Постанова № 13177639, 24.12.2010, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

справа № 2- а 2933/10/0108

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2010 року м. Керч

Суддя Керченського міського суду АРК Захарова К.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Керч про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом оскільки вважає, що відповідач нараховує їй пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі меншому ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 XIІ (далі Закон № 796 XIІ). Позовні вимоги мотивовано тим, що він постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи.

2 група інвалідності встановлена з довідкою МСЕК № НОМЕР_1 від 23.02.2005 року. Окрім того позивач вказує, що ч. 4 ст. 54 Закону № 796 XIІ встановлено, тому пенсія позивача, як інваліду по захворюванню, по якому експертною комісією встановлений причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по 2 групі інвалідності не може бути нижчою ніж 08 мінімальних пенсії за віком. Також, позивач підкреслює, що ст. 50 Закону № 796 XIІ встановлено, що йому, як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду нанесену здоровю по 2 групі інвалідності у розмірі 75 % пенсії за віком. Однак відповідач нараховує йому пенсію у розмірі меншому ніж встановлено Законом, чім порушує його права. Тому позивач просить суд, визнати дії відповідача з не нарахування та несплати пенсії у розмірі передбаченому Законом № 796 XIІ неправомірними, і зобовязати його провести перерахунок та сплатити на його користь пенсію у встановленому законом розмірі.

Позивач у судове засідання не з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд розглянути справу за його відсутності, уточнив позовні вимоги та просив суд зобовязати відповідача перерахувати та сплатити йому пенсію по день розгляду справи у суді.

Відповідач у судове засідання не з'явився надав суду заперечення проти позову, просив розглянути справу за наявними матеріалами. Заперечення проти позову мотивовані тим, що позивачеві як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліду 2 групи, згідно з вимогами ст. 49 Закону № 796 XIІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду нанесену здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно з вимогами ст. 54 Закону № 796 XI пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання, отриманого завдяки ліквідації наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина з заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження у 1986 1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Порядок нарахування пенсії за інвалідністю, яки настали внаслідок каліцтва або захворювання, та пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону № 796 XIІ (у редакції зі змінами внесене ми Законом 107-УІ від 28.12.2007 року) «у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, у відношенні яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче для другої групи інвалідності 20 % прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність». Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані положення Закону № 796 XIІ визнані неконституційними, тому у його виконання Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 654 від 16.07.2008 року, якою встановлено, що «у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи не може бути нижче ніж 1090,00 грн.». Розмір пенсії позивача перевищує вказаний розмір, тому на думку відповідача, не потребує перерахунку. Не підлягають задоволенню на думку відповідача, і вимоги позивача з перерахунку пенсії, тому, що позивачем необґрунтовано було застосовано розмір мінімального розміру пенсії за віком, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», що суперечить діючому законодавству.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі посвідчення, має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с. 5), та є інвалідом 2 групи, на підставі довідки МСЕК № НОМЕР_1 від 23.02.2005 року (а.с. 6), у липні та жовтні 2010 року позивач звертався до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії (а.с. 7 - 8), відповіддю від 14.07.2010 року позивачеві було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з тих підстав, що пенсію нараховане у відповідності до вимог Закону 796 XIІ (а.с. 9-11).

Розмір пенсії позивача, згідно з розрахунком наданим відповідачем, за період з 01.07.2010 року складеться з: основаного розміру пенсії - 1685,34 грн., підвищення з 01.03.2009 року по ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 45,44 грн., підвищення з 01.03.2010 року за ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 7,92 грн., додаткової пенсії інвалідам 2 групи Чорнобильської катастрофи 141, 80 грн., підвищення інвалідам війни 2 групи - 286,60 грн., підвищення за особливі заслуги перед Україною 163,07 грн., доплата до розміру пенсії з урахуванням ст. 67 Закону України № 796 - 200, 00 грн., щомісячна допомога на проживання інвалідам війни 50,00 грн.

Однак, позивач наполягає на перегляді розміру пенсії у відповідності зазначеними вище законами в редакції, що передувала змінам, внесеним законами про державний бюджет України за 2007- 2008 року, із застосуванням поняття мінімальної пенсії за віком, зазначеного в ст. 28 Законі України « Про обов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає, що ці вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню

Так, статтею 49 Закону № 796 XIІ встановлено, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюють у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. У відповідності з частиною четвертою ст. 54 Закону № 796 XIІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розмири пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по першої групі інвалідності -08 мінімальних пенсії за віком.

Згідно зі ст. 50 Закону № 796 XIІ особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2 групи, визначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону № 796 XIІ здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Порядок обчислювання пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 50, 54 Закону України № 796 XIІ.

Щодо правил постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2008 року № 654 на яку посилається відповідач у своїх запереченнях, то нею встановлені максимальні розміри пенсій, яки суперечать положенням ст. 50, 54 Закону № 796 XIІ, а саме: умовам розрахунку розміру пенсії із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України, суд вважає, що для розрахунків основної й додаткової пенсії зазначеної категорії осіб необхідно керуватися ст. 28 Закону України « Про обов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 г., де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу щорічно встановлюється законом про державний бюджет України на наступний рік. Доводи відповідача про те, що ця норма закону застосовується винятково до розмірів надбавок до пенсій, призначуваних відповідно до даного Закону, не може служити підставою до відмови в позові, оскільки інший розмір чинним пенсійним законодавством України не передбачений

При цьому суд виходить з того, що при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу необхідно застосовувати статті 50, 54 Закону України № 796 XIІ враховуючи те, що постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» є підзаконним нормативно-правовим актом, а у випадку виникнення колізії між нормами підзаконного нормативного акта та нормами Закону , застосуванню підлягають положення останнього

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21).

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі введенням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

При таких обставинах, суд вважає, що дії відповідача з не нарахування та несплати позивачеві пенсії у розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 XI як інваліду 2 групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону № 796 XIІ з липня по грудень 2010 - неправомірними.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, представником відповідача у своїх запереченнях не було доведено правомірності дії стосовно яких було подано адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163 КАС України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи», суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі з не нарахування на несплати ОСОБА_2 пенсії у розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» № 796 XIІ як інваліду 2 групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону « Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» № 796 XIІ з липня по грудень 2010 - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі нарахувати та сплатити позивачеві ОСОБА_2 у розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» № 796 XIІ як інваліду 2 групи по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причини зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі передбаченому ст. 50 Закону «Про статус і соціальному захисту громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» № 796 XIІ з липня по грудень 2010 грудень з урахуванням виплаченого.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі судовий збір на користь держави (місцевий бюджет м. Керчі рахунок 31417537700019 за кодом бюджетної класифікації доходів 22090100 банк Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946) у розмірі 3 (три) грн. 40 копійок.

Зобовязати Управління пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим надати суду у порядку встановленому абзацом 7 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України звіт про виконання цієї постанови протягом місяця з моменту надбання постановою законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови суду, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

Суддя Захарова К.П.