Рішення № 131793377, 04.11.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1091/25

Номер провадження №2/351/801/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2025 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Калиновського М.М.

за участі секретаря - Бабшинської К.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині заправилаи спрощеногопозовного провадженняцивільну справу запозовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що 21.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 4439474, згідно з умовами якого відповідач отримав 20 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 4439474 від 21.07.2021 р.) повернення кредиту та сплати комісії і відсотків відповідачем не було внесено.

Враховуючи умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 4439474 від 21.07.2021 року Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. п. 7.1. Кредитного договору № 4439474 від 21.07.2021 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору підтверджується анкетою-заявою на кредит № 4439474 Позичальника від 21.07.2021 року, що заповнена відповідачем.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 4439474 від 21.07.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Розрахунок заборгованості за вище зазначеним Кредитним договором було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021 р.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 27.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги № 78-МЛ.

Сума заборгованості відповідача становить 84 780 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021 р. з них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20 000 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 63 780 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією становить 1 000 грн.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором перед відповідач виконав у повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 84 780 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 000 грн., по відсотках в розмірі 63780 грн., та заборгованість за комісією 1 000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 84 780 грн., а також судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Адвокат позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, та участі позивача, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, тому, зі згоди позивача, на підставі ст. 280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст.527ЦКУкраїни боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст.530ЦКУкраїни якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.625ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост.629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно дост.1050ЦКУкраїни якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений кредитний договір № 4439474, відповідно до умов якого, відповідачу надано Кредит на наступних умовах :

1. Дата надання/видачі кредиту 21.07.2021;

2. Сума Кредиту: 20 000 грн. 00 коп.

3. Строк, на який надається Кредит - 30 днів з дати його надання.

4. Дата повернення (виплати) кредиту 20.08.2021;

5. Процентна ставка протягом первісного строку кредитування становить 0,63%.

6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.

7. Комісія за надання кредиту 1000 грн., яка нараховується одноразово за ставкою 5 % від суми кредиту.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору підтверджується анкетою-заявою на кредит № 4439474 Позичальника від 21.07.2021 року, що заповнена відповідачем.

Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 4439474 від 21.07.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Розрахунок заборгованості за вище зазначеним Кредитним договором було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021 р.

Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021 р. сума заборгованості відповідача становить - 84 780 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 63 780 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 1 000 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором перед відповідач виконав у повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 84 780 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 000 грн., по відсотках в розмірі 63780 грн., та заборгованість за комісією 1 000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту позивачем свого права власності на кошти, які відповідач отримав відповідно до кредитного договору від ТОВ «Мілоан», яке в свою чергу відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ « Кредит Капітал ».

Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що у зобов`язанні за кредитним договором № 4439474 від 21.07.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги, а тому ТОВ «ФК» Кредит Капітал» має право на звернення до суду з цим позовом.

Сума вимог до відповідача складається із заборгованості за тілом кредиту становить 20 000 грн., заборгованість по не сплаченим відсоткам за користування кредитом становить 63 780 грн., заборгованість за комісією становить 1 000 грн.

Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін не повернув тіло кредиту, відсотки за його користування, а також комісію.

Однак, суд вважає що, нарахування відсотків позивачем за користування кредитом є несправедливим у розумінні до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів", оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, не відповідає передбаченим у частині 3 статті509та частинах 1, 2 статті 627 ЦК Українизасадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права та є явно завищена. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відповідно до вимог даного закону несправедливими є, зокрема, нарахування компенсаційних витрат, які понад 50% перевищують суму отриманої споживчої продукції та послуг.

Слід зауважити, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов, може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредит в сумі 20 000 грн., строком на 30 днів з базовою процентною ставкою з першого дня 0,63 %. Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, про зменшення суми нарахованих відсотків у зв`язку з її непропорційністю до тіла кредиту. У зв`язкуіз чим,з відповідачана користьпозивача слідстягнути заборгованістьза відсоткамив розмірі30000грн.

Щодо стягнення комісії за кредитними договором в сумі 1 000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Разом із тим, ч.1ст.11 Закону України «Про споживче кредитування»передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Верховний Судзвертає увагуна те,що умовидоговору просплату позичальникомна користьбанку винагородиза наданняфінансового інструменту,відсотків задострокове погашеннякредиту тавинагороди запроведення додатковогомоніторингу,тобто задії,якібанк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Отже, умови договору від 21.07.2021 року № 4439474 про нарахування позивачем комісії за надання кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача комісії в розмірі 1 000 грн., слід відмовити.

Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч.3ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатським об`єднанням «Апологет» адвокатом Усенком М.І., на підставі договору № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025р.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем було подано до суду Акт № 985 прийому передачі виконаних робіт від 06.07.2025, згідно Договору № 0107 від 01.07.2025р.(детальний опис робіт).

Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 , позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 4439474від21.07.2021 у сумі 50 000 грн, з яких: 20 000 грн., заборгованість за тілом кредиту, 30 000 грн., заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1428,63 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В ИР ІШ ИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614). заборгованість за Кредитним договором № 4439474від21.07.2021 в розмірі 50 000 грн., з яких 20 000 грн., - заборгованість за тілом кредиту, 30 000 грн., - заборгованість за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614). - витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 4 000 грн., та судовий збір у розмірі 1428,63 грн.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо доІвано-Франківського апеляційного суду з дняйого проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ