обвинувачення ОСОБА_27 пояснила суду, що вона є керівником апарату Василівського районного суду Запорізької області, а обвинувачена ОСОБА_10 це її колишня підлегла, вона її знає з першого дня своєї роботи, раніше вони працювали секретарями судового засідання. Потім ОСОБА_27 стала керівником апарату, а ОСОБА_10 - старшим секретарем в канцелярії. Свідок пояснила, що з початку окупації м.Василівка вона перебувала в окупації, а потім виїхала з Василівки 26.09.2022р., з ОСОБА_10 особисто не спілкувалась. В подальшому вони кожен день спілкувались у Вайбері та відмічались, хто де є. Свідок також пояснила, що після того, як вона виїхала до Запоріжжя, в телеграм-каналах з`явилась інформація, що ОСОБА_10 пішла на співпрацю з рф та була її фотографія, а потім цей факт їй підтвердили інші особи, але обставини співпраці їй не відомі.

Свідок обвинувачення ОСОБА_14 пояснив суду, що коли почалась окупація м.Василівка, то Василівський районний суд закрили, і всіх співробітників відправили по домівках. Окупаційна влада почала заходити в суд, тому він вирішив врятувати техніку та винести її, тому він виїхав з Василівки в квітні 2022 року та здав техніку до ТУ ДСА. В травні він почав працювати в Ленінському районному суді м.Запоріжжя. В червні йому подзвонила ОСОБА_10 та запитала, де техніка з Василівського суду. Він запитав у ОСОБА_27 чому це цікавить ОСОБА_10 , на що та відповіла, що ОСОБА_10 працює на окупаційну владу. Потім свідок повідомив ОСОБА_10 , що техніку він здав до ТУ ДСА. В серпні цього ж 2022 року він побачив в телеграм каналах ОСОБА_10 у списках відділу кадрів МВД окупаційної влади у Василівці. Свідок також додав, що раніше ОСОБА_10 працювала секретарем Василівського районного суду в канцелярії суду. Коли вона питала про техніку, то сказала, що там цим цікавляться компетентні люди з приводу куди поділась техніка. Свідок також пояснив, що з ним проводилось впізнання, де він впізнав ОСОБА_10 . Також свідок додав, що в телеграм каналах він бачив додаток до наказу, в якому були зазначені посади і ПІБ, серед яких фігурувала ОСОБА_10 , і там була інформація, що ОСОБА_10 працює в окупаційному суді, але подробиці свідок не пам`ятає. Перед цим, в березні місяці, вона не висловлювала бажання виїжджати, та казала, що не розуміє причин цього ажіотажу.

Свідок обвинувачення ОСОБА_15 пояснила суду, що обвинувачена ОСОБА_10 це її мати. В січні 2022 року вона повернулась до Василівки через розбіжності з чоловіком, і була там до 26.02.2022р. Але 24.02.2022р. почалось вторгнення, тому 26.02.2022р. вона виїхала з Василівки , їхала із скандалом, оскільки мама казала, що там, тобто вдома, буде краще. Після цього дзвонили один одному, але про політику не розмовляли. В телеграм каналах виклали фото ОСОБА_10 «Зрадники Запорізької області», там було її фото, дата народження та посада в поліції окупаційної влади, це було влітку 2022 року. Свідок пояснила матері, чим це їй загрожує, на що ОСОБА_10 підтвердила цей факт. Свідок казала про необхідність співпраці з СБУ, але після цього спілкування припинилось. У вересні 2022 року ОСОБА_10 прислала їй по телеграму рапорт про звільнення з поліції окупаційної влади у м.Василівка, в якій вона працювала з червня місяця, тобто приблизно три місяці.

Свідок обвинувачення ОСОБА_13 пояснив суду, що обвинувачена ОСОБА_10 це його теща, тобто мати його дружини - ОСОБА_15 . Останній раз він бачив її в кінці лютого 2022 року., тоді дружина була у Василівці з сином, тому було прийнято рішення забрати їх звідти до Запоріжжя. Потім до літа його дружина спілкувалась телефоном з ОСОБА_10 , а влітку 2022 року вони побачили в телеграм каналах інформацію, що ОСОБА_10 підозрюється в колабораціонізмі, оскільки працює на окупаційну владу інспектором по кадрах. Причину цього вчинку свідок не знає, оскільки в нього був конфлікт з тещею із-за того, що вона вважала, що його дружині краще залишатись жити у Василівці. Коли він з дружиною узнав, що ОСОБА_10 працює в суді під окупаційною владою, то вони з дружиною вмовляли її співробітничати з СБУ, але вона просто звільнилась та його дружині прислала на телефон рапорт про звільнення.

Інших доказів суду не надано.

Проаналізувавши досліджені докази по справі у сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного та винність ОСОБА_10 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах.

Суд приймає як належні та достатні докази показання свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , оскільки вони були послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Фактичні дані, що містяться у протоколах оглядів телеграм-каналів, сторінок Інтернет мережі, які з урахуванням відсутності доказів, що підривають довіру до них, узгоджуються із встановленими судом обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Проведення огляду інформації, яка містилася у відкритому доступі та в телефонних переписках, її хід і результати фіксувалися у відповідному протоколі огляду. Під час його проведення відображалась хронологічна послідовність зберігання інформації та доказів, а також з метою встановлення належної системи цифрового збереження, була виготовлена доказова копія електронного документа, яка була збережена на окремий носій інформації, який, в свою чергу, долучений до матеріалів кримінального провадження.

Вищевказаними доказами беззаперечно встановлено призначення та перебування ОСОБА_10 на посаді старшого інспектора відділення кадрів по роботі з особовим складом незаконного правоохоронного органу - управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області, мовою оригіналу: «управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области».

Зазначене є беззаперечним свідченням усвідомлення ОСОБА_10 факту окупації частини Василівського району Запорізької області, зокрема м. Василівка, агресії рф проти України, невимушеності її поведінки щодо заняття нею, як громадянкою України, посади в незаконному правоохоронному органі, відсутності будь-якого примусу щодо цього, а відтак і цілковитої добровільності її дій.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_10 вчинила інкриміновані їй протиправні дії, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувало їй чи її рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

Отже, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_10 ту вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_10 за ст. 111-1 ч. 7 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_10 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнається вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні ОСОБА_10 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліках в лікарів нарколога та психіатра обвинувачена не перебуває.

Разом з тим, враховуючи той факт, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила особливо тяжкий злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, враховуючи підвищену суспільну небезпечність даного злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без реального відбування покарання, призначеного в межах санкції інкримінованого складу злочину.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Крім того, ОСОБА_10 скоїла злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачена своїми діями фактично допомагала державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Тому слід призначити ОСОБА_10 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах України, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_10 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 371-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги на строк 14 років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту затримання та початку реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги - обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_10 рахувати у виді тримання під вартою - залишити без змін.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику обвинуваченої та прокурору.

Суддя ОСОБА_1