Рішення № 131773605, 13.11.2025, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1701/25

провадження № 2/166/578/25

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2025 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі Банк) 06 жовтня 2025 року звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.06.2024.

Позов мотивує тим, що 02 серпня 2022 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписала власноруч на планшеті заяву про приєднання до умов та привил надання банківських послуг.

У подальшому відповідачка виявила бажання отримати послугу "Миттєва розстрочка. Кредит готівкою", ознайомилася із актуальними умовами кредитування та 18 червня 2024 року за допомогою OTP пароля підписала паспорт кредиту та кредитний договір б/н від 18.06.2024 про надання строкового кредиту у розмірі 80000.00 грн, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальниці на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачкою за допомогою OTP пароля підписаний графік кредиту.

Відповідачка не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, у зв`язку з чим станом на 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість 67648 грн 90 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 61004 грн 46 та заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 6644 грн 44 коп.

Банк просить стягнути із ОСОБА_2 67648 грн 90 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 18.06.2024 та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 13.10.2025 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачці строк для подання відзиву, призначено судове засідання на 13 листопада 2025 року.

Відповідачка, отримавши 25 жовтня 2025 року ухвалу від 13.10.2025 відзив на позов не подала, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 2 ст. 191 ЦПК Укрїни вирішує спір за наявними у справі матеріалами.

Позов підлягає до часткового задоволення.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 89 ЦПКУкраїни встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 02 серпня 2022 року звернувся до Банку із анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Банку. Підписуючи заяву відповідачка приєдналася до розділу "Загальні положення", підрозділів "Кредитні картки", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Оплата частинами та Миттєва розстрочка", Умов та привил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", що розміщені в мережі інтернет, в редакції чинній на дату підписання ціїє заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

18 червня 2024 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б.н. (далі Кредитний договір) за умовами якого відповідачці надано строковий кредит у розмірі 80000 грн, строком на 36 місяців з фіксованою процентною ставкою 1,5% щомісячно від загальної суми кредиту (18% річних). Кредит надається безготівковим шляхом на поточний рахунок позичальниці № НОМЕР_1 . Повернення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісяця платежів рівними частинами згідно графіку платежів.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої ОСОБА_1 № 0000004772892615 від 24.09.2025 Банком 18 червня 2024 року встановлено кредитний ліміт банківської картки відповідачки в розмірі 80000 грн.

Таким чином, сторони погодили усі істотними умовами кредитування та відповідачка отримала грошові кошти у сумі 80000 грн, шляхом їх переказу позивачем на банківський рахунок, вказаний у Кредитному договорі.

Як стверджено наданим Банком розрахунком станом на 22 вересня 2025 року відповідачка заборгувала 67648 грн 90 коп., у тому числі 61004 грн 46 коп. заборгованості за тілом кредиту, 6644 грн 44 коп. заборгованості за відсотками.

Згідно з вищевказаним розрахунком та випискою за Кредитним договором за період 18.06.2024-24.09.2025 відповідачка частково виконувала умови Кредитного договору вносячи грошові кошти згідно з графіком платежів. Зокрема, в погашення кредитної заборгованості відповідачкою внесено 6666,66 грн на погашення заборгованості за поточним тілом кредиту, 12328,88 грн на погашення заборгованості за простроченим тілом кредиту, 4738,90 грн на погашення заборгованості по нарахованим відсоткам, 4216,66 грн на погашення заборгованості по простроченим відсоткам. Останнє внесення грошових коштів відповідачкою було здійснено 22 серпня 2025 року.

Відповідачкою заборгованість за Кредитним договором, а саме за тілом кредиту та відсотками не спростована, останньою щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надано заперечень.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачка порушила умови Кредитного договору.

Водночас, позовна вимога Банку про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в повному обсязі не може вважатися обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору Банк надає відповідачці кредит відповідно до ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим на дані кредитні правовідносини поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 3.3.2 Кредитного договору передабчено, зокрема, право Банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплату процентів, виконання інших зобов`язань з кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення.

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що строк дії договору визначається кінцевою датою повернення кредиту, однак не раніше повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту ОСОБА_1 , відсутні також докази отримання такої вимоги останньою.

Більше того, представник позивача у позовній заяві послався на те, що заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводилось, оскільки законом не встановлена їх обов`язковість для спірних правовідносин, що є хибним з огляду на вищевказані вимоги ч. 4 ст. 16. Закону України "Про споживче кредитування" та п. 3.3.2 Кредитного договору.

За наведених обставин, враховуючи відсутність доказів направлення позивачем та отримання відповідачкою письмового повідомлення про необхідність дострокового повернення кредиту, сплату процентів, суд доходить висновку про відсутність підстав для дострокового стягнення із відповідачки усієї суми заборгованості за Кредитним договором.

Як встановлено з Графіка платежів за Кредитним договором, станом на дату звернення позивача до суду 06 жовтня 2025 року, у відповідачки виникло зобов`язання сплатити чергові платежі за період з 18.06.2024 по 18.09.2025 за тілом кредиту на суму 33333,3 грн (2222,22 грн х 15) та за відсотками на суму 18000 грн (1200 грн х 15).

Відповідачкою за вказаний період було погашено борг по тілу кредиту в сумі 18995,54 грн та борг за відсотками в сумі 8955,56 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованоість за Кредитним договором в сумі 23422,23 грн, з яких: 14377,79 грн (3333,33-18995,54) заборгованість за тілом кредиту, 9044,44 грн (18000-8955,56) заборгованість за відсотками.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 838 грн 71 коп. (23422,23/67648,9*2422,40).

Керуючись ст.ст. 12,81,141,247,263-265,274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 укористь Акціонерноготовариства комерційногобанку "Приватбанк"23422 (двадцять три тисячі чотириста двадцять дві) гривні 23 (двадцять три) копійок заборгованості за кредитним договором № б.н. від 18 червня 2024 року, з яких 14377 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят сім) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок заборгованість за тілом кредиту, 9044 (дев`ять тисяч сорок чотири) гривні 44 (сорок чотири) копійки заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 71 (сімдесят одна) копійка судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для кореспонденції: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун