Постанова № 131773640, 13.11.2025, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/932/25

Провадження № 3/168/477/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року сел. Стара Вижівка

Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1(м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2025 року о 21.50 год. ОСОБА_1 по пр-ті Молодіжному в сел. Стара Вижівка, Ковельського району, Волинської області, керував автомобілем марки «Опель Астра», д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього рухуУкраїни. За що передбачена відповідальність за частиною 1статті 130 КУпАП.

До початку судового засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Худа І.Р. подала клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів та доказів недопустимими. Та клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що дійсно 23 вересня 2025 року був на дні народженні та вживав пиво. Розраховував, що кількість вжитого алкоголю буде відповідати допустимій нормі. Бо вживав пиво вдень, а їхав ввечері. У протоколі не заперечив щодо результату тестування.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 - Худа І.Р. (в режимі відеоконференції) підтримала свої клопотання. Просила визнати додані до справи відеозаписи, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 23 вересня 2025 року, протокол серії ААД № 572703 від 23 серпня 2025 року про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння - недопустимими та недостовірними доказами та не приймати їх до уваги при ухваленні судового рішення.

Окрім цього, просила закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Бо відповідно до результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу «Alkotesn 6820» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0.29% проміле. Що допускає абсолютну похибку : +- 0,04 мг/л, тобто 0.29 0,04=0.25 % проміле.

Вказала на підтвердження своїх вимог, що відеозапис не є безперервним, оскільки відсутній проміжок часу між 21.55 год. та 22.09 год. 23 вересня 2025 року, відповідні відеофайли не було підписано ЕЦП, не зазначено номер технічного пристрою, яким здійснено відеозапис, була здійснена безпідставна зупинка транспортного засобу. Тому просила провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 2 частини 1 статті 247 КУпАП.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та адвоката Худи І.Р., дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно з положеннями статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП, а відтак не підлягає доказуванню у даній справі. Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Крім цього, судом встановлено, що під час вимоги щодо проходження огляду ОСОБА_1 поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису і матеріали таких записів долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки всі дії з приводу пропозиції проходження ОСОБА_1 огляду були зафіксовані на відеозапис, який долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури.

Як вбачається з матеріалів справи працівниками поліції застосовувались технічні засоби відеозапису - прилад "Alkotest 6820» Драгер. Вказана обставина чітко зафіксована на цифровому носії (оптичному диску), який долучений до матеріалів справи.

Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для визнання відеозапису недопустимим, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Той факт,що наявнів матеріалахсправи відеозаписине підписані цифровим підписом, є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими, немає. Позаяк доказами відповідно до приписів статті 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Стаття 251 КУпАПне містить будь-яких приписів щодо необхідності посвідчення електронним цифровим підписом доказів (відеозаписів) у справі про адміністративне правопорушення, зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення технічних характеристик пристрою.

Суд зазначає, що наявні розбіжності у часі вчинення адміністративного правопорушення не впливають навстановлення події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий, у розумінні статті 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.

Суд під час судового розгляду безпосередньо дослідив вищевказаний відеозапис та встановив, щоданий відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому він є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .

Щодо посилання захисника на допустимість технічної похибки у роботі приладу «Alkotest 6820» (Драгер), то суд їх не бере до уваги, оскільки вони спростовуються наступними встановленими обставинами.

Відповідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатору «Alkotest 6820», діапазон вимірювання від 0 до 0,4 проміле - +/- 0,04 проміле; діапазон вимірювання понад 0,4 проміле- - +/- 10%.

Згідно з результату тестування на стан сп`яніння ОСОБА_1 , який міститься в матеріалах справи, результат тесту склав 0,29 проміле. А отже прилад «Alkotest 6820», маючи допустиму похибку +/- 0,04 проміле, з урахуванням похибки, складав би 0,25 проміле. Таким чином, в розглядуваному випадку результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 навіть з урахуванням допустимої похибки приладу перевищує границі допустимої норми - 020 проміле.

Що стосується посилання адвоката на Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, то суд зазначає, що наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння.

Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 ‰.

Відтак, положення зазначеної Конвенції застосуванню, у зазначеному випадку, не підлягають.

З огляду на наведене, ураховуючи норми національного законодавства в частині визначення мінімального показника рівня алкоголю, результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, з урахуванням похибки, підстави вважати, що останній, на момент керування транспортним засобом, не перебував в стані алкогольного сп`яніння, відсутні.

На відеоматеріалі зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, що є підставою для висновку, про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Всі інші доводи заперечень сторони захисту судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.

Відповідно достатті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Крім цього, ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення власноруч письмово пояснив, що «був на дні народженні, дозволи собі вжити пиво». Що підтвердив в судовому засіданні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. А саме: протоколом серії ААД № 572703 від 23 вересня року, результатом тестування (0,29 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на огляд водія з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння та відеозаписом події правопорушення з нагрудної камери поліцейського. Наданий відеозапис є належним i допустимим доказом в справі, оскільки в повному обсязі відображає відомості про вчинення правопорушення.

З довідко ВП № 1 (м.Ківерці) вбачається, що ОСОБА_1 29 вересня 2020 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 . До адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП протягом року не притягувався.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 130 КУпАП.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно достатті 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями33,40-1,130,283,284, 289, 294 КУпАП,

суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення - штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UA 278999980313000106000003544; кодЄДРПОУ: 38009371.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2статті 308 КУпАПу ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Малюта