Ухвала суду № 131760262, 07.11.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46991/25

Провадження № 1-кс/761/29805/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

ОСОБА_7 , ОСОБА_8

свідка ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андіжан Узбекистану, громадянина України, учасника бойових дій, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, начальника відділу превентивної діяльності ГУНП в АР Крим та м. Севастополь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, в рамках кримінального провадження №42025110000000368, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, в рамках кримінального провадження №42025110000000368, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2025 року.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що головним управлінням Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42025110000000368 від 23.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

05.11.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування.

Як зазначає прокурор, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, злочини, що інкримінуються ОСОБА_4 , є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

На думку прокурора, наявність ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 підозрюється у кримінальних правопорушеннях проти волі, честі та гідності особи та злочину проти власності, знає особисто потерпілих та свідків, які є його колегами по роботі, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, на даний час ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, маючи достатньо зав`язків із іншими правоохоронцями, перебуваючи на волі, зможе перешкоджати своїми діями, створюючи перешкоди у встановлені усіх обставин кримінального правопорушення, встановленні інших невстановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.

Крім того, під час проведеного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 не виявлено грошових коштів, якими останні незаконно заволоділи під час вчинення злочину, та володіючи повною інформацією про контакти зі спільниками та чати в месенджерах, перебуваючи на волі може знищити предмети, речі та інформацію, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, прокурор просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Крім того, наголосив на наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у судовому засіданні звернулися до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України, в якій зазначили, що затримання ОСОБА_4 є незаконним, оскільки підстави, передбачені ч. 1 ст. 208 КПК України, відсутні. Крім того, щодо ОСОБА_4 застосовано тортури та фізичне насилля у формі побиття. Таким чином, захисники просили визнати затримання ОСОБА_4 незаконним, негайно звільнити останнього з-під варти та на підставі ч. 6 ст. 206 КПК України доручити уповноваженим особам Державного бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в скарзі захисника ОСОБА_5 та усній заяві ОСОБА_4 , а також забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження останнього.

Крім того, захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечували щодо клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зауваживши, що підозра є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні ризики не підтверджені, у зв`язку з чим просили відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 . Разом з тим, захисниками долучено письмові заперечення з долученими документами, що характеризують особу підозрюваного, зі змісту яких вбачається, що підозра є необґрунтованою, оскільки базується на припущеннях органу досудового розслідування та не підтверджується допустимими доказами у кримінальному провадженні. Між тим, стороною обвинувачення не надано жодних доказів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а їх відсутність підтверджується даними, що характеризують особу підозрюваного. Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні троє дітей, двоє з яких є малолітніми. Родина ОСОБА_4 має статус багатодітної сім`ї. Разом з тим, ОСОБА_4 є учасником бойових дій. Підтвердженням позитивної характеристики ОСОБА_4 є велика кількість виданих йому відзнак та нагород.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисників підтримав, просив залишити клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без задоволення.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваного, його захисників, свідка та осіб, які виявили бажання взяти ОСОБА_4 на поруки, а також письмові заяви осіб, які виявили бажання взяти ОСОБА_4 на поруки, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що головним управлінням Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42025110000000368 від 23.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

05.11.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Розглядаючи скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_4 , поданої в порядку ст. 206 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Так, відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України. Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Як встановлено п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Так, протокол затримання ОСОБА_4 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено.

Відтак, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_4 затриманий та утримується під вартою без передбачених на те підстав, у зв`язку із чим скарги адвокатів, поданих в порядку ст. 206 КПК України, щодо визнання затримання ОСОБА_4 незаконним необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя, беручи до уваги, що під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники заявили про застосування до нього насильства під час затримання, дійшов висновку про необхідність доручити уповноваженим особам Державного бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в скарзі адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 щодо застосування відносно останнього насильства під час затримання, а також зобов`язати начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор" невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та надати необхідне лікування (згідно з медичними рекомендаціями).

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та детально досліджені, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про можливу причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати до вчинення спроби ухилитися.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого санкціями ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України покарання.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків, потерпілих з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Між тим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищення, приховання та спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування триває, наразі здійснюються заходи з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, спрямованні на знищення речей та документів, що є доказами по кримінальному провадженню.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, може створювати перешкоди у встановлені усіх обставин кримінального правопорушення, оскільки тяжкість настання ймовірного покарання може спонукати останнього до вчинення дій чи бездіяльності для його уникнення.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Крім того, слідчому судді були подані заяви ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про передачу ОСОБА_4 на поруки.

У судовому засідання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили своє бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 на поруки.

Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Однак, наведене вище, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не дають підстав для висновку, що вказаний запобіжний захід - особиста порука, здатний гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що на даному етапі особисте зобов`язання, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Крім того, враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, є учасником бойових дій, має постійне місце проживання, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні троє дітей, двоє з яких є малолітніми, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава може забезпечити виконання підозрюваним обов`язків та має бути визначена у вигляді 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 05 листопада 2025 року до 03 січня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Відмовити у задоволенні скарг захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_5 про визнання затримання ОСОБА_4 незаконним.

Доручити уповноваженим особам Державного бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в скарзі адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 щодо застосування відносно останнього насильства під час затримання.

Зобов`язати начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор" невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та надати необхідне лікування (згідно з медичними рекомендаціями).

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1