Рішення № 131781794, 13.11.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16317/25

провадження № 2/753/10746/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сапсая О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про зобов`язання здійснити перерахунок по сплаті за спожиту електроенергію,

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про зобов`язання здійснити перерахунок по сплаті за спожиту електроенергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач отримує енергетичні послуги на підставі договору № 14020118001 КС:267, що відповідає номеру особового рахунку № НОМЕР_1 . У травні 2025 року позивачу у застосунок "Viber" надійшло повідомлення, у якому йшлося про те, що у нього наявна заборгованість за несплату коштів з отримання електроенергії у розмірі 16 752,00 грн. Позивач зазначив, що до цього працівниками енергопостачальної компанія проводилася фізична перевірка лічильників, однак про жодні порушення чи наявну заборгованість позивача не повідомляли. Позивач зазначив, що під тиском енергокомпанії ним все ж було сплачено вказані вище кошти. Згодом позивачу повідомлено про те, що сума заборгованості утворилася шляхом коригування обсягів спожитої електроенергії. Наразі позивач просить суд визнати дії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо збільшення обсягу спожитої електроенергії та нарахування заборгованості протиправними, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок обсягу та вартості електричної енергії.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/16317/25 між суддями від 05 серпня 2025 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справу було передано судді 08 серпня 2025 року.

Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

18 серпня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 вересня 2025 року.

22 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення щодо поданих позовних вимог.

Судове засідання 29 вересня 2025 року було відкладено на 15 жовтня 2025 року для надання позивачу можливості ознайомитись із відзивом на позовну заяву та подати відповідь на відзив.

6 жовтня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 15 жовтня 2025 року позивач підтримав свої позовні вимоги, вказав, що облік спожитої електроенергії помешкання по АДРЕСА_1 , здійснюється лічильником типу НІК 2104-02.32Р2T (б) № 4132141, який з 14.06.2019 році, був параметризований та здійснює облік електроенергії двома тарифними зонами доби/ Показники лічильника після параметризації станом на 14.06.2019 рік становили: 000010/010585 (день/ніч). Лічильник працює у складі автоматизованої системи контролю обліку (АСКОЕ), тобто самостійно автоматично передає показники оператору, а у таких випадках відсутня необхідність здійснювати контроль та зчитування даних споживачем. Вказав, що дані про параметризацію лічильника в 2019 році не підтверджені, в матеріалах справи відсутні такі дані. Зауважив, що не був присутнім 19.03.2025 року за місцем здійснення параметризації лічильника, нікому не давав будь-яких доручень, за виключенням: відкрити хвіртку та дозволити огляд, зняття (перевірки) показників лічильника. При перевірці показників лічильника, за місцем знаходження лічильника, не складались і не підписувались ніякі документи і ніякими уповноваженими особами не підписувались. Акт № ТПЗ 2428956 та протокол параметризації лічильника від 19.03.2025 - позивач вважає фікцією, так як ці документи були виготовлені після подачі ним позовної заяви і раніше не направлялись позивачу. Крім того, зазначений Акт не відповідає передбаченим вимогам. Донарахований обсяг споживання, визнаний перевіряючим в аварійному режимі 10106 кВтг, був розподілений з 01.07.2019 по 19.03.2025 (різними сумами щомісяця) за невідомим, не відповідаючому логіці, алгоритму. Зауважив, що відповідно до ККОЕЕ комерційні засоби обліку електричної енергії, встановлені на кордоні балансової належності електричних мереж споживача (постачальника) та Оператора системи розподілу, є власністю Оператора системи розподілу, отже власником є відповідач. Технічне обслуговування, ремонт, заміна комерційних засобів обліку електричної енергії, здійснюються за рахунок Оператора. Таким чином, саме відповідач зобов`язаний самостійно обслуговувати лічильник та здійснювати контроль за його роботою. Періодичність перевірки комерційних засобів обліку електричної енергії, що належать Оператору системи розподілу, становить не рідше одного разу на 3 роки. Відповідальність за правильність комерційного обліку електричної енергії покладається на Оператора системи розподілу - на відповідача. Зобов`язання індивідуальних споживачів зчитувати фактичні покази лічильника для передачі оператору передбачені тільки для тих лічильників, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних (п.8.6.2. Кодексу). Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. У разі виявлення недостовірних даних, що передаються засобом обліку, Оператор системи розподілу має право провести перерахунок споживання за останні 6 місяців (або за весь період, коли дані були недостовірними, якщо він менший). Відповідно до п.5.1.2 ПРРЕЕ Оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну засобів вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та вказав, що облік спожитої електроенергії помешкання позивача по АДРЕСА_1 , здійснюється лічильником типу НІК 2104-02.32P2Т (6) № 4132141, який з 14.06.2019 році, був параметризований та здійснює облік електроенергії за двома тарифними зонами доби. Показники лічильника після параметризації станом на 14.06.2019 рік становили : 000010/010585 (день/ніч). Лічильник працює у складі автоматизованої системи контролю обліку електроенергії (АСКОЕ). Відповідно до паспортних характеристик вищевказаного типу лічильника, «у випадку збою внутрішнього годинника, в лічильнику автоматично вмикається аварійний тариф, і всі нараховані значення електроенергії записуються в регістр аварійного тарифу, при цьому на електронному дисплеї лічильника з`являється літера «А». Окрім цього, в настанові з експлуатації (інструкції) електролічильника NIK 2104...P2, зазначено, що «у разі збою внутрішнього годинника, в лічильниках автоматично включається аварійний тариф, і всі обчислені значення енергії записуються в регістр аварійного тарифу, при цьому на електронному дисплеї мигає відповідний символ (значок «Увага» та номер тарифу). Номер аварійного тарифу задається при параметризації.» Таким чином, у разі виникнення порушення програмування лічильника з причини виходу з ладу елемента живлення, збою програмного забезпечення, тощо, лічильник переходить у режим обліку спожитої електричної енергії за «аварійним тарифом» (дані про обсяги споживання електричної енергії фіксуються у окремому реєстрі (зоні) лічильника), за тарифними зонами облік не проводиться. При цьому загальне електроспоживання відповідає показанням сумарного споживання електроенергії. Тобто загальне електроспоживання має відповідати сумарній кількості спожитої електричної енергії по всіх зонах. Обсяг електричної енергії має визначатись з урахуванням даних про обсяги електричної енергії, використані у період збоїв у роботі лічильника (роботи лічильника в аварійному стані). Використані у період збоїв у роботі лічильника (роботи лічильника в аварійному режимі) та зафіксовані у реєстрі (зоні) лічильника «аварійний тариф», обсяги електричної енергії мають бути розподілені за зонами доби за середньодобовим обсягом споживання з урахуванням питомої ваги обсягу електричної енергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом розрахункового періоду, до загального обсягу спожитої електричної енергії в цьому періоді згідно з п. 8.6.13 ККОЕЕ. Електрична енергія, яка накопичена в «аварійному тарифі», є фактично спожитою електричною енергією. Клієнти мають можливість проводити контроль показів приладу обліку по загальному обсягу споживання електроенергії за формулою: Т(0) = T(1) + T(2) + проводиться згідно з п. 8.6.13 Кодексу відповідно до питомої ваги обсягу електричної енергії, перерахунок за спожиту електричну енергію з урахуванням аварійного режиму проводиться згідно з п. 8.6.13 Кодексу. 19.03.2025 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було виконано технічну перевірку (за участю споживача), заміну елемента живлення та повторну параметризацію комерційного засобу обліку інтервального лічильника електричної енергії типу HIK 2104-02.32P2T (6) № 4132141. Покази лічильника на час повторної параметризації (19.03.2025 року) складали: 008570 кВтг (T2) - обсяг електроенергії використаної у денні години; 013291 кВтг (T1) - обсяг електроенергії використаної у нічні години; 023933 кВтг (Т4, аварійні) - обсяг електроенергії використаної у період збоїв програмування лічильника (синхронізації та налаштування часу годинника) в «аварійному режимі»; 045796 кВтг (ТО) - показання сумарного споживання електроенергії, за рахунок закруглення. Оскільки лічильник типу НІК 2104-02.32P2T (6) № 4132141 обліковував електричну енергію в зоні аварійного режиму, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було проведено донарахування обсягу споживання, зафіксованого лічильником в аварійному режимі 10106 кВтг (23933 кВІг - 13827кВтг) з пропорційним розподілом даного обсягу електроенергії за двома тарифними зонами у відсотковому співвідношенні: 75.98% - день, 24.02% - ніч. ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» згідно з вичиткою показів АСКОЕ виконано донарахування обсягів аварійної зони помісячно у період з 01.07.2019 по 19.03.2025. Отже, обсяг електричної енергії 10106 кВтг с фактично спожитим. Відповідна інформація щодо скоригованих обсягів споживання передана постачальнику ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» в порядку передбаченому ККОЕЕ. Згідно з вимогами пл. 9 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі лічильника, в тому числі виходу з ладу елементу живлення, порушення програмування лічильника, тощо. Отже, позивач міг контролювати покази зони аварійного режиму Т4, щоб вони залишились сталими та не змінювались, а у випадку зміни таких показників, що свідчить про збій у роботі лічильника, позивач мав би повідомити про це відповідача.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті спору, заслухавши пояснення учасників справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування будинку від 31 грудня 2004 року.

За вказаною адресою облік електричної енергії здійснюється лічильником типу НІК 2104-02.32P2Т (6) № 4132141, який з 14.06.2019 році, був параметризований та здійснює облік електроенергії за двома тарифними зонами доби.

Як зазначає позивач, він за вказаною адресою постійно не проживає, показники лічильника передаються автоматично, бо лічильник працює у складі автоматизованої системи контролю обліку електроенергії (АСКОЕ).

19 березня 2025 року представниками відповідача було здійснено перевірку електролічильників в помешканні позивача та здійснено параметризацію, що підтверджується відповідним протоколом, копія якого долучена до відзиву, а також заміну елемента живлення.

Покази лічильника на час параметризації складали: 008570 кВтг (T2) - обсяг електроенергії використаної у денні години; 013291 кВтг (T1) - обсяг електроенергії використаної у нічні години; 023933 кВтг (Т4) - обсяг електроенергії використаної у період збоїв програмування лічильника (синхронізації та налаштування часу годинника) в «аварійному режимі»; 045796 кВтг (ТО) - показання сумарного споживання електроенергії, за рахунок закруглення.

У листі від 15 липня 2025 року № 31806/012, який відповідач надіслав позивачу на його звернення, зазначено: «Інформуємо, що у разі виникнення порушення програмування лічильника з причини виходу з ладу елемента живлення, збою програмного забезпечення, тощо лічильник переходить у режим обліку спожитої електричної енергії за «аварійним тарифом» (дані про обсяги споживання електричної енергії фіксуються у окремому реєстрі (зоні) лічильника), за тарифними зонами облік не проводиться. При цьому загальне електроспоживання відповідає показанням сумарного споживання електроенергії.»

Крім того, у цьому листі вказано, що електрична енергія, яка накопичена в «аварійному тарифі», є фактично спожито електричною енергією.

Клієнти мають можливість проводити контроль показів приладу обліку по загальному обсягу споживання електроенергії за формулою: Т(0) = T(I) + T(2) + Т(4). Перерахунок за спожиту електричну енергію з урахуванням аварійного режиму проводиться згідно з п. 8.6.13 Кодексу відповідно до питомої ваги обсягу електричної енергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом певного періоду, до загального обсягу спожитої електричної енергії в цьому періоді.

Оскільки лічильник типу НІК 2104-02.32P2Т (6) № 4132141 обліковував електричну енергію в зоні аварійного режиму, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» проведено донарахування обсягу споживання, зафіксованого лічильником в аварійному режимі 10106 кВт (23933 кВтг - 13827кВтг) з пропорційним розподілом даного обсягу електроенергії за двома тарифними зонами у відсотковому співвідношенні: 75.98% - день, 24.02% - ніч.

ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» згідно з вичиткою показів АСКОЕ виконано донарахування обсягів аварійної зони помісячно у період з 01.07.2019 по 19.03.2025. Отже, обсяг електричної енергії 10106 кВтг є фактично спожитим. Відповідна інформація щодо скоригованих обсягів споживання передана постачальнику ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» в порядку передбаченому ККОЕЕ. Водночас зазначаємо, що згідно з вимогами пп. 9 п. 5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов`язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання (у тому числі виходу з ладу елементу живлення, порушення програмування лічильника тощо). Споживачі мають контролювати покази зони аварійного режиму Т4 щоб вони залишилися сталими та не змінювалися. У разі, якщо покази зони аварійного режиму почали зростати - це свідчить про те, що в лічильнику стався збій налаштувань параметризації або вийшов з ладу елемент живлення тощо та лічильник почав обліковувати спожиту електричну енергії в зону аварійного режиму. У такому випадку споживачі мають повідомити про це ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Враховуючи зазначене, позивачу було здійснено донарахування обсягів електричної енергії на 10106Квтг за наступною формулою:

- День/Ніч Початкові покази (параметризовано лічильник 14.06.2019) на показах День / Ніч 000010/010585 кВтг

- Покази на дату повторної параметризації (параметризовано лічильник 19.03.2025) на показах День /Ніч 008570/013291 кВтг

- Аварійна зона 010106 кВтг

Розрахунок: Денна зона 008570 кВтг - 000010 кВтг = 8560 кВтг (обсяг по Денній зоні у період з 16.06.2019 по 19.03.2025)

Нічна зона 013291 кВтг - 010585 кВтг = 2706 кВтг (обсяг по Нічній зоні у період з 14.06.2019 по 19.03.2025) 8560 кВтг + 2706 кВтг = 11266 кВтг (сумарний обсяг День+ Ніч)

Відсоткове співвідношення становить: Денна зона: 8560 кВтг/ 11266 кВтг = 75,98% Нічна зона: 2706 кВтт/ 11266 кВтг = 24,02%

Розрахунок донарахування обсягів по аварійній зоні 10106 кВтг з відсотковим споживанням в розрізі зон (день/ніч): Денна зона: 10106 кВтг * 75,98% = 7679 кВтт.

Нічна зона: 10106 кВтг * 24,02% = 2427 кВтг.

Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 № 1411 ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є оператором системи розподілу (далі - ОСР) електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.

НКРЕКП, як орган, який здійснює регулювання в даній сфері діяльності, щороку затверджує для ліцензіатів розмір тарифу на розподіл електричної енергії.

ПАТ «ДТЕК Київські енергетичні послуги» у своїй діяльності керується зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», нормами Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14 березня 2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила), Кодексом системи розподілу електричної енергії затвердженого 14.03.2018 року (Далі Кодекс системи розподілу), Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі Кодекс) та Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» учасниками ринку електричної енергії є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які проводять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із пунктом 78 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно пунктом 1.2.1. Правил на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюються за умови забезпечення розподілу передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до пункту 1.2.7 Правил передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії сложивачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 2.3.13 Правил визначено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом.

Згідно з пунктом 8.6.1 Кодексу, зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО).

Відповідно до вимог пункту 8.6.2 Кодексу, індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО, за телефоном чи іншими електронними засобами, через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом.

Після внесення фактичних показів лічильника, відповідно до п. 8.6.6. ККОЕЕ, розрахунковою системою автоматично перераховуються витрати електроенергії на основі фактичних даних комерційного обліку.

Як було встановлено під час розгляду справи і це не заперечувалось представником відповідача, лічильник позивача працює у складі автоматизованої системи контролю обліку електроенергії (АСКОЕ).

При цьому, представник відповідача вказав, що через збій у роботі елемента живлення лічильника у лічильнику увімкнувся режим аварійного тарифу та всі нараховані значення електроенергії записуються в регістрі аварійного тарифу, в автоматичному режимі покази аварійного тарифу не передаються, а отже відповідач не знав про збій у роботі лічильника позивача та дізнався про це лише в березні 2025 року, коли здійснював відповідну перевірку.

Відповідно до підпунктів 24, 25 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну засобів вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором.

Представник відповідача у судовому засіданні не надав суду пояснень та доказів того, що на виконання своїх зобов`язань, уповноваженими представника оператора системи у період з грудня 2019 року (6 місяців після параметризації лічильника позивача 14 червня 2019 року) до 19 березня 2025 року кожні 6 місяців проводилась перевірка лічильників та були\не були встановлені відповідні порушення.

Поряд з цим, донараховуючи кошти за аварійну роботу лічильника з дати першої пераметризації - 14 червня 2019 року, відповідачем не враховано, що 14 червня 2019 року ними було проведено параметризацію лічильника позивача та не встановлено жодних збоїв у його роботі, в тому числі вихід з ладу елементу живлення.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що перевірка лічильника не здійснювалась через обмежений до нього доступ, оскільки таке спростовуються діями уповноважених осіб оператора системи 19 березня 2025 року, коли вони здійснювали параметризацію лічильника позивача, та мали вільний доступ до нього.

Крім того, представником відповідача не надано суду доказів, актів, проте, що уповноваженими представника оператора системи з`явились за адресою позивача та намагались протягом цього часу (кожні 6 місяців від 14 червня 2019 року) перевірити лічильник, проте доступ до нього був обмежений споживачем.

Суду не надані докази про те, що при проведенні першої параметризації лічильників споживач був під підпис ознайомлений із порядок «слідкування» за показниками лічильника, зокрема Т4 та був обізнаний із тим, що у випадку з`явлення на екрані лічильника літери «А» це означає, що лічильник рахує в аварійному режимі та споживач повинен про це повідомити оператора системи, інакше у такому випадку буде донарахована кількість спожитих у такому режимі кВт.

Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно із статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення . Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені судом, обставини, зважаючи на обов`язки, які покладені саме на відповідача як на оператора системи щодо контролю справності електролічильників та передачі ним коректних даних, які визначені нормами діючого у цій сфері законодавства, з огляду на те, що саме на відповідача покладений обов`язок кожні 6 місяців проводити контрольний огляд засобів комерційного обліку, зважаючи на те, що суду не надано доказів точного період, коли з ладу вийшов елемент живлення електролічильника, що такий період становить понад 5 років саме з дати першої параметризації до дати останньої параметризації, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання дій відповідача щодо збільшення обсягу електричної енергії на 10106 КВтг протиправними та зобов`язання позивача здійснити перерахунок обсягу електричної енергії є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок обсягу за період з 19 вересня 2024 року по 19 березня 2025 року (тобто здійснити донарахування виключно за 6 місяці, що передували останній параметризації 19 березня 2025 року).

В той же час не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними в частині визначення вартості електричної енергії та зобов`язання здійснити її перерахунок, оскільки ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» визначає обсяги спожитої електроенергії, але не проводять нарахування за спожиту електроенергію (такі дії вчиняються ТОВ «Київські енергетичні послуги»), а отже він не є належним відповідачем у цій справі щодо таких вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 7, 12, 76-79, 81, 89, 141, 263-264, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про зобов`язання здійснити перерахунок по сплаті за спожиту електроенергію - задовольнити частково.

Визнати дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» щодо збільшення обсягу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 9, Бортничі на 10106 КВтг протиправними.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок донарахування обсягу електричної енергії по аварійній зоні за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 9, Бортничі за період з 19 вересня 2024 року по 19 березня 2025 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, 04080, ЄДРПОУ 41946011) на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Шаповалова