Рішення № 131777048, 03.11.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/808/25

03 листопада 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., присяжних: Йосипенко І.В., Вінтоняк М.В., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. за участю: (у режимі відеоконференції) представника заявника адвоката Огородника О. М., представника Міністерства оборони України Тіщенка А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заінтересовані особи: Богородчанський відділ реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлим,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких діє представник адвокат Огородник Олег Миколайович, звернулись до суду із заявою про оголошення померлим їхнього батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Старий Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт Андріївка Бахмутського району Донецької області.

Заяву мотивуютьтим,що є синами зниклого безвісти солдата водія-хіміка відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29 серпня 2023 року ОСОБА_2 , отримав сповіщення №1/2887 про те, що його батько солдат, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти біля населеного пункту Бахмут Донецької області 27 серпня 2023 року. За фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено службове розслідування та за його результатами, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) 25 вересня 2023 року, встановлено, що 27 серпня 2023 року військовослужбовець водій-хімік 1 відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання за бойовим розпорядженням пов`язаним із захистом Батьківщини у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області. Зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 не пов`язано з вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Інформації про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 перебуває у полоні, немає. 05 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення №12023091120000194 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України «Умисне вбивство», де зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, 27 серпня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області, та місце перебування його не відоме.

Враховуючи обставини, при яких зник ОСОБА_3 у заявників не залишається сумнівів щодо смерті їх батька, а тому оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим є необхідним для подальшої реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.

У судовому засіданні представник заявників адвокат Огородник О. М. підтримав подану заяву з підстав, викладених у ній, і просив суд задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі. Крім того, зазначив що батьки зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , а саме батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Щодо дружини, то слід зауважити, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2010 року, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розірвано. Рішення набрало законної сили 01 листопада 2010 року. Також слід зауважити, що відповідно до свідоцтва про зміну імені, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_3 .

Представник Міністерства оборони України Тіщенко А. В. 31 липня 2025 року через систему «Електронний суд» надіслав письмові пояснення у яких зазначив, що обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом є акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 . Тобто всією можливою інформацією щодо ОСОБА_3 володіє командування військової частини НОМЕР_1 . До справи не були долучені відповіді від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Об`єднаного центру з пошуку та звільнення полонених СБУ; координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими; «Українського національного центру розбудови миру»; міжнародного комітету Червоного Хреста, стосовно наявності відомостей про можливе перебування ОСОБА_3 у полоні.

Виходячи з наведеного вище, просив при прийнятті рішення врахувати надані пояснення.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Тіщенко А. В. надані письмові пояснення підтримав та просив їх врахувати при постановленні рішення.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, будучи належно повідомлений про дату та час місце проведення судового засідання. Клопотань чи заяв не подавав.

Представник заінтересованої особи - Богородчанського відділу реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про місце і час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явились, на адресу суду направили заяву про розгляд справи за їх відсутності. При вирішення питання щодо задоволення справи, поклалися на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника заявників адвоката Огородника О. М., представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Тіщенка А. В., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 січня 2002 року, Відділом реєстрації актів громадського стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області (а.с.23).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18 січня 2002 року, Відділом реєстрації актів громадського стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області (а.с.24).

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2010 року, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зареєстрований у с. Старий Лисець Тисменицькому районному управлінні юстиції Івано-Франківської області, актовий запис 32 розірвано (а.с.21-22).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені, виданого 17 жовтня 2018року Богородчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни імені від 31 серпня 2023 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_3 (а.с.26; 27-28).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с.25).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.121).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.120).

Відповідно до довідки №10924 від 26 вересня 2023 року (форма 5), ОСОБА_3 , перебуває на військовій службі у військовій частини НОМЕР_1 з 19 вересня 2022 року (а.с.20).

Судом встановлено, що згідно з витягом з наказу від 19 вересня 2023 року №33, командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій підготовці) солдата ОСОБА_3 , 1966 року народження, зарахувати на всі види забезпечення та вважати що приступив до виконання обов`язків за посадою з 19 вересня 2022 року (а.с.12).

Як зазначено у заяві, 29 серпня 2023 року ОСОБА_2 отримав сповіщення №1/2887 про те, що його батько - солдат ОСОБА_3 будучи вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти біля населеного пункту Бахмут Донецької області 27 серпня 2023 року.

Згідно зсповіщенням №1/2887від 29.08.2023року (а.с.19), солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти біля населеного пункту Бахмут Донецької області 27 серпня 2023 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25 вересня 2023 року №723 Про результати службового розслідування: вважати військовослужбовця військової служби призваного за мобілізацією водія-хіміка 1 відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , 1966 року народження, безвісти зниклим під час виконання бойового завдання за бойовим розпорядженням пов`язаним із захистом Батьківщини у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області з 27 серпня 2023 року (а.с.13-15).

Згідно з довідкою №10971 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 26 вересня 2023 року, встановлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно в період з 08 січня 2023 року по 12 лютого 2023 року, з 16 березня 2023 року по 24 березня 2023 року, з 30 березня 2023 року по 21 липня 2023 року, з 04 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській територіальній громаді, 2431620810 Краматорському районі Донецької області (а.с.16-17).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) Про результати службового розслідування від 17.05.2023 року, №723 (а.с.13-15), витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин номер витягу 20231121-2020 від 21.11.2023 особи ОСОБА_3 (а.с.32-33) встановлено, що солдат, військовослужбовець за призовом водій-хімік 1 відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , зник безвісти 27 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Андріївка Бахмутського району Донецької області.

04 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення №12023091120000194 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України «Умисне вбивство», де зазначено, що військовослужбовець ЗСУ, який був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, 27 серпня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області, та місце перебування його не відоме (а.с.29).

Відповідно до довідки №10971/1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 26 вересня 2023 року, встановлено, що загиблий солдат ОСОБА_3 , дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській територіальній громаді Краматорському районі Донецької області (а.с.18).

Інформації про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 перебуває у полоні не має (а.с.30).

Оголошення ОСОБА_3 загиблим є необхідним для реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.

Аналізуючи пояснення представника заявниці, представника Міністерства оборони України, досліджені документи, суд зауважує наступне.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справіN 554/4741/19, постанову Верховного Суду ускладі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі N 209/3085/20).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина першастатті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третястатті 46 ЦК України).

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі N 204/7924/23 (провадження N 61-16728св23)).

Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2025 року у справі N 465/3147/22 (провадження N 61-1296св24) при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі N 755/11021/22 (провадження N 14-94цс24):

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першоїстатті 46 ЦК Українифізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другоїстатті 46 ЦК Українифізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першійстатті 46 ЦК Україниміститься загальна норма: "фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років" - та дві спеціальні: "якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців" та "за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

У частині другійстатті 46 ЦК Українизаконодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року N 5-р (II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі N 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другоїстатті 46 ЦК Українисаме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другоїстатті 46 ЦК Українипов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року N 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").

За змістомстатті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року N 1932-XII "Про оборону України"(станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другійстатті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другоїстатті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів "воєнними діями" словами "збройним конфліктом".

Із пояснювальної записки до проєкту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти: "Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на території України та його наслідки як для населення в цілому, так і для окремих осіб, найбільш доцільним є прийняття окремого закону, який визначатиме правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечуватиме правове регулювання відносин, пов`язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту".

Збройний конфлікт це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першоїстатті 1 Закону України від 21 червня 2018 року N 2469-VIII "Про національну безпеку України").

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії "воєнні дії", "збройний конфлікт" і "воєнний стан". Частина другастатті 46 ЦК Українипослуговується категоріями "воєнні дії" і "збройний конфлікт", а не "воєнний стан". Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другійстатті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другоїстатті 46 ЦК України"з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд звертає увагу на те, що загибель військовослужбовця ОСОБА_3 об`єктивно підтверджується дослідженими судом доказами.

Від оголошення військовослужбовця загиблим (померлим) під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявниці.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

З дати ймовірної загибелі ОСОБА_3 пройшло більше одного року, а тому згідно чинного законодавства та на підставі долучених документів є всі підстави для визнання його загиблим на підставі ч.2 ст.46 ЦК України.

Речення друге частини другоїстатті 46 ЦК Українине конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Суд зауважує, що під час проведення службового розслідування військовою частиною самостійно було встановлено, що під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області, внаслідок масованих артилерійських обстрілів по позиціям НОМЕР_7 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , водій-хімік відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до довідки №10971/1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 26 вересня 2023 року, виданої ОСОБА_2 , військовою частино НОМЕР_1 зазначено, що солдат ОСОБА_3 є загиблим.

Виходячи зі змісту положень статей43,46 ЦК України, статей305,306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другоїстатті 46 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і є продовженим станом на дату постановлення рішення суду.

Бойові дії на території України, зокрема Донецької області тривають з 2014 року, день та час їх закінчення не відомий, певна кількість людей, в тому числі військовослужбовців, вважаються зниклими безвісти, в тому числі ОСОБА_3 .

Заявники, не можуть належним чином реалізувати своїх прав, зокрема спадкування, отримати виплати, впорядкувати питання власності, оскільки норма ч. 2ст. 46 ЦК Україниє застарілою та не відповідає сучасним реаліям, а законодавець не приводить чинне законодавство до сучасних умов та реалій.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт Андріївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації під час воєнний дій на території України.

Заява є обґрунтованою, оскільки заявники повністю довели обставини, на які посилаються, а тому заяву слід задовольнити.

Керуючись,ст. 46 ЦК України, ст.76-81,89,263-265,293,308,430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заінтересовані особи: Богородчанський відділ реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлим задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Старий Лисець, Тисменицького району Івано-Франківської області, РНОКПП (ІПН) НОМЕР_8 , жителя АДРЕСА_1 , померлим під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт Андріївка Бахмутського району Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 13 листопада 2025 року.

Головуючий :

Присяжні: