Рішення № 131759632, 30.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3805/25

Провадження № 2/752/4343/25

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

10 лютого 2025 року ТОВ «Цикл фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 07.02.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22036000568881. Всупереч умов договору №22036000568881 від 07.02.2022 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 23357,83грн, яка складається з: 13600грн заборгованості за тілом кредиту; 0,22грн заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом; 9757,61грн заборгованості з комісії. 28.03.2024 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 28-03/2024, згідно з умовами якого АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором №22036000568881 від 07.02.2022 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС».

Позивач просить суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 23357,83грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Відповідачу наданий строк на подання відзиву (а.с. 154-155).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 159-160).

У судовому засіданні сторони відсутні, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, в позовній заяві просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Судова повістка, направлена судом по місцю реєстрації останнього, повернулася до суду з довідкою, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Суд установив такі факти та їм правовідносини.

07.02.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22036000568881, за умовами якого банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит, а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Вказаний договір підписаний відповідачем шляхом проставлення особистого підпису на примірнику цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору кредит надається на таких умовах: сума кредиту 13600,00 грн; строк кредитування 12 місяців; кінцева дата повернення кредиту 07 лютого 2023 рік; цільове призначення - на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі: 0,001 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 07.02.2022 по 06.06.2022 - 9 % від суми кредиту, з 07.06.2022 по 06.09.2022 - 7 % від суми кредиту, з 07.09.2022 по 16.12.2022 - 5 % від суми кредиту, з 07.12.2022 по 07.02.2023 - 2,95 % від суми кредиту. У разі не повернення суми кредиту в терміни, встановлені договором клієнт зобов`язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 56 % річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 робочих днів з дати підписання кредитного договору, договір вважається неукладеним.

На підтвердження факту перерахування коштів 16.11.2021 на рахунок відповідача НОМЕР_1 у сумі 74400,00грн позивачем надано виписку по рахунку (а.с.20-88).

28.03.2024 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 28-03/2024, згідно з умовами якого АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором № 22036000568881 від 07.02.2022 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС» (а.с.99-105)

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 28/03/2024 від 28.03.2024 від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23357,83 грн (а.с.92)

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначено, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91).

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 9757,61грн, оскільки положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 07.02.2022 по 06.06.2022 - 9 % від суми кредиту, з 07.06.2022 по 06.09.2022 - 7 % від суми кредиту, з 07.09.2022 по 16.12.2022 - 5 % від суми кредиту, з 07.12.2022 по 07.02.2023 - 2,95 % від суми кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

У цій справі судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит у сумі 13600грн. Натомість, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Тому, з огляду на те, що доказів на погашення відповідачем заборгованості за тілом кредиту у сумі 13600грн та процентів у сумі 0,22грн матеріали справи не містять, суд доходить висновку, що вимоги про їх стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 13600,22грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13600грн, заборгованість за процентами - 0,22грн.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 43453613 від 02.01.2025, укладений між позивачем та адвокатом Дорошенко Мариною Анатоліївною (а.с.94-98), детальний опис робіт (а.с.93) додаткову угоду № 22036000568881 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 (а.с.114), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.01.2025 на суму 6000грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3492,00грн та судовий збір в розмірі 1410,23грн Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря, будинок 8) заборгованість за кредитним договором в розмірі 13600 (тринадцять тисяч шістсот гривень) 22 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря, будинок 8) судовий збір в розмірі 1410,23грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3492,00грн, що разом складає 4902 ( чотири тисячі дев`ятсот дві гривнi) 23 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою в

ідповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк