Вирок № 131766951, 12.11.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2025 Справа №607/20269/25 Провадження №1-кп/607/1922/2025

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216060000113 від 02 серпня 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чортків, Тернопільської області, громадянинаУкраїни, з вищоюосвітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого виконавчим директором ТОВ «Авангард», несудимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений органом досудовогорозслідування час, але не пізнішеосені 2024 року у обвинуваченого ОСОБА_3 , якийє директором - ТОВ «Компанія`Авангард» (код ЄДРПОУ 30622477), з основним видомдіяльностізгідно КВЕД: 01.11 «вирощуваннязернових культур (крім рису) бобових культур і насінняолійних культур», з метою здійсненняпідприємницькоїдіяльностіта отриманняприбутку, виникумисел, спрямований на самовільне зайняття частини земельної ділянки із кадастровим номером 6110100000:18:001:

0006,площею40,00 га із земель загальногокористування, цільовепризначення -для розміщенняоб`єкту, призначеного для обслуговування потреб територіальноїгромади (облаштуваннякладовища).

Вказаназемельнаділянкаперебуває у комунальнійвласностіТернопільськоїміської ради (код ЄДРПОУ: 34334305, м. Тернопіль,вул. Листопадова,5) та на правіпостійногокористуваннязнаходиться у Спеціалізованогокомунальногопідприємства «Ритуальна служба», Тернопільськоїміської ради (код ЄДРПОУ: 03353302, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 27).

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають право власності та право користуванняземельнимиділянкамиіз земель державноїабокомунальноївласності за рішенняморганіввиконавчоївладиабоорганівмісцевогосамоврядування в межах їхповноважень, визначенихцим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачіземельнихділянок у власністьабонаданняїх у користування.

Відповідно до ч.1 ст. 123 Земельного кодексу Українинаданняземельнихділянок

державноїабокомунальноївласності у користуванняздійснюється Верховною Радою АвтономноїреспублікиКрим, Радою міністрівАвтономноїреспублікиКрим, органами виконавчоївладиабо органами місцевогосамоврядування. Рішеннязазначенихорганів

приймається на підставіпроектівземлеустроющодовідведення земельнихділянок у разі: наданняземельноїділянкизі зміною її цільового призначення, формуванняновоїземельної

ділянки(крімподілу та об`єднання).

Статтею 125 Земельного кодексу Українипередбачено, що право власності на земельнуділянку, а також право постійногокористування та право орендиземельноїділянкивиникають з моменту державноїреєстраціїцих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкоюоформлюєтьсявідповідно до Закону України «Про державнуреєстраціюречових прав на нерухомемайно та їхобтяжень», якірегламентуютьнабуття і реалізацію права на землю.

Таким чином, нехтуючивищевказанимивимогами земельного законодавства, у невстановлений органом досудовогорозслідування час, але не пізнішеосені 2024 року, обвинувачений ОСОБА_3 , діючиумисно, з метою отриманняприбутку, в порушеннявимогст.ст.125 та 126 Земельного кодексу України, без правовстановлюючихдокументів, щопосвідчують право користування земельною ділянкою (ізвідповідною державою реєстрацієюзгідно Закону України «Про державнуреєстраціюречових прав на нерухомемайно та їхобтяжень»), не оформлюючипередбачених законом дозвільнихдокументів з власникомземлі та законнимволодільцем, за допомогою сільськогосподарськоїтехнікизасіявчастинуземельної

ділянкисільськогосподарською культурою ріпаком та вподальшому 01 серпня 2025 року за допомогою комбайну марки ClaasLexion 600зібравчастинувказаного урожаю, чимздійснивсамовільнезайняттячастиниземельноїділянкиізкадастровим номером 6110100000:18:001:0006, щознаходиться у АДРЕСА_2 , а саме21,0371 га їїплощі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 здійснив самовільне зайняття земельної

ділянки,площею21,0371 гакомунальноїформивласності, для розміщенняоб`єкту, призначеного для обслуговування потреб територіальноїгромади (облаштуваннякладовища), шляхом посіву та збору на нійсільськогосподарськоїкультури - ріпаку, з метою отриманняприбутку, чим порушив вимоги Земельного законодавстваУкраїни та заподіяв шкоду Тернопільськійміськійраді у сумі 226469,64 грн.

Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальнеправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України самовільнезайняттяземельноїділянки, якимзавданозначноїшкодиїївласнику.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 своювину увчиненні інкримінованогойому кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1КК України,визнав повністюта підтвердивзазначені вобвинувальному актіобставини,пояснив,що дійсно,будучи директором-ТОВ «Компанія`Авангард»,з основнимвидомдіяльностізгідно КВЕД:01.11«вирощуваннязернових культур(крімрису)бобових культурі насінняолійнихкультур»,осінню 2024року,з метоюотриманняприбутку,без правовстановлюючихдокументів,щопосвідчують правокористування земельноюділянкою,не оформлюючипередбаченихзаконом дозвільнихдокументівз власникомземліта законнимволодільцем,за допомогою сільськогосподарськоїтехнікизасіявчастинуземельноїділянки,щознаходитьсяу м.Тернопіль,вул.Бригадна,46,а саме21,0371га їїплощісільськогосподарською культурою ріпакомта вподальшому01серпня 2025рокузібравчастинувказаного урожаю,заподіявши шкодуТернопільськійміськійраді усумі 226469,64грн,яку відшкодуваву повномуобсязі. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Представник потерпілого Тернопільської міської ради ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що шкода завдана кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 відшкодована у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільнезайняттяземельноїділянки, якимзавданозначноїшкодиїївласнику.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше не судимий, його вік, сімейний стан та стан здоров`я, наявність постійного зареєстрованого місця проживання. Також обставини,що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння у вчиненні кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку (квитанція № 24 від 24.09.2025 Тернопільського РУ ТВБВ10019/063). Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді штрафу, яке на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1