Рішення № 131786188, 13.11.2025, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1189/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 листопада 2025 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кащака А.Я.,

при секретарісудовиї засідань Куш О.П.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Гелексі» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, вказуючи, що між ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» (23.06.2025 назву було змінено на ТОВ «ФК «Гелексі») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір позики №64101 від 23.03.2019 в електронній формі. На той час, ТОВ «ФК «Гелексі» було фінансовою установою та здійснювало діяльність на ринку фінансових послуг. З цією метою ТОВ «ФК «Гелексі» було організовано сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики. Надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції укласти електронний договір позики (оферти) здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення певних дій. Зміст пропозиції чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій її розміщено, ці роз`яснення логічно пов`язані з нею, зокрема: проставляння клієнтом чек-боксу «з умовами договору позики згоден»; підтвердження даних банківської картки; натискання кнопки «підтвердити заявку»; введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу. Введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». На підставі зазначеного договору позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0,01 % в день, розмір комісії складає 1,9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%. Відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином тривалий час, а тому виникла заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову, яка становить суму 24 959,50 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за позикою; 19959,50 грн, заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Також посилається, що 09.07.2025 року між адвокатом Рудзей Ю.В. та товариством було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно з вказаним договором надано наступні послуги: вивчення документів з метою визначення способів захисту прав клієнта та підготовка проекту позовної заяви. В наступному, сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги на загальну суму 5000,00 грн. Товариство просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 24959,50 грн, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 31.10.2025 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК«Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судовоме засідання не з`явилася, але через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала про їх задоволення. У зв`язку із важким матеріальним становищем та станом здоров`я, клопотала про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 4 ст.223, ч. 1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд постановив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПКфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2019 року між ТОВ«ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №64101, що підтверджується копією зазначеного договору, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором позики. Відповідно до п. 1.1 договору за договором позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк встановлений цим договором.

Сума позики згідно умов договору складає 5000,0 гривень, плата за користування позикою у вигляді процентів та складає 0,01% , в день від поточного залишку позики; комісії складає 1,3% в день від початкового розміру позики відповідно п.п 1.1.1 Договору; відповідно до п.1.1.3- нарахування за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою; відповідно до п.1.1.4 нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою; відповідно п.1.5.1. договору; строк повернення позики: 21 квітня 2019 року. Позивачем надано лист ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», яке повідомило, що у результаті платіжної операції, ініційованої ТОВ «ФК «Гелексі», на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти, а саме відповідачу в сумі 5000 грн на платіжну карту PRIVATBANK № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі : 1117414853, номер операції:138314938, дата проведення платежу: 23.03.2019 .

Таким чином, судом встановлено факт права вимоги позивача до відповідача за кредитним договором позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії № 64101 від 23.03.2019 у розмірі 24959,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Частиною 1 ст. 520 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні, встановлений строк (термін) то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015 на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Устатті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», визначено: електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.

Приписами ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», установлено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно статті 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Гелексі» обґрунтовані та наявні підстави для їх задоволення, оскільки відповідач умови договору не виконує, тому з нього підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту на користь позивача.

Відповідно до ч. 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правових висновків висловлених Верховним Судом у справі №922/1964/21 від 16.11.2022 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При цьому, суд приходить до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду викладеної у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, правовим позиціям Верховного Суду викладеним у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20,від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19).

Водночас суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Судом встановлено, що 09.07.2025 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та адвокатом Рудзеєм Юрієм Володимировичем укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно акту №64101 від 01.09.2025 року наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025р. встановлено, що адвокатом Рудзеєм Ю.В. надав ТОВ «ФК «Гелексі» надав наступну правничу допомогу:

правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів клієнта (тривалістю 1 година, вартістю 1000 грн).

складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи позивач (тривалістю 3 година, вартістю 3000 грн).

формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (тривалістю 1 година, вартістю 1000 грн).

Загальна вартість наданих послуг складає 5000,00 грн.

Відповідачкою до суду було подано заяву в якій вона просила зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката у зв`язку із важким матеріальним становищем та станом здоров`я.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, клопотання відповідачки про зменшення суми витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.

За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності, а також з огляду на задоволення позову, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Судовий збір у розмірі 2422,40 грн. відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 273,280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. 207, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1069 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (місцезнаходження: вул.В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, 01054, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41229318) заборгованість за Кредитним договором в розмірі 24959,50 гривень (дванадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 50 копійок), судовий збір у розмірі 2423,00 гривень (дві тисячі чотириста двадцять три гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 2500,00 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду у 30 денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі», адреса місцезнаходження: вул.В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, 01054, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41229318.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2025 року.

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК