Рішення № 131781873, 22.10.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16340/25

провадження № 2-о/753/611/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Котвицього В.Л.,

за участю секретаря Зеленої К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державний архів Житомирської області, про встановлення факту родинних відносин та належності документа, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин та належності документа, мотивуючи свої вимоги тим, що бабуся Заявниці народилась в України в Житомирській області. Заявниця має українське походження, а тому має право на отримання громадянства України. Звернувшись до Державної міграційної служби України з документами на підтвердження вказаного вище факту, з`ясувалось що подані документи мають розбіжності (орфографічні) в написані власного прізвища та імені бабусі заявниці, що унеможливлює підтвердження факту родинних відносин. Зазначає, що відповідно до архівної довідки № В-3887/02 від 28.08.2023, виданої Державним архівом Житомирської області зазначено: «у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Різдва Богородиці с. Камінь Новоград-Волинського повіту Волинської губернії за 1913 рік зазначено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата хрещення - 28 квітня 1913 року. Запис реєстрації № 13. Батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обоє православного віросповідання». Надалі відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 20.12.1941 уклала шлюб з ОСОБА_6 , актовий запис № 734. Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився батько Заявниці - ОСОБА_7 , актовий запис № 555. Надалі від шлюбу батька Заявниці з ОСОБА_8 (матір ) ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась Заявниця - ОСОБА_9 . 10.03.1990 заявниця уклала шлюб із ОСОБА_10 , актовий запис № 791. Відповідно прізвище заявниці змінилось з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ». Надалі відповідно до Свідоцтва про зміну імені від 06.05.2004 заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », актовий запис № 81. В документах бабусі заявниці наявні розбіжності в написанні прізвища та імені. А саме, в архівній довідці про народження зазначено - ОСОБА_2 , в той же час в Свідоцтві про укладення шлюбу зазначено - ОСОБА_5 . У зв`язку з вищевикладеним заявниця звернулася до суду та просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановити факт належності запису № 13 у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Різдва Богородиці с. Камінь Новоград-Волинського повіту Волинської губернії за 1913 рік, де зазначено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українки.

В судове засідання представник Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився, надіслав до суду заяву, в який просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник Державного архіву Житомирської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи двічі повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні заявниця заяву підтримала, та просила її задовольнити.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки № В-3887/02 від 28.08.2023, виданої Державним архівом Житомирської області зазначено: «у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Різдва Богородиці с. Камінь Новоград-Волинського повіту Волинської губернії за 1913 рік зазначено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата хрещення - 28 квітня 1913 року. Запис реєстрації № 13. Батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обоє православного віросповідання».

Надалі Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 20.12.1941 уклала шлюб з ОСОБА_6 , актовий запис № 734.

Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився батько заявниці - ОСОБА_7 , актовий запис № 555.

Надалі від шлюбу батька щаявниці з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась Заявниця - ОСОБА_9 .

10.03.1990 Заявниця уклала шлюб із ОСОБА_10 , актовий запис № 791. Відповідно прізвище Заявниці змінилось з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Надалі відповідно до свідоцтва про зміну імені від 06.05.2004 заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », актовий запис № 81.

Відповідно до Експертного висновку № 056/1205-m від 28.07.2025, проведеного Українським бюро лінгвістичних експертиз, зазначено «… з урахуванням зазначеного прізвища ОСОБА_15 (архівна довідка з Державного архіву Житомирської області щодо записів у метричній книзі реєстрації народження, запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_3 ; Свідоцтво про укладення шлюбу (переклад українською мовою), запис ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (свідоцтво про укладення шлюбу, запис російською мовою ОСОБА_18 ) в документах зазначеної особи є ідентичними. Орфографічне закріплення в офіційних документах різних варіантів парадигми імені призводить до виникнення графічних варіантів документальних записів. Сучасна ідентифікація орфографічно різних записів імен базується на співвіднесенні з типовими явищами в межах відповідних онімних парадигм. З урахуванням зазначеного особові імена ОСОБА_19 (архівна довідка з Державного архіву Житомирської області щодо записів у метричній книзі реєстрації народження, запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_3 ; Свідоцтво про укладення шлюбу (переклад українською мовою), запис ОСОБА_16 та ОСОБА_19 (свідоцтво про укладення шлюбу, запис російською мовою ОСОБА_18 ) в документах, наданих для експертизи, а також інших документах, зазначеної особи є ідентичними.»

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 у справі №420/370/19, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Таким чином, виходячи з наведеного, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки встановлено факт, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а запис № 13 у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Різдва Богородиці с. Камінь Новоград-Волинського повіту Волинської губернії за 1913 рік, де зазначено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 належним - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись статтями 76, 77, 81, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ), Державний архів Житомирської області, про встановлення факту родинних відносин та належності документу - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт належності запису № 13 у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Різдва Богородиці с. Камінь Новоград-Волинського повіту Волинської губернії за 1913 рік, де зазначено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Л. Котвицький