Постанова № 131783663, 12.11.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1947/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2025 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 жовтня

2025 року серії ЕПР1 № 480617 ОСОБА_1 11 жовтня 2025 року о 21:28 год. у

с. Богодухівка, вул. Центральна, 35, керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, із клопотанням про відкладення справи до суду не звертався, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, на яку складений протокол про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи, надані Відділом поліцейської діяльності № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області та які наявні в матеріалах справи. Відповідно до відомостей, які містять зазначені відеозаписи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення. Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився. Результат огляду виявився позитивним 1,80 проміле. ОСОБА_1 не заперечував результат огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Розглянувши адміністративні матеріали суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 130 КУпАП дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Факт вчинення ОСОБА_1 адмістративного правопорушення, передбаченого

ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, встановлено у судовому засіданні за матеріалами справи.

Відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч. 3 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за вчинення особою правопорушення, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягнення за

ст. 130 КУпАП.

Поняття повторності розкрито в п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Отже, для встановлення ознаки повторності вчиненого адміністративного правопорушення законодавцем встановлено часовий проміжок часу в один рік.

При цьому, кваліфікація адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3

ст. 130 КУпАП не пов`язує його із винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Отже, період часу в один рік, який зазначено у ч. 3 ст. 130 КУпАП слід відраховувати з моменту вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не з моменту притягнення такої особи до відповідальності.

Схожа позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2024 року (справа № 953/9384/23).

Проте, суду не надано жодного доказу повторності вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Навпаки, до матеріалів справи додано рапорт працівника поліції, відповідно до якого дане правопорушення було помилково кваліфіковане за ч. 3 ст. 130 КУпАП замість вірної кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року

№ 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня

2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄСПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄСПЛ.

Згідно з вимогамист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно дост. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3ст. 130 КУпАПна ч. 1ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.

За наведених вище обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, а саме:

- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від

11 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 480617, де ОСОБА_1 свою вину визнав;

- відомостями відеозапису, наявного в матеріалах справи, відповідно до якого

ОСОБА_1 керував транспортним засобом; пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, який виявився позитивним; з результатами такого огляду погодився;

- роздруківкою на папері показників алкотестера «Драгер», відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 1,80 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 1,80 проміле;

- рапортом від 12 жовтня 2025 року.

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130КУпАП керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність згідно ст. 34 КУпАП судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

З оглядуна викладене,суд вважає,що ОСОБА_1 підлягає притягненнюдо адміністративноївідповідальності увиді штрафуу розміріоднієї тисячінеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить17000,00(сімнадцятьтисяч гривень00копійок)гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126, 130, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Дії ОСОБА_1 в частині обвинувачення за ч. 3 ст. 130 КУпАП перекваліфікувати на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Г. Романова