Ухвала суду № 131781856, 13.11.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22475/25

провадження № 2/753/13480/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Юрчук Наталія Іванівна, Центр спеціального призначення «ІНФОРМАЦІЯ_3» Національної Гвардії України, про визнання правочину недійсним, стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Юрчук Наталія Іванівна, Центр спеціального призначення «ІНФОРМАЦІЯ_3» Національної Гвардії України, про визнання правочину недійсним, стягнення грошових коштів.

12.11.2025 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зобов`язання Національної Гвардії України (код ЄДРПОУ 44709450) зупинити виплати ОСОБА_4 перерозподілених часток одноразової грошової допомоги, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до розгляду позовної заяви про визнання правочину недійсним та стягнення коштів.

Заява обґрунтована тим, що предметом позову у даній справі являється визнання правочину недійсним та стягнення коштів, які отримує відповідач.

Тому якщо не забезпечити позов, в майбутньому це може вплинути на виконання рішення по справі та отримання законної частки одноразової грошової допомоги позивачами, крім того грошова виплата здійснюється протягом 40 місяців, таким чином є можливість зберегти частку невиплаченої одноразової грошової допомоги.

Дослідивши, матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять: визнати заяву, посвідчену 19.10.2023 приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області за №1865 недійсним; стягнути з ОСОБА_4 частку одноразової грошової допомоги, яка належить ОСОБА_2 в сумі 3 000 000 грн.; стягнути з ОСОБА_5 частку одноразової грошової допомоги, яка належить ОСОБА_3 в сумі 3 000 000 грн.

Разом з тим, заява про забезпечення позову визвана тим, що на думку заявників та їх представниці, невжиття заходів забезпечення позову в подальшому ускладнить вирішення питання щодо отримання ними одноразової грошової допомоги.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20грудня 1991року №2011-XII (далі-Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 16-1 цього Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язаний призупинити її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Частина друга статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить вимогу щодо зупинення виплати одноразової грошової допомоги у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги.

Центр спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3» Національної Гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) у даній справі є третьою особою та в подальшому при отриманні копії ухвали про відкриття провадження у справі з урахуванням вимог ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» орган, уповноважений призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги зобов`язаний зупинити вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61- 7314св19) зазначено, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачами та представником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення як зупинення виплат ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини, може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справи.

Суд, відмовляючи у забезпеченні позову також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто вирішення спору в судовому порядку, навіть за відсутності забезпечення позову, вже є самостійно законною підставою для органу, уповноваженого здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, вирішити питання про зупинення такої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.149-150, 153, 259, 268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Юрчук Наталія Іванівна, Центр спеціального призначення «ІНФОРМАЦІЯ_3» Національної Гвардії України, про визнання правочину недійсним, стягнення грошових коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: І.К. Цимбал