Ухвала суду № 131789156, 14.11.2025, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/1073/25

Провадження №1-кп/547/124/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

провівши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12025170510000537, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Землянки, Глобинського району Полтавської області громадянина України, з середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, за наступних обставин:

19.09.2023 постановою Семенівського районного суду Полтавської області у справі №547/741/23, яка набрала законної сили 29.09.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.68 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.

08.03.2025 року о 18 год 16 хв ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по вулиці Миру, в с. Брусове Кременчуцького р-ну Полтавської області, де не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив зіткнення зі стоячим сільськогосподарським трактором, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після здійснення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 вжив спиртні напої, чим порушив п. 2.10 правил дорожнього руху. Відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266167 від 08.03.2025 року за ст. 124 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 266155 від 08.03.2025 року за ч. 4 ст. 130 КУпАП, які було направлено для розгляду до Семенівського районного суду Полтавської області, а також винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4227231 від 08.03.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

27.03.2025 року постановою Семенівського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 382 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у вигляді позбавлення волі з можливістю застосування до останнього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покаранням з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, покласти обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відповідно до ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого та щодо речових доказів.

Отже, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, в судовому засіданні надав показання, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до ст. 337КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК Українивідповідно дост. 12 КК Україниє нетяжким злочином.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога не перебуває та не перебуває на обліку у лікаряпсихіатра, за мысцем проживання характеризуэться нейтрально, вину у вчинененні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК Українипом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Згідно з п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимогиКримінального процесуальногокодексу Українистосовно призначення покарання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах, визначених санкцією ч. 1ст. 382 КК України.

Застосування покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України суд вважає за неможливе у зв`язку з тим, що обвинувачений не працює та не має сталого заробітку.

Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, раніше не судимий, суд вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбаченіст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов відсутній.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався та суд не вбачає підстав для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107,373,374,382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. ст.75,76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 - річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2ст.394КПКУкраїни вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1