Рішення № 131759948, 10.11.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19967/25-ц

пр. № 2-6244/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Панорама" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. Позиції сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКА ПАНОРАМА» (код у ЄДРПУО 40957813) заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15671 грн. 23 коп., інфляційні втрати - 6296 грн. 45 коп., 3% річних - 1410 грн.00 коп., витрати по сплаті судового збору - 3028 грн.00 коп. та за правничу допомогу адвоката - 3000 грн.00 коп.

В обґрунтування позову вказано, що відповідачам на праві спільної часткової приватної власності належить кожному по 1 / 2 частці квартира АДРЕСА_1 , де позивач надає послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, з оплати за які за період з 01 березня 2022 року по 01 квітня 2025 року утворилася заборгованість з урахуванням 3 % річних та інфляційних нарахувань у сумі 23377,68 грн., яка не погашена, виконання основного зобов`язання за договором прострочено.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

29 квітня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 02 травня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

20 травня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про відсутність інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів фізичних осіб.

21 травня 2025 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання, про час, дату і місце якого повідомлений належним чином, не з`явився, подав заяву про те, що не заперечує проти розгляду справи у відсутність представника і постановлення заочного рішення у справі, просив задовольнити позов.

Відповідачі не з`ялиився у судове засідання, про час, дату і місце якого повідомлялися належним чином за адресою зареєстрованого / задекларованого місця проживання, однак судова кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату, заяви по суті або з процесуальних питань не надходили до суду.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової приватної власності належить кожному по 1 / 2 частці квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (будинку № 44-А вцілому ) від 09.04.2025 року.

Співвласники будинку АДРЕСА_2 , у відповідності до ст.385 ЦК України та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», прийняли рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКА ПАНОРАМА», державна реєстрація якого проведена 14 листопада 2016 року.

Загальними зборами Об`єднання (протокол № 1 від 28.01.2017 р.-11.02.2017 р.) затверджено дворівневий розмір щомісячних внесків та платежів співвласників на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, обов`язкових платежів у наступному порядку: за умови оплати до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим - для власників квартир та нежитлових приміщень у розмірі 4,08 грн. за 1 кв.м пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності; за умови оплати після 25 числа місяця, що настає за розрахунковим - для власників квартир і нежитлових приміщень у розмірі 4,49 грн. за 1 кв.м пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

У відповідності до Статуту ОСББ «ПЕЧЕРСЬКА ПАНОРАМА» та рішення загальних зборів співвласників від 28.01.2017 р.-11.02.2017 р., утримання будинку, у якому знаходиться і квартира відповідачів, та прибудинкової території здійснюється ОСББ «ПЕЧЕРСЬКА ПАНОРАМА» за рахунок відповідних внесків співвласників.

Відповідачі є власниками квартири, отримували послуги з утримання будинку та не виконували свої зобов`язання по оплаті послуг, чим спричинили позивачу який був балансоутримувачем даного житлового будинку, матеріальні збитки, у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за обслуговування житлового будинку.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, що були діючими у спірний період, власник, наймач житлового приміщення зобов`язаний сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачі є власниками квартири, отримують комунальні послуги, послуги з управління будинком, централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, додаткові послуги, при цьому не виконують зобов`язання по їх оплаті, чим спричиняють позивачу, матеріальні збитки, у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за управління будинком та додаткові послуги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.03.2022 року по 01.04.2025 року за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території сума боргу становить 15671 грн. 23 коп., 3% річних від простроченої суми - 1410 грн. 00 коп., втрати, завдані інфляцією (інфляційні нарахування) - 6296 грн. 45 коп.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 3028,00 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги на відповідачів. Понесені витрати підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 620-25 від 08 квітня 2025 року, актом приймання виконаних робіт від 16 квітня 2025 за договором від 08 квітня 2025 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт склала 3 000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин та ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 509, 526, 625, 901, 903, 1268, 1282 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Панорама" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКА ПАНОРАМА» (код ЄДРПОУ 40957813, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44А) заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7835 грн. 62 коп., інфляційні втрати - 3148 грн. 22 коп., 3% річних - 705 грн.00 коп., витрати по сплаті судового збору - 1514 грн.00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 1500 грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКА ПАНОРАМА» (код ЄДРПОУ 40957813, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44А) заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7835 грн. 61 коп., інфляційні втрати - 3148 грн. 23 коп., 3% річних - 705 грн.00 коп., витрати по сплаті судового збору - 1514 грн.00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 1500 грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ірина ЛИТВИНОВА