Рішення № 131765429, 13.11.2025, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1744/25

№ провадження 2/453/917/25

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/

13 листопада 2025 року Сколівськийрайонний судЛьвівської областіу складі: головуючого судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

14.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» в особі представника Романенко М.Е. звернувсядо Сколівського районного суду Львівської області зпозовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № L6416327 від 22.11.2018 року у розмірі 31 044 грн. 77 коп., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 23720,99 грн.,суми інфляційних втрат 5186,94 грн., суми 3% річних 2136,84 грн.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 15.10.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Розгляд справи відбувся 13.11.2025 року без учасників справи.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним.

19.02.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі первісний кредитор) укладено з ОСОБА_1 договіркредитної лінії№L6416327, паралельно з номером договору №AG3600423, який зазначено в документах (на сайті) кредитора. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти. В свою чергу, позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості становив 23720,99 грн., яка складалася з тіла кредиту в розмірі 10900,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 1921,00 грн., а також іншими заборгованостями (в тому числі комісією та пені) в розмірі 10899,99 грн.

01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором кредитної лінії № L6416327, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача. Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 23720,99 грн. 25.07.2024, згідно протоколу загальних зборів №1706, перейменовано ТОВ «Фінансова компаня «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Зазначено, що всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та спали процентів і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС» в загальному розмірі 31044,77 грн.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подала.

У зв`язку з викладеним судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно довідки про ідентифікацію, наданої представником за довіреністю ТОВ «Дінеро» Зичков С.В., 22.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено Договір №AG3600423 (номер Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодовця (L6416327) про надання кредиту в сумі 10900,00 грн. Строк кредиту 30 днів.

Заявка на кредит подана відповідачкою 22.11.2018. Сума отриманих коштів 8700,00 грн. Процентна ставка (річна) 234,00%.

Заявка на кредит подана відповідачкою - 19.02.2019. Сума отриманих коштів 2200,00 грн. Процентна ставка (річна) 333,49%.

Прийняття та підтвердження умов Договору, його підписання Позичальником було здійснено шляхом використання електронного підпису одноразовим іденифікатором, відповідно до вимог ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-VIII.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3600423, дата видачі кредиту 22.11.2018. Ліміт кредитної лінії: 8750,00 грн. Сума Кредиту: 8700,00 грн. Відсоткова ставка в день: 0,65%. Комісія за підготовчку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день: 130,50 грн. Потенційний ліміт кредитної лінії: 20000,00 грн. Надана сума кредиту: 8700,00 грн. Загальна вартість кредиту: 10397,00 грн. Реальна річна відсоткова ставка: 234,00%. дата повного погашення: 22.12.2018. Штраф, якщо є: 50%. Період продовження: 7 днів, 14 днів, 30 днів. Комісія за організацію продовження: 653 грн.; 1001,00 грн.; 1644,00 грн.

22.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №АМ2845613 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3600423, згідно якої: ліміт кредитної лінії: 8750,00 грн.; сума Кредиту: 8700,00 грн.; відсоткова ставка в день: 0,65%; комісія за підготовчку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день: 130,50 грн.; потенційний ліміт кредитної лінії: 20000,00 грн; надана сума кредиту: 8700,00 грн.; загальна вартість кредиту: 10397,00 грн.; реальна річна відсоткова ставка: 234,00%; дата повного погашення: 05.01.2019; штраф, якщо є: 50%.

19.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №АМ4893412 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредмтної лінії № AG3600423, згідно якої: ліміт кредитної лінії: 10900,00 грн.; сума Кредиту: 2200,00 грн.; відсоткова ставка в день: 0,93%; комісія за підготовчку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день: 33,00 грн.; потенційний ліміт кредитної лінії: 20000,00 грн; надана сума кредиту: 10900,00 грн.; загальна вартість кредиту: 12821,00 грн.; реальна річна відсоткова ставка: 333,49%; дата повного погашення: 02.03.2019; штраф, якщо є: 50%. Період продовження: 7 днів, 14 днів, 30 днів. Комісія за організацію продовження: 818 грн.; 1254,00 грн.; 2050,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором AG3600423 за період 22.11.2018-15.07.2019, наданої представником за довіреністю ТОВ «Дінеро» Зичков С.В., заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Дінеро» за тілом кредиту становить: 10900,00 грн.; процентами для початкового зазначеної тривалості: 1921,00 грн.; нарахованими штрафом/пенею: 5449,99 грн.; комісією за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю: 5450,00 грн., що разом становить: 23720,00 грн.

01.07.2019 між Первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінеро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір відступнення прав вимоги № 01072019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» відступило на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у т.ч. і за Договором № AG3600423 (L6416327) до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників до договору відступнення прав вимоги. У подальшому до Договору відступнення прав вимоги укладалися Додаткові угоди №1 від 15.07.2019, №Б/Н від 27.09.2019, №3 від 24.12.2019, №БН від 28.05.2021, №21 від 20.03.2024.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання.

Згідно протоколу №1706 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 25 липня 2024 року, здійснено перейменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».

Як вбачається з виписки з рахунку за кредитним Довогом № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за божником ОСОБА_1 станом на 15.07.2019 числиться заборговансть в загальній сумі 23720,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10900,00 грн.; заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості: 1921,00 грн.; заборгованість за нарахованими штрафами/пенею: 5449,99 грн.; заборгованості за комісією за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю: 5450,00 грн.

Окрім цього,позивачпросить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 136 грн. 84 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5186,94 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та обставин, за яких відповідач, в порушення умов кредитного договору, не виконав зобов`язання по поверненню грошових коштів та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 10900,00 грн. та 1 921 грн. 00 коп. відсотків, нарахованих в межах строку дії договору.

Крім основної суми заборгованості та відсотків позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по комісії в розмірі 5 450,00 грн.

Відносно даної вимоги суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про споживче кредитування»передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 11вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 1 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України«Про споживчекредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами Договору комісії за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією.

Що стосується штафу/пені в розмірі 5 449 грн. 99 коп., 3 % річних у розмірі 2 136 грн. 84 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5186,94 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, то суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 року відповідно до Закону України"Про правовий режимвоєнного стану"в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцевіта перехідніположення"Цивільного кодексуУкраїни доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч.4 ст. 10561 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч.2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення неустойки за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у загальному розмірі 12 773 грн. 77 коп. з відповідача задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, на переконання суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12821,00 грн. заборгованості за кредитним договором №AG3600423 (L6416327), яка складається з заборгованості за кредитомза тілом кредиту в сумі 10900,00 грн. та 1 921 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 993 грн. 18 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог (41 %).

При вирішенні питання щодо витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., а тому такий підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч.2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердженняпонесених витратна професійнуправничу допомогудо матеріалівсправи долученодоговір №36, укладений 25 квітня 2024 року між ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської, додаткову угоду від 25 квітня 2024 року, акт від 09 жовтня 2025 року та детальний опис робіт, на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, направлення через підсистему Електронний суд), склала 5 000 грн.

Відтак, у відповідності до положень ч.ч.1,2ст. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2050,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280, 281, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 204, 207, 258, 266, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконсруктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239, - заборгованість за Кредитним договором №AG3600423 (L6416327) від 22.11.2018 у розмірі 12 821 грн. 00 коп., витрат по сплаті судового збору в розмірі 993 грн. 18 коп., та витрат на правову допомогу в розмірі 2050,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Повне найменування сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконсруктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя