Ухвала суду № 131778710, 10.11.2025, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2355/21

Провадження № 2/553/25/2025

У Х В А Л А

Іменем України

10.11.2025м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Литвин А.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербака М.І.,

представника відповідача АТ КБ "ПриватБанк" - Озірської - Шанли В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Щербака Максима Івановича, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Щербака Максима Івановича, звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, в якому прохав визнати транзакції, здійснені 17.01.2021 року, якими відбулося списання грошових коштів в сумі 1350,00 грн, 4032,00 грн, 19095,48 грн та 19095,48 грн з карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк», зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» негайно відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» до того стану, у якому він був перед виконанням несанкціонованих платіжних операцій, що мали місце 17.01.2021 року в сумі 43572,96 грн; скасувати нарахування відсотків, пені (штрафні санкції), нараховані в АТ КБ «ПриватБанк», за транзакціями, здійсненими 17.01.2021 року, якими відбулося списання грошових коштів в сумі 1350,00 грн, 4032,00 грн, 19095,48 грн та 19095,48 грн з рахунку ОСОБА_1 ; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 0,1 відсотка суми належних переказів (43572,96 грн) за кожний день, починаючи з 17.01.2021 року до дня повернення відповідної суми на рахунок; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу - 50 000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ухвали суду від 21 жовтня 2021 року, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» ( вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094), а саме: інформацію про те, чи був змінений пароль для входу Приват24 при авторизації 17.01.2021 року, якщо так, то яким чином; записи розмов за номером НОМЕР_1 , що були здійснені з 17.01.2021 року по 18.01.2021 року; роз`яснення, які були проведені дії оператора АТ КБ «ПриватБанк» для підтвердження особи, що телефонувала для розблокування «потенційно небезпечних операцій» й чи були вони вичерпні.

Відповідно до ухвал суду від 26 листопада 2021 року, 25 січня 2022 року, 21 лютого 2022 року, 31 березня 2022 року, 24 травня 2022 року, 01 серпня 2022 року, 20 вересня 2022 року, 24 жовтня 2022 року, призначено проведення судових засідань у режимі відеоконференції, за клопотанням представника АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року витребувано у ПрАТ «ВФ Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) наступну інформацію:

- о котрій годині 17.01.2021 року та у який спосіб до Центру дистанційного обслуговування абонентів надійшло замовлення послуги заміни SIM-карти номеру НОМЕР_1 ?

- о котрій годині фактично було здійснено заміну SIM-карти номера НОМЕР_1 після замовлення?

- у який спосіб працівник ПрАТ «ВФ Україна» провів процедуру ідентифікації власника мобільного номеру НОМЕР_1 та ідентифікував особу, яка звернулась з проханням перевипуску (заміни) SIM-карти, як безпосереднього користувача абонентського номеру НОМЕР_1 ?

- Чи повідомляв/попереджав ПрАТ «ВФ Україна» користувача абонентського номеру НОМЕР_1 про надходження заяви на заміну SIM-карти номеру НОМЕР_1 (з вказівкою на час, дату, спосіб та фактичний зміст такого повідомлення)?

- Чи був доступний мобільний зв`язок та чи була можливість у абонента (користувача номеру НОМЕР_1 ) здійснювати/отримувати телефонні дзвінки, направляти/отримувати смс-повідомлення, користуватись мобільним Інтернетом тощо в період з моменту замовлення послуги заміни SIM-карти номеру НОМЕР_1 до фактичної заміни SIM-карти?

- Чи надходили до ПрАТ «ВФ Україна» звернення про розблокування/повторний перевипуск (заміну) SIM-карти номеру НОМЕР_1 ?

Витребувано у ПрАТ «ВФ Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) виписку/деталізацію по локальним та роумінговим дзвінкам по мобільному номеру НОМЕР_1 , з зазначенням фактів отримання вхідних та вихідних дзвінків, відправлених вхідних та вихідних SMS, MMS, повідомлень, факти з`єднань у період з 17.01.2021 року по 18.01.2021 року включно.

Відповідно до ухвали суду від 16 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року клопотання представника відповідача АТ КБ "ПриватБанк" Озірської- Шанли В.С. про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Щербака Максима Івановича, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг - задоволено.

Витребувано докази у позивача ОСОБА_1 , а саме виписку по картковому рахунку НОМЕР_2 , станом на 17 січня 2021 року з зазначенням дати та часу проведення платіжних операцій по даному рахунку.

Витребувано з Відділення поліції №1 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області, інформацію щодо стадії розслідування кримінального провадження № 12021175460000122 від 13.04.2021 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 185 КК України за заявою ОСОБА_1

28 липня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Щербаком М.І. подано заяву про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Щербака Максима Івановича, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, в якій останній просив поновити строк на подання заяви, в порядку ч.3 ст. 49 ЦПК України, та викладено позовні вимоги у новій редакції, а саме прохав: зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій, здійснених 17.01.2021 року шляхом повернення коштів 43 572,96 грн; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом ( з урахуванням нарахованих відсотків, пені, штрафних санкцій та неустойки), що утворились внаслідок несанкціонованих операцій здійсненими 17.01.2021 року; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежних переказів (43572,96 грн) за кожний день, починаючи з 17.01.2021 року до дня повернення відповідної суми на рахунок; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу - 50 000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щербак М.І. прохав прийняти до спільного розгляду з первісним позовом заяву про зміну предмету позову, обгрунтовуючи подання заяви вказаного характеру тим, що необхідність зміни предмету позову викликана тим, що вимоги позивача за первісним позовом не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів та їх відновлення, що було з`ясовано після надання сторонами своїх пояснень по суті справи.

В свою чергу представник відповідача АТ КБ "ПриватБанк" - Озірської - Шанли В.С., заперечувала проти прийняття заяви вказаного характеру, обґрунтовуючи свою позицію тим, що дана заява про зміну предмету позову подається виключно на стадії підготовчого провадження у справі, а не на стадії дослідження доказів у даній справі, фактично одразу після надання пояснень сторонами, що в свою чергу, на думку сторони відповідача свідчить про зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами.

Суд, вислухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 2 частини 2, частини 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст.43 цього кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого судового засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має право дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України, зокрема повернення заяви.

Так, за приписами ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави від 02 вересня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Відповідно до ухвали суду від 16 березня 2023 року судом встановлено, що підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі не встановлено. На підставі, встановлених обставин, визначених ст. 189 ЦПК України, у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

При цьому, основна маса процесуальних дій визначених ст. 189 ЦПК України щодо витребування доказів, встановлення доказової бази у даній справі, визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог, складу учасників судового процесу, визначення обставин, які підлягають доказуванню вирішено судом за участі представників сторін безпосередньо на підготовчій стадії процесу у підготовчому судовому засіданні, у відповідності до вимог процесуального закону .

Суд звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Попри це, саме на стадії процесу - дослідження доказів у справі представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Щербаком М.І. подано заяву про зміну предмету позову, обґрунтовуючи подання заяви вказаного характеру необхідністю належного способу захисту сторони позивача у даній справі, оскільки заявлені позовні вимоги у первісній редакції не забезпечать належну форму та спосіб захисту позивача з метою відновлення його порушеного права з боку АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, позивач у заяві про зміну предмету позову визначає іншу правову підставу для задоволення позовних вимог. Крім того, позивач зазначає нові обставини та нові правові висновки, на які не посилалась у первісній позовній заяві.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зазначає ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтовує розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються .

Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Подана заява стороною позивача про зміну предмету позову містить нову позовну вимогу та нове правове обґрунтування підстав для її задоволення, які не були заявлені позивачем під час первісного звернення до суду із позовною заявою так і на стадії підготовчого судового засідання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подання такого роду заяв на стадії дослідження доказів у справі та порушення перед судом питання про поновлення процесуального строку на подання заяви про зміну предмету позову з можливістю їх об`єднання з первісним позовом у даній справі процесуальним законодавством не передбачено та є неможливим з огляду на стадію розгляду даної справи та відсутність поважних, непереборних та дійсних причин поважності пропуску процесуальних строків у сторони позивача.

Разом з цим, в позовній заяві заявником не обгрунтовано поважності причини пропуску процесуального строку, а необхідність зміни предмету позову не може бути обумовлено необхідністю зміни стороною, яка заявляє про це, обраного способу захисту порушеного права, так як обрання стороною неналежного способу захисту є окремою процсуальною підставою для відмови у задоволенні позову, а відтак може розцінюватися, як порушення судом балансу прав та обов`язків сторін у справі.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 185 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербака М.І. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Щербака Максима Івановича, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг .

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Н. І. Крючко