Вирок № 131754670, 12.11.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/286/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року колегія суддів Сумського районного суду Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_11 , потерпілої ОСОБА_12 , яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , представника потерпілої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_15 , потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 12023200000000377 відносно

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кильчиївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, працездатного, військовослужбовця за мобілізацією, неодруженого, маючого неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_18 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 1 ч.2 ст. 115 КК України, за наступних обставин.

Військовослужбовець ОСОБА_18 , перебуваючи ІНФОРМАЦІЯ_2 року в бліндажі фортифікаційних споруд, розташованих в лісосмузі між с. Олексіївка та с. Новомиколаївка Сумського району Сумської області, під час спільного вживання спиртних напоїв з військовослужбовцями ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , близько 23 години, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішив вбити ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на позбавлення життя вищевказаних військовослужбовців, ОСОБА_18 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , здійснив не менше семи пострілів з автоматичної зброї, що перебувала у його користуванні, а саме з автомата АК-74 № НОМЕР_1 , цілеспрямовано в напрямку вищевказаних військовослужбовців. Внаслідок вогнепальних поранень потерпілі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 загинули на місці.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 свою вину фактично не визнав і пояснив, що з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 він проходив військову службу в одному підрозділі, який станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 року тимчасово дислокувався на території Сумського району Сумської області. В той день ІНФОРМАЦІЯ_2 року він повернувся з позицій і перебував в бліндажі фортифікаційних споруд, розташованих в лісосмузі між с. Олексіївка та с. Новомиколаївка Сумського району Сумської області. Разом з ним також в бліндажі перебували ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Всі присутні,б в тому числі і він, вживали спиртне, періодично виходили з бліндажу покурити. З ОСОБА_19 в нього раніше склалися неприязливі стосунки. Під час перебування в бліндажі між ним з одного боку та ОСОБА_19 та ОСОБА_20 іншого боку також виник спір та сварка, причиною якої було те, що він висловлював на їх адресу невдоволення, зокрема, діями командира відділення ОСОБА_19 , оскільки він (обвинувачений) направлявся на позиції частіше за інших військовослужбовців. ОСОБА_20 під час сварки підтримував ОСОБА_19 . Обвинувачений пояснив, що коли він в черговий раз повернувся в бліндаж з перекура, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 почали його бити, нанісши 6-7 ударів в обличчя та по інших частинах тіла. Захищаючись, перебуваючи, на його думку, в стані необхідної оборони, побоюючись за своє життя та здоров`я, він схопив закріплений за ним автомат, який знаходився недалеко від місця побиття - біля топчана на стовпчику і був готовий до стрільби, оскільки патрон знаходився в патроннику і автомат був знятий з запобіжника, направив його в бік ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , натиснув на спусковий гачок, пролунала черга. В результаті застосування зброї ОСОБА_19 та ОСОБА_20 були вбиті. Оспорюючи свою вину, обвинувачений зазначив, що здійсненню пострілів в напрямку потерпілих передувало нанесення йому, обвинуваченому ОСОБА_18 , тілесних ушкоджень самими потерпілими, які перебували у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений стверджував, що він фактично знаходився у стані необхідної оборони, захищаючись від потерплих, які наносили йому ударів руками і ногами. Крім того, він не бажав настання смерті ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , а бажав лише припинення з їх боку неправомірних дій.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, свідків, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні знайшла своє підтвердження.

Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що з початком війни він був мобілізований і проходив службу в військовій частині НОМЕР_2 , яка дислокувалася спочатку у АДРЕСА_1 , а з вересня 2023 року військову часину передислокували з-під Харкова на територію Сумського району Сумської області. Разом з ним також були мобілізовані мешканці Кам`янець-Подільського району ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , з якими до мобілізації він не був знайомий, а починаючи з 24.02.2023 він, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 постійно перебували в одному взводі. Під час перебування на території Сумського району взвод фактично був розташований в окопах та двох бліндажах, що представляли собою військовий опорний пункт. У одному бліндажі знаходиться командний пункт, де перебували командири, а в іншому мешкали інші військовослужбовці. Бліндаж, де знаходилися інші військовослужбовці, представляв собою приміщення розмірами приблизно 3х3 метри, під двома стінами у два яруси знаходилися ліжка, виготовлені з дощок, по два койко-місця з кожного боку, на кожному ярусі. У вказаному бліндажі станом на 19.11.2023 фактично мешкали: він, ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 19.11.2023 зранку він разом з ОСОБА_19 їздили до командира роти, після чого перебували у бліндажі, займалися своїми справами. Близько 17 год. з чергування на позиціях прийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_22 . Пізніше, близько 23 годин, до бліндажу повернувся з чергування ОСОБА_20 . За вечерею вони з ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 випили пляшку коньяку, після чого кожний займався своїми справами. Допитаний в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_21 також пояснив, що він лежав на своєму ліжку, що розташоване на першому ярусі, ближче до пічки, та слухав на мобільному телефоні аудіокнигу. ОСОБА_18 перебував на своєму ліжку, що знаходиться на першому ярусі у дальньому правому куті від входу. ОСОБА_22 також лежав на своєму ліжку, що знаходиться на другому ярусі у дальньому правому куті від входу, тобто над ліжком ОСОБА_18 . ОСОБА_19 після вечері виходив до командира взводу, після чого повернувся та знаходився поряд зі своїм ліжком, що розташоване на першому ярусі у лівому дальньому куті, поряд з ОСОБА_18 , та, стоячи, перебирав свої речі. ОСОБА_20 близько 23 години прийшов до бліндажу, підкинув дрова у піч і перебував біля входу у бліндаж. Крім цього у бліндажі більше нікого не було. У цей день, ніяких конфліктів не виникало, ніхто ні з ким не сварився. Після вечері ніяких спільних розмов не було, кожен займався своїми справами.

Близько 23:00-23:05, коли він (свідок ОСОБА_21 ) лежав на своєму ліжку та слухав аудіокнигу через один навушник, то почув постріли, а саме дві короткі черги. В цей час він побачив, як ОСОБА_20 , що стояв поряд з входом до бліндажу, впав, вдарившись головою об металеву піч. Також він побачив, як ОСОБА_19 , який до цього стояв біля свого ліжка, вже лежить на підлозі, головою під ліжком ОСОБА_18 та поряд з ним на підлозі побачив калюжу крові. Також, він побачив, що ОСОБА_18 тримає в руках закріплений за ним автомат Калашникова, ствол якого було направлений в бік входу у бліндаж. Розуміючи, що ОСОБА_23 та ОСОБА_24 загинули від пострілів, що здійснив ОСОБА_18 , він одразу ж кинувся до ОСОБА_18 , поклав праву руку на газовідвідну трубку автомату, а лівою одразу ж від`єднав магазин від автомата, намагаючись вирвати автомат з рук ОСОБА_18 . ОСОБА_18 , який до цього моменту перебував в якомусь «загальмованому» стані, дещо отямився і став чинити спротив, намагаючись знов заволодіти автоматом. Під час цієї боротьби стався ще один постріл, але без наслідків. Розуміючи, що ОСОБА_18 зможе продовжити здійснювати постріли, він схопив ОСОБА_18 за плече і з силою кинув його на підлогу біля свого ліжка, поклав ОСОБА_18 обличчям до низу, та, перебуваючи з правого боку від нього, натиснув коліном в область ребер. В цей час ОСОБА_18 почав чинити спротив та намагався вирватися. У зв`язку з цим з метою обеззброєння ОСОБА_18 він наніс йому декілька ударів кулаком правої руки в обличчя, після чого сів зверху на ОСОБА_18 , притиснувши його тулуб своїми ногами та завів його руки назад, після чого почав утримувати ОСОБА_18 у вказаному положенні до того моменту, коли на допомогу прийшли інші військовослужбовці, яких покликав ОСОБА_22 , який під час всіх цих подій перебував на своєму ліжку і участі в цьому не приймав, бо все сталося дуже швидко. В подальшому ОСОБА_18 зв`язали скотчем.

Свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що він є військовослужбовцем за мобілізацією і з ОСОБА_25 познайомився у навчальному центрі, вони з ним були призвані на військову службу в один день у вересні 2023 року. З іншими військовослужбовцями, а саме з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 він познайомився пізніше, коли військова частина НОМЕР_2 , де він проходив службу, була передислокована до Сумської області. З 2023 року він проходив військову службу в одній військовій частині НОМЕР_2 з вищезазначеними військовослужбовцями. Протягом двох місяців після передислокації військової частини на територію Сумського району він ніс службу, заступаючи на чергування на різні позиції з різними військовослужбовцями, за цей час добре познайомився з усіма військовослужбовцями, які відпочивали в бліндажі після повернення з позицій.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року після повернення з позицій вони відпочивали в блиндажі, де, крім нього, знаходились ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 . Близько 21:30 вони повечеряли, під час вечері вживали спиртне, після чого всі почали займатися своїми справами. Він заліз на ліжко, що розташоване на другому ярусі у правому дальньому куті від входу, де дивився фільм на телефоні без навушників. При цьому він бачив, що ОСОБА_21 також лежав на своєму ліжку, що знаходиться на першому ярусі біля пічки. При цьому ніяких конфліктів не виникало, ніяких криків або будь-якого шуму, спорів чи сварок не було.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що коли він лежав на ліжку і дрімав, то під собою почув одну за одній дві коротких черги зі стрілецької зброї, які пролунали з койко-місця, яке було розташовано під ним на другому ярусі і де знаходився ОСОБА_28 . Він почув боротьби і побачив, як ОСОБА_21 зі словами «що ти наробив» намагався забрати автомат у ОСОБА_18 , який чинив ОСОБА_21 спротив. Крім того, він побачив, що ОСОБА_20 та ОСОБА_19 лежать на підлозі без ознак життя, поряд з ними на підлозі калюжі крові. На прохання ОСОБА_29 він вибіг з бліндажу, поставив до відома командира взводу ОСОБА_30 , який з іншими військовослужбовцями побіг в бліндаж, де знаходився ОСОБА_18 .

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які брали участь в розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції, пояснили, що в листопаді 2023 року їм стало відомо про загибель ОСОБА_20 . Під час слідства стало відомо, що вбивство ОСОБА_20 вчинив ОСОБА_18 . У зв`язку з цим ними заявлені цивільні позови, які вони підтримують, просили подальші судові засідання проводити у їх відсутності, про дату судових дебатів просили повідомити завчасно, бо вони бажають прийняти участь в судових дебатах.

Потерпілі ОСОБА_12 , яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пояснили, що листопаді 2023 року їм стало відомо про загибель ОСОБА_19 . Під час слідства стало відомо, що вбивство ОСОБА_19 вчинив ОСОБА_18 . У зв`язку з цим ними заявлені цивільні позови, які вони підтримують, просили подальші судові засідання проводити у їх відсутності, про дату судових дебатів просили повідомити завчасно, бо вони бажають прийняти участь в судових дебатах.

З протоколу огляду місця події від 20 листопада 2023 року вбачається, що під час зазначеної слідчої дії було оглянуто приміщення взводного опорного пункту, розташованого в бліндажі фортифікаційних споруд, що знаходиться в лісосмузі між с. Олексіївка та с. Новомиколаївка Сумського району Сумської області. Під час огляду місця події в приміщенні бліндажу було виявлено трупи ОСОБА_20 та ОСОБА_19 з тілесними ушкодженнями та вогнепальними пораненнями. Під час зазначеної слідчої дії також виявлено та вилучено предмет, схожий на автоматичну зброю з номером НОМЕР_1 , магазин до автоматичної зброї, набої до автоматичної зброї, на підлозі виявлені гільзи від набоїв, пошкодження на дерев`яному каркасі ліжка. Під час слідчої дії з місця події вилучено речовина бурого кольору з двох місць, автомат Калашникова без магазину з номером НОМЕР_1 , магазин до автомата АК та 22 набої калібру 5,45мм, 7 гільз з маркуванням на денці «НОМЕР_4», ланцюжок з хрестиком жовтого кольору, ланцюжок з металу білого кольору, жетон ЗСУ на ім`я ОСОБА_31 , футболка з довгими рукавами чорного кольору ( т. 2 ар. с. 123-151, 152-153).

З висновку судової балістичної експертизи №СЕ-19/119-23/17526-БЛ від 25 грудня 2023 року вбачається, що вилучений в ході огляду місця події від 20 листопада 2023 року автомат є вогнепальною нарізною зброєю - 5,45-мм автоматом «АК-74», № НОМЕР_1 , 1982 року випуску. Даний автомат справний придатний для стрільби. Вилучені в ході огляду місця події від 20 листопада 2023 року 7 гільз з частинами 5,45 мм проміжних патронів до нарізної вогнепальної стрілецької зброї -5,45 мм автоматів Калашникова ( АК-74,АКС-74,АКС-74У) та 5,45 мм ручних кулеметів Калашникова (РПК-74). Вилучені 7 гільз були стріляні з 5,45 мм автомату «Калашникова» ( АК-74). На вилучених з місця події гільзах наявні сліди від частин зброї, придатні до ідентифікації за ними конкретного екземпляру зброї, з якої досліджувані гільзи були стріляні. Вилучені з місця події 7 гільз стріляні з вилученого з місця події 5,45 мм автомату «АК-74», НОМЕР_5, 1982 року випуску ( т. 2 ар.с.162- 173).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1150 від 7 грудня 2023 року вбачається, що в об`єкті №1, на марлевому тампоні зі змивом з бліндажа поблизу пічки, вилученому в ході проведення огляду місця події 20 листопада 2023 року , знайдено кров людини, походження якої можливо від ОСОБА_20 . В цих же слідах також не можна виключити домішки крові потерпілого ОСОБА_19 ( т. 2 ар.с.198-201).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1149 від 7 грудня 2023 року вбачається, що на марлевому тампоні зі змивом з підлоги бліндажа, вилученому в ході проведення огляду місця події 20 листопада 2023 року, знайдено кров людини ( т. 2 ар.с.206-207а).

З протоколу огляду трупа ОСОБА_20 від 20 листопада 2023 року вбачається, що під час зазначеної слідчої дії був оглянутий труп ОСОБА_20 , на тілі якого були виявлені численні ушкодження в області щелепної ділянки, в області лобної ділянки зліва, скроневій ділянці зліва, в потиличній ділянці, в тім`яній ділянці ( т. 2 ар. с. 208-225).

З висновку судово-медичної експертизи №1175/700 від 29 січня 2024 року вбачається, що внаслідок завданого ОСОБА_20 обвинуваченим ОСОБА_18 вогнепального поранення, ОСОБА_20 спричинено тілесні ушкодження у виді овальної рани розміром 0,9х0,5 см, що розташована в лівій виличній ділянці, рановий канал якої проникає вглиб крізь передню та задні зовнішні стінки верхньої щелепи, утворюючи дірчасті переломи з множинними дрібними уламками та втратою кісткової тканини та проходить вздовж кісток основи черепу; рани трапецієвидної форми з рівними краями та гострокутними кінцями, розміром 2,9х0,8 см, що розташована на шиї ліворуч, на межі з потиличною ділянкою та на 5 см від серединної лінії, рановий канал якої проникає в м`язи, має напрямок ззаду вперед, проходить вздовж кісток основи черепу; руйнування та крововиливи в товщу лівої півкулі мозочка, що є складовими вогнепального поранення, виникли послідовно за малий проміжок часу в результаті єдиного пострілу зі стрілецької зброї, і по ступеню тяжкості кваліфікуються як такі, що мають ознаки - тяжких, як таких, що викликали небезпечний для життя стан і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Вказані ушкодження утворили єдиний переривчатий нелінійний (відхилений) рановий канал, який має напрямок спереду назад та ледь справа ліворуч, в кінцевій частині ще й з гори вниз.

В результаті отримання вогнепального поранення, ОСОБА_20 впав, вдарившись головою об корпус металевої печі для обігріву приміщень, у зв`язку з чим отримав рану розміром 4,2х0,3 см, що розташована в тім`яній ділянці, на 2 см. ліворуч від серединної лінії та на 6 см. вище основи лівого вуха, вздовж сагінальної площини тіла; дірчатий перелом та лінійні переломи потиличної кістки.

Відповідно до висновку експерта №1175/700 від 29.01.2024 смерть ОСОБА_20 настала в результаті єдиного наскрізного вогнепального кульового поранення голови, що складалося з вогнепального ушкодження кісток обличчя та основи черепу, потиличної кістки з руйнацією тканини лівої півкулі мозочка й ускладнилася забоєм та набряком речовини головного мозку. ( т. 2 ар.с.230-232). Малоймовірно, що потерпілий міг після заподіяння йому ушкоджень робити будь-які самостійні, цілеспрямовані дії (пересуватися, кричати, вчиняти опір тощо). Ознак, які б дозволили визначити, в якому положенні перебував потерпілий в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, та чи не змінювалося положення його тіла під час заподіяння йому тілесних ушкоджень, не виявлено. В момент пострілу з вогнепальної зброї потерпілий був звернутий обличчям до дульного зрізу зброї. Ознак, які б дозволили визначити розташування тіла потерпілого взагалі, не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні в організмі ОСОБА_20 виявлено спирт етиловий у концентрації: в крові - 1,58 ‰, що стосовно до живих осіб може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння ( т. 2 ар.с.230-232).

З протоколу огляду місця події від 23 листопада 2023 року вбачається, що під час зазначеної слідчої дії в секційній відділу експертизи трупів Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи оглянуто одяг ОСОБА_20 - кофта військового зразка,з нашаруванням речовини бурого кольору, футболка трикотажна чорного кольору, просякнута речовиною бурого кольору, штани камуфльовані військового зразка з плямами бурого кольору, труси, шкарпетки, годинник електронний. Кожен пакет запаковано до окремого пакунку ( т. 3 ар. с. 35-61).

Крім цього, в ході зазначеної слідчої дії вилучено одяг ОСОБА_19 , а саме куртка літня військового зразка з розривами, по всій довжині просякнута речовиною бурого кольору; сорочка натільна з пошкодженнями, футболка бавовняна з речовиною бурого кольору; штани камуфльовані військового зразка з плямами бурого кольору, штани трикотажні, труси, шкарпетки, черевик шкіряний військового зразка, годинник електронний. Кожен пакет запаковано до окремого пакунку ( т. 3 ар. с. 35-61).

З протоколу огляду трупа ОСОБА_19 від 20 листопада 2023 року за участю судово-медичного експерта ОСОБА_32 вбачається, що під час зазначеної слідчої дії був оглянутий труп ОСОБА_19 , на тілі якого були виявлені численні ушкодження в області лобної ділянки, в області шиї, в ділянці лівого надпліччя, у верхній частині грудної клітки, тощо. Тілесні ушкодження мають вигляд вогнепальних поранень ( т. 3 ар. с. 62-84).

З висновку судово-медичної експертизи №6 від 10 січня 2024 року вбачається , що на клапті шкіри з лівої виличної ділянки від трупа ОСОБА_20 виявлена рана з морфологічними ознаками вхідного вогнепального ушкодження (дефект «мінус тканина»).В області ушкодження на клапті шкіри проведеним дослідженням виявлені сліди міді. Виявлене ушкодження утворилося внаслідок травматичної (пробивної) дії компактного елемента в результаті пострілу зі стрілецької зброї. Фактори пострілу з близької дистанції - сліди дії полум`я, порохових газів, часток пороху, металевих частинок, нашарувань кіптяви, рушничного мастила в області ушкодження не виявлено. Морфологія вогнепальних ушкоджень не дозволяє встановити, з якої відстані був зроблений постріл в метрах, тому в судовій медицині прийняті умовні позначення відстані пострілу, засновані на вираженості додаткових факторів в області вхідного вогнепального ушкодження. Постріл здійснений з неблизької дистанції. Для більш точного визначення дистанції пострілу необхідно провести експериментальні відстріли з тієї ж зброї, аналогічно спорядженими патронами, максимально дотримуючи ті умови, при яких сталося поранення. З огляду на розмір ушкодження на клапті шкірі, травмуючим снарядом могла бути куля з досить високою кінетичною енергією (пробивна дія кулі на вході). На клапті шкіри №2 з потиличної ділянки ліворуч, виявлена рана з морфологічними ознаками вихідного вогнепального ушкодження - розрив шкіри від надмірного перерозтягнення внаслідок клиноподібної дії тупого знаряддя з обмеженою контактуючою поверхнею у напрямку з середини назовні. Напрямок пострілу спереду назад. Рани на клаптях шкіри від трупа ОСОБА_20 могли утворитися від дії кулі калібру 5,45мм, внаслідок пострілу з вогнепальної зброї ( т.3 ар.с.88-92).

З висновку судової судово-медичної експертизи №1174/699 від 29 січня 2024 року вбачається, що внаслідок завданого ОСОБА_19 обвинуваченим ОСОБА_18 вогнепального поранення, загиблому ОСОБА_19 було спричинено тілесні ушкодження у виді рани №1 овальної форми, розмірами 0,4?0,6 см, що розташована на лівій переднє-боковій поверхні шиї, на рівні верхнього краю щитоподібного хряща і на відстані 5 см від умовної середньої лінії шиї, на відстані 160 см від підошовної поверхні стопи. Продовженням рани є раневий канал, який направлений спереду назад, зліва направо, згори донизу, довжиною по зонду 24 см і закінчується раною овальної форми, розмірами 0,7х1 см, що розташована на задній поверхні правого надпліччя на відстані 8 см від хребтової лінії, на відстані 152 см. від підошовної поверхні стопи. По ходу раневого каналу рани №1 маються ушкодження м`яких тканин шиї, осколкові переломи 7-го шийного хребця, заднього відділу 1-го грудного хребця, ушкодження спинномозкового каналу і повне ушкодження (розрив) спинного мозку на даному рівні, ушкодження м`яких тканин ділянки правого надпліччя; рани (№2) овальної форми, розмірами 0,4?0,2 см, що розташована у ділянці лівого надпліччя, на відстані 2 см від основи шиї, на відстані 155 см. від підошовної поверхні стопи. Продовженням рани с раневий канал, який направлений спереду назад, зліва направо, згори донизу, довжиною по зонду 10 см і закінчується раною №3 розмірами 2,3?3,8 см, що розташована на задній поверхні верхньої частини ділянки грудної клітки зліва, по навколо хребетній лінії, на відстані 4 см від основи шиї, на відстані 151 см від підошовної поверхні стопи. Раневий канал рани №2 проходить тільки в м`яких тканинах ділянки лівого надпліччя та задньої поверхні верхньої частини ділянки грудної клітки зліва.

Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_19 є вогнепальними, кульовими, які спричинені двома пострілами зі стрілецької зброї, про що свідчать характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень, наявність ран з ознаками вхідних та вихідних вогнепальних отворів.

Тілесні ушкодження у вигляді осколкових переломів 7-го шийного хребця, заднього відділу 1-го грудного хребця, ушкодження спинномозкового каналу і повного ушкодження (розриву) спинного мозку на даному рівні, що супроводжувалося спинальним шоком і розвитком гострої серцево-легеневої недостатності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Тілесне ушкодження у вигляді поранення м`яких тканин ділянки лівого надпліччя та задньої поверхні верхньої частини ділянки грудної клітки зліва, має ознаки легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №1174/699 від 29.01.2024 смерть

ОСОБА_19 наступила внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення шиї у вигляді осколкових переломів 7-го шийного хребця, заднього відділу 1-го грудного хребця, ушкодження спинномозкового каналу і повного ушкодження (розриву) спинного мозку на даному рівні, що супроводжувалося спинальним шоком і розвитком гострої серцево-легеневої недостатності. Тілесні ушкодження, які є вогнепальними, кульовими, спричинені 2-ма пострілами зі стрілецької зброї.

Судячи по характеру отриманих тілесних ушкоджень, які є компонентами травми шийного відділу хребта, враховуючи її тяжкість, можна зробити висновок, що можливість робити потерпілим будь-які самостійні, цілеспрямовані дії (пересуватися, кричати, вчиняти опір тощо), після заподіяння даних тілесних ушкоджень, була малоймовірна, у зв`язку зі швидкою втратою свідомості та можливістю рухатися ( т. 3 ар.с.109-112).

Аналіз тілесних ушкоджень, що маються, з урахуванням їх локалізації, направленості раньових каналів та нашарувань крові на тілі та одязі потерпілого, дає змогу думати, що у момент заподіяння йому тілесних ушкоджень внаслідок пострілів, найбільш вірогідно, що потерпілий знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні, з нахиленою верхньою частиною тіла (голова, шия, тулуб) наперед і вліво та був повернутий лівою переднє-боковою поверхнею тіла до нападаючого. Після спричинення вогнепальних поранень, положення тіла потерпілого (трупа) було змінене на горизонтальне, на спині, з відхиленою головою назад і обличчям вправо.

Враховуючи характер отриманої травми шийного відділу хребта (осколкові переломи 7-го шийного хребця, заднього відділу 1 -го грудного хребця, ушкодження спинномозкового каналу і повне ушкодження (розрив) спинного мозку на даному рівні), можна зробити висновок, що навіть у разі своєчасного надання ОСОБА_19 кваліфікованої медичної допомоги не можливо було б запобігти його смерті.

При судово-токсикологічному дослідженні крові і сечі від трупа ОСОБА_19 виявлений етиловий спирт у концентрації: у крові 2,19%о, у сечі 2,46%о. Відповідно до емпіричних схем оцінок психофізіологічних змін організму, в залежності від концентрації етанолу в крові, дана концентрація можу відповідати середньому алкогольному сп`янінню (т. 3 ар. с. 109-112).

З висновку експертизи №1281 від 5 грудня 2023 року, проведеної експертами відділення судово-медичної токсикології ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_19 виявлений етиловий спирт: у крові - 2,19%о, у сечі - 2,46%о ( т. 3 ар.с.113).

З висновку судово-медичної експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної гістології №994 від 04 січня 2024 року вбачається при дослідженні внутрішніх органів ОСОБА_19 виявлено: в препараті спинний мозок: субарахноїдальний крововилив інфільтративного характеру з реактивними змінами, без клітинної реакції. В речовині спинного мозку - діапедезні та інфільтративні крововиливи, без клітинної реакції. В препараті мозочку встановлено: субарахноїдальний крововилив деструктивного характеру прижиттєвого походження з реактивними змінами, без клітинної реакції. В препараті головного мозку встановлено: субарахноїдальний крововилив інфільтративного характеру з реактивними змінами, без клітинної реакції. В препараті "м`які тканини шиї з крововиливом" встановлено: крововилив деструктивного характеру прижиттєвого походження з реактивними змінами, без клітинної реакції. Гостре порушення кровообігу: повнокров`я судин внутрішніх органів, порушення проникності судинних стінок, порушення реологічних властивостей крові. Набряк головного мозку. Набряк строми внутрішніх органів. Набряк легень. Гепатоцити за типом клітин Краєвського (можуть свідчити про шокову реакцію в печінці). Дистрофічні зміни внутрішніх органів. ( т. 3 ар.с.114-115).

З висновку судово-медичної експертизи №19 від 25 січня 2024 року вбачається, що на клапті шкіри №1 з лівої передньобокової поверхні шиї від трупа ОСОБА_19 виявлена вхідна вогнепальна рана, яка утворилась від дії компактного снаряду, яким могла бути куля, до складу якої входить мідь, в результаті пострілу зі стрілецької зброї з неблизької дистанції по направленню зверху вниз та дещо зліва направо. На клапті шкіри № 2 з ділянки лівого надпліччя виявлена вхідна вогнепальна рана, яка утворилась від дії компактного снаряду, яким могла бути куля, до складу якої входить мідь, в результаті пострілу зі стрілецької зброї з неблизької дистанції по направленню зліва направо. На клапті шкіри № 3 з задньої поверхні грудної клітки зліва та на клапті шкіри № 4 з задньої поверхні правого надпліччя виявлено по одній вихідній вогнепальній рані (т. 3 ар.с.120-123).

З висновку судово-медичної експертизи №20 від 26 січня 2024 року вбачається, що на клапті шкіри №1 з лівої передньобокової поверхні шиї від трупа ОСОБА_19 виявлена вхідна вогнепальна рана, яка утворилась від дії компактного снаряду, яким могла бути куля, до складу якої входить мідь, в результаті пострілу зі стрілецької зброї з неблизької дистанції по направленню зверху вниз та дещо зліва направо. На клапті шкіри № 2 з ділянки лівого надпліччя виявлена вхідна вогнепальна рана, яка утворилась від дії компактного снаряду, яким могла бути куля, до складу якої входить мідь, в результаті пострілу зі стрілецької зброї з неблизької дистанції по направленню зліва направо. На клапті шкіри № 3 з задньої поверхні грудної клітки зліва та на клапті шкіри № 4 з задньої поверхні правого надпліччя виявлено по одній вихідній вогнепальній рані. Враховуючи характер та морфологічні ознаки ран не виключено, що вони могли утворитися не менше ніж від двох пострілів зі стрілецької зброї калібру 5,45 мм (т. 3 ар.с.127-130).

З висновку судово-медичної експертизи №234 від 20 грудня 2023 року вбачається, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту з правої (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук вилучених у трупа ОСОБА_19 виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена через відсутність в препаратах клітинних елементів крові, необхідного для даного виду дослідження. Ядровмісні епітеліальні клітини не знайдено. Отже, враховуючи отримані результати та групу крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що походження цих слідів крові можливо від трупа ОСОБА_19 . У даному випадку присутність крові ОСОБА_18 виключається ( т. 3 ар.с.135-138).

З висновку судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/119-23/17223-ФХВР від 20 грудня 2023 року вбачається, що в нашаруваннях на наданих на дослідження марлевих тампонах, на які згідно з постановою про призначення експертизи робилися змиви з кистей обох рук та обличчя ОСОБА_19 , встановлена наявність крові. Відповісти на питання: «1) Чи є на наданих на дослідження змивах з кистей обох рук та обличчя трупа ОСОБА_19 сліди продуктів пострілу? 2) Якщо так, то яким видом пороху споряджений патрон, з якого здійснено постріл?» не представляється можливим у зв`язку з відсутністю методик виявлення слідів вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу в складі нашарувань об`єктів біологічного походження ( т. 3 ар.с.144-148).

З висновку експертизи №1282 від 5 грудня 2023 року, проведеної експертами відділення судово-медичної токсикології ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_20 виявлений етиловий спирт: у крові - 1,58%о, у сечі - 1,26%о ( т. 3 ар.с.154).

З висновку судово-медичної експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної гістології №996 від 02 січня 2024 року, вбачається при дослідженні внутрішніх органів ОСОБА_20 виявлено:в препараті мозочку - петехіальні та інфільтративні крововиливи з реактивними змінами, без клітинної реакції. В препаратах легень встановлено: крововиливи інфільтративного характеру з реактивними змінами,без клітинної реакції. Гостре порушення кровообігу: повнокров`я судин внутрішніх органів, порушення проникності судинних стінок, порушення реологічних властивостей крові. Набряк головного мозку. Набряк строми внутрішніх органів. Дистрофічні зміни внутрішніх органів. ( т. 3 ар. с. 155).

З висновку судово-медичної експертизи №5 від 10 січня 2024 року вбачається , що на клапті шкіри з лівої виличної ділянки від трупа ОСОБА_20 виявлена рана з морфологічними ознаками вхідного вогнепального ушкодження (дефект «мінус тканина»). В області ушкодження на клапті шкіри проведеним дослідженням виявлені сліди міді. Виявлене ушкодження утворилося внаслідок травматичної (пробивної) дії компактного елемента в результаті пострілу зі стрілецької зброї. Фактори пострілу з близької дистанції - сліди дії полум`я, порохових газів, часток пороху, металевих частинок, нашарувань кіптяви, рушничного мастила в області ушкодження не виявлено. Морфологія вогнепальних ушкоджень не дозволяє встановити, з якої відстані був зроблений постріл в метрах, тому в судовій медицині прийняті умовні позначення відстані пострілу, засновані на вираженості додаткових факторів в області вхідного вогнепального ушкодження. Постріл здійснений з неблизької дистанції. З огляду на розмір ушкодження на клапті шкірі, травмуючим снарядом могла бути куля з досить високою кінетичною енергією (пробивна дія кулі на вході). На клапті шкіри №2 з потиличної ділянки ліворуч, виявлена рана з морфологічними ознаками вихідного вогнепального ушкодження - розрив шкіри від надмірного перерозтягнення, внаслідок клиноподібної дії тупого знаряддя з обмеженою контактуючою поверхнею у напрямку з середини назовні. В області ушкодження на клапті шкіри проведеним дослідженням слідів свинцю, нікелю, міді або заліза, не виявлено( т. 3 ар.с.157-161).

З протоколу слідчого експерименту від 11 січня 2024 року та відеозапису вбачається, що під час зазначеної слідчої дії ОСОБА_21 докладно розповів та на місці продемонстрував послідовність вчиненні ОСОБА_18 злочинних дій. При цьому під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_21 пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року він разом з іншими військовослужбовцями, перебували в бліндажі, що знаходився в лісосмузі між с. Олексіївка та с. Новомиколаївка Сумського району Сумської області. Разом з ним в бліндажі перебували ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . ОСОБА_21 також пояснив, що він лежав на своєму ліжку, що розташоване на першому ярусі, ближче до пічки, ОСОБА_18 перебував на своєму ліжку, що знаходиться на першому ярусі у дальньому правому куті від входу, ОСОБА_22 також лежав на своєму ліжку, що знаходиться на другому ярусі у дальньому правому куті від входу, тобто над ліжком ОСОБА_18 . ОСОБА_19 знаходився поряд зі своїм ліжком, що розташоване на першому ярусі у лівому дальньому куті, поряд з ОСОБА_18 , ОСОБА_20 стояв біля входу в бліндаж. Свідок ОСОБА_21 пояснив, що близько 23 години він почув постріли і побачив, що ОСОБА_19 та ОСОБА_20 впали. Підвівшись з ліжка, він побачив, що ОСОБА_18 тримав в руках автомат, направлений в бік ОСОБА_20 кинувся до ОСОБА_18 , притиснув автомат до тулуба обвинуваченого, від`єднав від автомата магазин з патронами. В цей час пролунав ще один постріл, після чого він вирвав у ОСОБА_18 автомат, завалив його на підлогу, завів руки за спину та притиснув коліном до підлоги. Під час слідчого експерименту ОСОБА_18 на місці показав, на яких саме ліжках перебували він, а також ОСОБА_22 і ОСОБА_18 , де під час пострілів знаходились ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , яким чином тримав автомат ОСОБА_18 . В подальшому з використанням лазерного дальноміру «Bosch professional GLM 20» який було прикріплено до ствола автомата Калашникова, було встановлено, що ОСОБА_18 , перебуваючи у положенні, яке було продемонстровано ОСОБА_21 , міг здійснити постріли в ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , спричинивши їм вогнепальні поранення у шию та голову відповідно. Після цього ОСОБА_21 показав, як саме він притис автомат до тулубу ОСОБА_18 , показав як саме поклав ОСОБА_18 на підлогу обличчям донизу, завів руки обвинуваченого за спину та коліном натиснув на спину ОСОБА_18 ( т. 3 ар.с.202-204).

Крім того ОСОБА_21 пояснив, що він завдав удару ОСОБА_18 кулаком по тулубу в область грудної клітини, але куди саме точно сказати не зміг. При цьому ОСОБА_21 пояснив, що під час перебування в бліндажі, ніяких сварок між присутніми не було, ніхто ОСОБА_18 не бив, кожний займався своїми справами.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_21 пояснив, що, обеззброюючи ОСОБА_18 , він, наскільки він пам`ятає, наніс один удар кулаком в обличчя обвинуваченого, після чого наступив коліном ззаду в область ребер обвинуваченого.

З висновку судово-медичної експертизи №100 від 26 січня 2024 року вбачається, що під час обстеження ОСОБА_18 в КНП СОР «СОКЛ» 20 та 22.11.2023 р. виявлені тілесні ушкодження: гематома навколо лівого ока, рана носа, лівої вушної раковини, уламкові переломи усіх стінок верхньощелепних синусів зі зміщенням, переломи лівої та правої вилицевої дуги зі зміщенням, переломи латеральних стінок орбіт з незначним зміщенням; закрита травма грудної клітки - переломи задніх відрізків 9,10,11,12-го ребер справа та переднього відрізку 6 - го ребра справа зі зміщенням. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Ушкодження в ділянці грудної клітини справа могли утворитись при обставинах, вказаних ОСОБА_33 під час проведення слідчого експерименту - при нанесенні удару кулаком в ділянку 6-го ребра справа по передній поверхні та при натисканні коліном ноги в ділянку грудної клітини справа по задній поверхні. Механізм утворення інших тілесних ушкоджень (в ділянці голови та обличчя) не був продемонстрований ОСОБА_21 під час проведення слідчого експерименту від 11 січня 2024 року ( т. 3 ар.с.224).

З висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/119-23/17220-ФХВР від 19 грудня 2023 року вбачається, що об`єктом дослідження була футболка з довгими рукавами чорного кольору, вилучена 20 листопада 2023 року під час особистого обшуку ОСОБА_18 . В нашаруваннях на передній зовнішній поверхні наданої на дослідження фуфайки ( футболки) виявлені сліди, які за елементним складом є характерним для слідів продуктів пострілу. Встановити вид пороху, яким споряджений патрон, з якого здійснено постріл, не виявилось можливим, оскільки під час дослідження слідів вибухового перетворення слідів порохового заряду не виявлено ( т. 4 ар.с.24 -28).

Обвинувачений ОСОБА_18 стверджував, що, здійснюючи постріли, він діяв у стані необхідної оборони. Він не бажав настання смерті потерпілим, однак вимушений був оборонятися від неправомірних дій ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які наносили йому удари по обличчю та різним частинам тіла, а тому він побоювався за своє життя та здоров*я. Під час побиття він опинився біля свого ліжка, де знаходився закріплений за ним автомат, що перебував в готовності до пострілу ( з приєднаним магазином, з патроном в патроннику, зі знятим запобіжником) і здійснив постріли в напрямку ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , яким не бажав смерті, а бажав припинення з їхнього боку побиття.

В обґрунтування своєї позиції обвинувачений та захисник послались на висновок судово-медичної експертизи №22 від 26 січня 2024 року ( т. 4 ар.с. 7-8).

З висновку судово-медичної експертизи №22 від 26 січня 2024 року, проведеної на підставі медичної документації (медичної карти амбулаторного хворого Філія ДУ ЦОЗ ДУВС України в Сумській області) , вбачається, що під час обстеження ОСОБА_18 в КНП СОР «СОКЛ» 20 та 22.11.2023 р. виявлені тілесні ушкодження: гематома навколо лівого ока, рана носа, лівої вушної раковини, уламкові переломи усіх стінок верхньощелепних синусів зі зміщенням, переломи лівої та правої вилицевої дуги зі зміщенням, переломи латеральних стінок орбіт з незначним зміщенням; закрита травма грудної клітки - переломи задніх відрізків 9,10,11,12-го ребер справа та переднього відрізку 6- го ребра справа зі зміщенням. Вказані тілесні ушкодження не були небезпечними для життя, ушкодження в ділянці грудної клітини справа спричинили тривалий розлад здоров`я (необхідний для консолідації переломів ребер) і за цими ознаками відносяться до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці голови та обличчя кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, так як для загоєння ран, для консолідації переломів кісток лицевого черепу необхідний термін понад 6 днів, але менше 21 дня. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись при нанесенні ударів руками, ногами та подібними предметами, внаслідок натискання руками, ногами. Характер, локалізація та кількість ушкоджень виключає можливість їх утворення при падінні з вертикального положення на площину. Кількість травматичних впливів не менше 8-ми. Будь-які судово-медичні дані, які б дозволяли в становити послідовність нанесення ударів, відсутні. Взаємне розташування ОСОБА_34 та особи, яка спричинила ушкодження, могло бути будь-яким можливим для нанесення ударів. Зазначені ушкодження, згідно наданої медичної документації, утворились до моменту обстеження ОСОБА_34 в КНП СОР «СОКЛ» 20.11.2023 р. та могли утворитися 19.11.2023 р. Однак, судово-медичних даних, які б дозволяли встановити час утворення ( 22:30 год. чи 23:30 год.) немає ( т. 4 ар.с.7-8).

Обвинувачений стверджував, що описані у висновку судово-медичної експертизи №22 від 26 січня 2024 року тілесні ушкодження, виявлені в нього під час обстеження, завдані саме діями ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , що, на його думку, свідчить про те, що він, здійснюючи постріли, знаходився у стані необхідної оборони, захищаючись від неправомірних дій ОСОБА_20 та ОСОБА_19 .

Крім того, в судовому засіданні 3 березня 2025 року захисник - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про проведення по кримінальному провадженню слідчого експерименту. Захисник зазначив, що під час досудового розслідування не було встановлено механізм спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_18 , які зазначені у висновку СМЕ №22 від 26.01.2024 р., за тих обставин, що зазначає обвинувачений, зокрема, побиття обвинуваченого потерпілими. Дані обставини мають істотне значення для кваліфікації злочину, встановлення істини по справі і не можуть бути перевірені іншим шляхом, ніж проведення слідчого експерименту з обвинуваченим, тому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 333, 240 КПК України захисник просив провести слідчий експеримент за участю обвинуваченого, захисника та судово-медичного експерта. Зазначене клопотання підтримав і обвинувачений ОСОБА_18 .

Ухвалою суду від 04 березня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_7 було задоволено, доручено старшому слідчому-криміналісту СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_35 провести слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_18 шляхом проведення відтворення дій, обстановки та обставин подій, що відбувались ІНФОРМАЦІЯ_2 року в бліндажі фортифікаційних споруд, розташованих в лісосмузі, між с. Олексіївка та с. Новомиколаївка Сумського району, в тому числі і щодо механізму та послідовності заподіяння обвинуваченому виявлених у нього тілесних ушкоджень.

З протоколу проведення слідчого експерименту з обвинуваченим та відеозапису зазначеної слідчої дії від 25 березня 2025 року вбачається, що в ході слідчого експерименту ОСОБА_18 дав пояснення щодо побиття його ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та продемонстрував механізм нанесення йому ударів потерпілими ( т. 5 ар.с.4-15, 111).

За клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 25 квітня 2025 року за результатами слідчого експерименту була призначена додаткова судово-медична експертиза ( т. 5 ар.с.20).

У відповідності з висновком судово-медичної експертизи №738 від 8 липня 2025 року, під час обстеження ОСОБА_18 в КНП СОР «СОКЛ» 20 та 22.11.2023 р. виявлені наступні тілесні ушкодження: гематома навколо лівого ока, рана носа, гематома лівої ушної раковини, уламкові переломи усіх стінок верхньощелепних синусів зі зміщенням, переломи лівої та правої вилицевої дуги зі зміщенням, переломи латеральних стінок орбіт з незначними зміщеннями, закрита травма грудної клітки-переломи задніх відрізків 9,10,11,12 ребер справа та переднього відрізку 6 ребра справ зі зміщенням.

Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Ушкодження в ділянці обличчя та лівої вушної раковини могли утворитись при нанесенні ударів кулаками рук, як було продемонстровано ОСОБА_18 під час проведення слідчого експерименту від 25.03.2025 р. Кількість травматичних впливів у ділянку обличчя та лівого вуха не менше 5-ти. Ушкодження у вигляді переломів ребер справа по задній поверхні могли утворитись при нанесенні ударів ногами, перелом ребра справа по передній поверхні міг утворитися при нанесенні удару кулаком руки, як було продемонстровано ОСОБА_18 під час проведення слідчого експерименту від 25.03.2025 р. Кількість травматичних впливів в ділянку грудної клітини справа не менше трьох (два - по задній поверхні та один - по передній поверхні грудної клітини).

Зазначені ушкодження, згідно наданої медичної документації, утворились до моменту обстеження ОСОБА_18 в КНП СОР «СОКЛ» 20.11.2023 р. Інших судово-медичних даних, які б дозволяли конкретизувати час їх утворення, немає. Не виключена можливість утворення виявлених ушкоджень у ОСОБА_18 в ніч з 19.11.2023 р. на 20.11.2023 р. до моменту його затримання при обставинах, вказаних ним під час проведення слідчого експерименту.

На думку обвинуваченого та сторони захисту, висновок судово-медичної експертизи №22 від 26 січня 2024 року, яка підтвердила наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень, слідчий експеримент за участю обвинуваченого від 25 березня 2025 року, під час якого обвинувачений показав, яким чином йому наносились удари ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , висновок додаткової судово-медичної експертизи №738 від 8 липня 2025 року, - свідчать про те, що обвинувачений, застосовуючи зброю, знаходився у стані необхідної оборони.

Разом з тим, наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень не свідчить про те, що ці тілесні ушкодження були завдані йому саме ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Безпосередньо дослідивши в судовому засіданні надані суду докази, колегія суддів приходить до висновку, що твердження обвинуваченого свого підтвердження не знайшли і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_36 пояснив суду, що він є командиром взводу, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 є його підлеглими. ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 23 годин в бліндаж, де він знаходився, прибіг ОСОБА_22 і повідомив, що ОСОБА_37 застрелив ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Він відразу побіг до бліндажу, де сталася ця подія. Забігши в бліндаж, де вже було багато військовослужбовців, він побачив, як ОСОБА_21 скручував ОСОБА_18 , який чинив опір, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 перебували на підлозі без ознак життя. ОСОБА_40 зв`язали руки та ноги, при цьому ніяких слідів побиття ОСОБА_18 він не побачив. До цього приблизно о 22 годині він заходив в бліндаж, де відпочивали ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_38 та ОСОБА_18 , все було в порядку, ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння він не побачив, сварок та скандалів теж не було. У взводі не було такого, щоб ОСОБА_19 як командир відділення, когось бив. Тілесні ушкодження у ОСОБА_18 могли виникнути в результаті боротьби з ОСОБА_21 , який намагався скрутити ОСОБА_18 та забрати автомат. Тілесні ушкодження ОСОБА_18 міг отримати вже після того, як здійснив вбивство ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , бо після того, як вбивство вже сталося, до бліндажу прибігло багато військовослужбовців, які, бачачи результат злочинних дій ОСОБА_18 , могли його побити.

З Акту виявлення тілесних ушкоджень, що складався 20 листопада 2023 року під час поміщення ОСОБА_18 до ІТТ, вбачається, що, пояснюючи обставини отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_18 власноручно зазначив, що тілесні ушкодження він отримав в бліндажі в районі с. Олексіївка Сумського району «від своїх побратимів, з якими проходив службу». При цьому ОСОБА_18 не вказував, коли саме це було - до чи після вбивства і не зазначав, що тілесні ушкодження йому нанесли саме ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Відтак, з пояснень ОСОБА_18 випливає, що тілесні ушкодження йому могли нанести інші військовослужбовці, які прибігли в бліндаж вже після вчинення вбивства ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ( т. 4 ар. с. 150,161).

За клопотанням захисника - адвоката ОСОБА_7 судом був досліджений протокол судового засідання та запис судового засідання Зарічного районного суду м. Сум, під час якого відносно ОСОБА_18 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою. На відеозапису видно, що під час судового засіданні 20 листопада 2023 року у ОСОБА_18 наявні тілесні ушкодження на обличчі. Разом з тим, пояснюючи походження та обставини отримання цих тілесних ушкоджень, ОСОБА_18 пояснив, що тілесні ушкодження він отримав «не від працівників поліції». Під час судового засідання ОСОБА_18 також не називав прізвища ОСОБА_19 та ОСОБА_20 як осіб, що начебто завдали йому тілесні ушкодження безпосередньо перед вчиненням вбивства ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . На питання учасників судового провадження щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_18 відповів, що частину тілесних ушкоджень він отримав до вбивства, а частину після, при цьому ОСОБА_18 не казав, що отримав тілесні ушкодження «під час» подій, що йому інкримінуються, тобто безпосередньо «під час» його побиття і що здійснення ним пострілів пов`язано з спричиненням йому тілесних ушкоджень. ОСОБА_18 також пояснив, що тілесні ушкодження йому нанесли військовослужбовці, але які саме і коли саме - до вбивства чи після - ОСОБА_18 не пояснював.

Крім того, свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що ще з початку служби ОСОБА_18 зловживав алкогольними напоями, проходив лікування з цього приводу. Іноді він вживав алкоголь наодинці, тому його постійно контролював командир відділення ОСОБА_19 , який робив ОСОБА_18 зауваження. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_2 року не було. В той день ОСОБА_18 постійно був на виду і його ніхто, в тому числі і ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , не бив. Під час перебування в бліндажі і вживання спиртного, сидячи за столом, сварок та спорів між ним ( ОСОБА_21 ), ОСОБА_18 та ОСОБА_39 і ОСОБА_25 не було, навпаки, всі сміялися, шуткували. Коли пролунали постріли, він кинувся обеззброювати ОСОБА_18 , який чинив спротив і не хотів віддати автомат, у зв`язку з чим він вимушений був застосувати до ОСОБА_18 силу, нанісши йому удару кулаком по обличчю, після чого скинув ОСОБА_18 на підлогу, обличчям донизу, придавив коліном до підлоги, наступивши коліном на грудну клітину ОСОБА_18 ззаду, завівши йому руки за спину, після чого ОСОБА_18 інші військовослужбовці зв`язали спочатку мотузкою, а потів скотчем. Як пояснив свідок ОСОБА_21 , частина тілесних ушкоджень могла виникнути у ОСОБА_18 від його, ОСОБА_21 , дій.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що за весь час його служби у підрозділі він не чув і не бачив, що між ОСОБА_18 з одного року та ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з іншого виникали якісь сварки, спори чи бійки. В той день ІНФОРМАЦІЯ_2 року, коли вони постійно знаходились в бліндажі, ніяких сварок між ними також не виникало, тим більше не було і бійки, під час якої б ОСОБА_19 та ОСОБА_20 били ОСОБА_18 . Все сталося раптово і несподівано для присутніх, без якихось видимих причин з боку ОСОБА_18 .

Разом з тим, з висновку судово-медичної експертизи №738 від 8 липня 2025 року вбачається, що згідно протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_21 , ОСОБА_21 наніс один удар кулаком правої руки в праву половину обличчя ОСОБА_18 . Від вказаного удару могли утворитись ушкодження обличчя справа або деякі з них - переломи стінок правого верхньощелепного синусу, перелом правої виличної дуги, перелом латеральної стінки правої орбіти ( т. 5 ар.с.100-101, 102-103).

З протоколу слідчого експерименту від 11 січня 2024 року та відеозапису вбачається, що під час зазначеної слідчої дії ОСОБА_21 докладно розповів та на місці продемонстрував послідовність вчиненні ОСОБА_18 злочинних дій. ( т. 3 ар.с.202-204). Крім того ОСОБА_21 пояснив, що він завдав удару ОСОБА_18 кулаком по тулубу в область грудної клітини, але куди саме точно сказати не зміг. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_21 пояснив, що, обеззброюючи ОСОБА_18 , він, наскільки він пам`ятає, наніс один удар кулаком в обличчя обвинуваченого, після чого наступив коліном ззаду в область ребер обвинуваченого. За поясненнями ОСОБА_21 частина тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 могла виникнути від його, ОСОБА_21 , дій.

Закріплене у ст. 36 КК право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ч. 3 ст. 27 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає в того, хто захищається, невідкладну необхідність у заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

У постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 201/10870/16 Верховний Суд також зазначив, що у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 276/1922/20 Верховний Суд зазначив, що стан необхідної оборони існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2023 року у справі № 204/647/20, від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к вказав на те, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 681/742/19 зазначив, що з одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року у справі № 221/6129/17 зазначив, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Безпосередньо дослідивши надані докази, колегія суддів приходить до висновку, що тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_18 не були завдані ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , а відтак, ОСОБА_18 , здійснюючи постріли в напрямку ОСОБА_20 і ОСОБА_19 , не міг знаходитися у стані необхідної оборони.

Отже, суду не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_19 та ОСОБА_20 завдавали удари ОСОБА_18 , а той, захищаючись, перебував у стані необхідної оборони.

Крім того, як пояснив суду ОСОБА_21 , коли пролунали постріли він кинувся обеззброювати ОСОБА_18 , який чинив спротив і не хотів віддати автомат, у зв`язку з чим він вимушений був застосувати до ОСОБА_18 силу, нанісши йому удару кулаком по обличчю, після чого скинув ОСОБА_18 на підлогу, обличчям донизу, придавив коліном до підлоги, наступивши коліном на грудну клітину ОСОБА_18 ззаду, завівши йому руки за спину, після чого ОСОБА_18 разом з іншими військовослужбовцями зв`язали спочатку мотузкою, а потім скотчем.

Зазначене свідчить про те, що навіть після пострілів, в результаті яких на місці загинули ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , ОСОБА_18 намагався утримати при собі автомат, таким чином, фактично намагаючись продовжити свої злочинні дії, якби ОСОБА_21 не припинив злочинні дії обвинуваченого, застосувавши до нього фізичну силу. Зазначені обставини також підтверджують висновок колегії суддів про те, що ОСОБА_18 під час вчинення вбивства ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не перебував у стані необхідної оборони, який існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент. Отже, навіть якщо уявити, що, як зазначає ОСОБА_18 , він захищався від дій ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , то ці дії були припинені застосуванням зброї обвинуваченим, однак і після того, як погроза життю та здоров`ю, за поясненнями ОСОБА_18 , минула, він фактично продовжив свої протиправні дії, утримуючи при собі автомат і намагаючись чинити опір ОСОБА_21 , який в свою чергу намагався забрати автомат у ОСОБА_18 .

Таким чином, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає достовірними, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності з положеннями ст. ст. 85, 86 КПК України, тобто в порядку і у спосіб, встановлений кримінально-процесуальним законодавством України і не спростовані обвинуваченим та стороною захисту.

Фактичне невизнання своєї вини самим обвинуваченим суд розцінює як обрану форму захисту.

Дії обвинуваченого колегія суддів кваліфікує за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки він умисно протиправно заподіяв смерті двом особам.

Суд також враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.10.2023 по справі № 670/698/21, у відповідності з якою під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров`я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Аналогічне положення міститься в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи».

Аналізуючи пояснення ОСОБА_18 , який пояснював, що він не бажав настання смерті потерпілим ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , суд враховує, що обвинувачений як військовослужбовець, що тривалий час знаходився на військовій службі, усвідомлював та розумів, що автомат це вогнепальна зброя, яка власне і створена для завдання вогнепальних ушкоджень, наслідком яких може стати смерть людини, при цьому умисно, з близької відстані, здійснив постріли в область розташування життєво важливих органів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - голови та шиї, що свідчить про прямий умисел обвинуваченого на вбивство ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , його безумовне розуміння наслідків у виді позбавлення життя та невідворотність їх настання.

З висновку судово-психіатричної експертизи №29 від 15 січня 2024 року вбачається, що ОСОБА_18 виявляє ознаки РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу (судинного, ЧМТ?, інтоксикаційного алкогольного) з емоційною нестійкістю. Е07.8. Вказаний діагноз підтверджується даними анамнезу про перенесені ЧМТ (зі слів), даними оглядів лікаря невропатолога, обстеження КТ головного мозку (на КТГМ виявлено початкові прояви церебральної атрофії ще у 2017 році). Також діагноз підтверджується даними про систематичне вживання алкоголю, лікування в наркологічному відділенні, дані про перебування на обліку у лікаря - нарколога ( за даними медичної документації). Під час неодноразових госпіталізацій до наркологічних, психіатричних відділень не було виявлено грубих порушень мислення при збережених пам`яті та інтелекті, наявній критиці. Згідно наданої медичної документації, не доставлявся до психіатричної лікарні швидкою допомогою, чи співробітниками поліції у стані психозу, після лікування виписувався із стаціонару у задовільному стані. Оглядами ВЛК визнавався придатним до військової служби.

В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому правопорушення, ОСОБА_18 також не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. Про це свідчать дані про послідовний і цілеспрямований характер його дій на фоні правильного орієнтування, адекватного ситуації мовного контакту, здатність відтворення своїх дій та поведінки оточуючих, при відсутності будь-якої психотичної симптоматики, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_40 виявляв ознаки Розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу (судинного, ЧМТ?, інтоксикаційного алкогольного) з емоційною нестійкістю. За своїм психічним станом ОСОБА_40 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

На момент інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_40 не перебував в стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання.

На момент інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_40 відчував негативно забарвлене емоційне переживання, яке не досягало афективної глибини та суттєво не вплинуло на його свідомість та поведінку.

На момент інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_18 не перебував у стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, який міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку.( т. 3 ар.с.231-243).

Враховуючи наведене, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний безпосередньо досліджений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів при розгляді вказаного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого у вчиненні ним особливо тяжкого злочину належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити висновок щодо доведення вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В Постанові № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із подальшими змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, слід суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який в цілому задовільно характеризується, пом`якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини - раніше не судимий, жалкує з приводу вчиненого, має неповнолітню дитину, тривалий час є військовослужбовцем ЗСУ.

Як обтяжуючу відповідальність обставину суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, обставини вчинення злочину, який є особливо тяжким, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_18 являє собою виняткову небезпеку для суспільства та вважає неможливим призначення йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а тому вважає за необхідне призначити покарання у виді довічного позбавлення волі, беручи до уваги думку потерпілої сторони, практику ЄСПЛ, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Вирішуючи заявлені по справі цивільні позови суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У відповідності з положеннями статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

Оспорюючи позовні вимоги, представник військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_41 у відзиві на позовну заяву ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ( т. 2 ар.с. 13-15) послався на те, що військова частина НОМЕР_3 не є належним відповідачем по справі, оскільки шкода завдана ОСОБА_18 , який не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , а є військовослужбовцем НОМЕР_2 . Крім того, ОСОБА_18 як військовослужбовець не перебував в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, а проходив службу. Порядок проходження служби у ЗСУ та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність. Крім того, представник військової частини НОМЕР_3 зазначив, що дії, внаслідок яких була завдана шкода, не випливають з виконання ОСОБА_18 службових обов`язків або з відповідних розпоряджень командира. В момент завдання шкоди ОСОБА_18 повинен був відпочивати та не виконувати жодних службових обов`язків, які передбачають при цьому знаходження при ньому зарядженої зброї з приєднаним магазином, патрона в патроннику та знятим запобіжником. В письмовій заяві представник військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_41 просив розглядати кримінальне провадження у відсутності представника військової частини НОМЕР_3 ( т. 2 ар.с.73-74, 94, 110-111).

Судом установлено, - і не оспорюється учасниками судового провадження, - що ОСОБА_18 під час завдання шкоди був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , завдав шкоди потерплим під час виконання обов`язків військової служби, відтак, у відповідності з ст. 1172 ЦК України належним відповідачем за заявленими потерпілою стороною цивільними позовами буде саме військова частина НОМЕР_2 .

При цьому слід врахувати положення ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», яка визначає початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби; час та місце виконання обов`язків військової служби.

У відповідності з ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Правовий зв?язок юридичної або фізичної особи з працівником втілюється у трудових відносинах та у відносинах служби (працівники Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України і військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань) незалежно від характеру - постійні, тимчасові, сезонні або виконання іншої роботи за трудовим договором (ч. 1 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»); замовника з підрядником у цивільно-правових відносинах; підприємницьких товариств, кооперативів з учасниками (членами) у відносинах членства.

Отже, під час завданні шкоди ОСОБА_18 виконував обов`язки військової служби, перебування в бліндажі фортифікаційних споруд, де був скоєний злочин, відповідало обов`язкам військовослужбовця ОСОБА_18 , і він знаходився там не самовільно, а за наказом відповідного командира (начальника), незаконно застосував автоматичну зброю ( автомат АК-74 № НОМЕР_1 ), яка у встановленому законом порядку була закріплена військовою частиною НОМЕР_2 саме за обвинуваченим для виконання обов`язків військової служби, тому суд виходить з того, що належним відповідачем за заявленими потерпілою стороною цивільними позовами буде саме військова частина НОМЕР_2 , яка має нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_18 під час виконання ним своїх службових обов?язків, а також і сам ОСОБА_18 як безпосередній заподіював шкоди.

Аналогічний підхід узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 квітня 2024 року (справа № 335/3675/22, провадження №51-594км24), сформованою за релевантних обставин провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа ОСОБА_18 про стягнення з військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 на користь кожного з потерпілих по 1.000.000 гривень завданої моральної шкоди ( т. 1 ар.с.38-40) підлягає частковому задоволенню.

ОСОБА_8 є дружиною загиблого ОСОБА_20 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є дітьми загиблого ОСОБА_20 . Суд вважає встановленим, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_18 потерпілі зазнали значних страждань, перенесли нервовий струс, завдана смертю близької особи шкода є непоправною, назавжди втрачений їх звичний спосіб життя.

Разом з тим, суд вважає позов в частині стягнення моральної шкоди таким, що підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд враховує роз`яснення, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, у відповідності з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та об`єму страждань (фізичних, душевних, психічних), котрі поніс позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення) і з врахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципу розумності, справедливості та виваженості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості ( частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна, шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги до ОСОБА_18 потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не заявляли, з врахуванням тривалості та глибини моральних страждань потерпілих, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України за рахунок коштів Державного бюджету України по 500000 гривень моральної шкоди на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відмовивши в іншій частині позову за безпідставністю вимог.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілих ОСОБА_12 , яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , цивільний позов потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про стягнення з ОСОБА_18 та військової частини НОМЕР_2 в солідарному порядку ( т. 1 ар. с. 113-116) матеріальної шкоди в розмірі 8704656 гривень 73 копійок, 15.000.000 гривень моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Звертаючись з цивільним позовом, дружина загиблого ОСОБА_19 - ОСОБА_12 , яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , просила стягнути з ОСОБА_18 та військової частини НОМЕР_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_13 (2018 року народження) завдану шкоду внаслідок втрати годувальника в розмірі 3718843, 38 гривень щомісячно, рівними частинами по 25471, 53 гривен на місяць, починаючи з моменту смерті ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 року) і до досягнення ОСОБА_13 повнолітня.

Крім того, ОСОБА_12 просила стягнути з ОСОБА_18 та військової частини НОМЕР_2 в солідарному порядку на користь дочки загиблого ОСОБА_19 - ОСОБА_14 (2022 року народження) шкоду, завдану внаслідок втрати годувальника, в розмірі 4966948, 35 гривень щомісячно, рівними частинами по 25471, 53 гривен, починаючи з моменту смерті ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 року) і до досягнення ОСОБА_14 повнолітня.

ОСОБА_12 також просила стягнути з ОСОБА_18 та військової частини НОМЕР_2 в солідарному порядку на свою користь 18865 гривень шкоди, пов`язаної з витратами на поховання загиблого чоловіка - ОСОБА_19 , а також стягнути з ОСОБА_18 на свою користь, а також на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 15.000.000 гривень моральної шкоди.

Крім цього, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ( мати та батько загиблого ОСОБА_19 ) звернулися з цивільним позовом (т. 1 ар.с.127-130) , в якому просили стягнути з ОСОБА_18 та військової частини НОМЕР_2 в солідарному порядку на користь кожного по 2500000 гривень завданої моральної шкоди, а також просили стягнути на користь кожного з них шкоду, завдану внаслідок втрати годувальника, в розмірі частини грошового середньомісячного грошового забезпечення загиблого ОСОБА_19 .

Оспорюючи позовні вимоги, представник військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_42 у відзиві на позовну заяву ( т. 2 ар. с. 32-34) послався на те, що військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем по справі, оскільки шкода завдана ОСОБА_18 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , була завдана не під час виконання ним своїх службових обов`язків. Крім того, ОСОБА_18 як військовослужбовець не перебував в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, а проходив службу. Порядок проходження служби у ЗСУ та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність. Крім того, представник військової частини НОМЕР_2 зазначив, що дії, внаслідок яких була завдана шкода, не випливають з виконання ОСОБА_18 службових обов`язків або з відповідних розпоряджень командира. В момент завдання шкоди ОСОБА_18 повинен був відпочивати та не виконувати жодних службових обов`язків, які передбачають при цьому знаходження при ньому зарядженої зброї з приєднаним магазином, патрона в патроннику та знятим запобіжником. В письмовій заяві представник військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_42 просив розглядати кримінальне провадження у відсутності представника військової частини НОМЕР_2 ( т. 2 ар.с.92,114).

Аналогічну позицію військова частина НОМЕР_2 зайняла щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_12 , яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . При цьому представник військової частини НОМЕР_2 зазначив, що грошова сума на поховання загиблого ОСОБА_19 в розмірі 12945 гривень була виплачена потерпілій ОСОБА_12 відповідно до розрахункової відомості №14 від 22 січня 2024 року ( т. 2 ар.с.36-39, 38,зв., 40).

Разом з тим, як зазначалося вище, належним відповідачем за заявленими потерпілою стороною цивільними позовами буде саме військова частина НОМЕР_2 , яка має нести цивільно-правову відповідальність, за шкоду, завдану військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_18 під час виконання ним своїх службових обов?язків, а також і сам ОСОБА_18 як безпосередній заподіював шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Таким чином, солідарна відповідальність за моральну шкоду може бути покладена на відповідачів, якщо її заподіяно їх спільними діями. Цивільний позов не містить обґрунтування позовних вимог саме про солідарне стягнення моральної шкоди із цивільних відповідачів. У ході судового розгляду кримінального провадження, зокрема, і цивільного позову, не встановлено обставин, які б, відповідно до положень ЦК України, дозволяли б суду стягнути моральну шкоду у солідарному порядку із цивільних відповідачів.

Суд вважає встановленим, що в результаті злочинних дій ОСОБА_18 потерпілі ОСОБА_12 ( дружина загиблого ОСОБА_19 ), яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей загиблого - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , цивільний позов потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ( батьків загиблого) зазнали значних моральних страждань, перенесли нервовий струс, завдана смертю близької особи шкода є непоправною, назавжди втрачений їх звичний спосіб життя.

Разом з тим, з врахуванням тривалості та глибини моральних страждань потерпілих, беручи до уваги матеріальне становище обвинуваченого, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з військової частини НОМЕР_2 за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 по 500000 гривень моральної шкоди, а також стягнувши на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з ОСОБА_18 по 250000 гривень моральної шкоди.

Вимоги ОСОБА_12 що стягнення з ОСОБА_18 та військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України 18865 гривень витрат на поховання підлягають частковому задоволенню, оскільки грошова сума на поховання загиблого ОСОБА_19 в розмірі 12945 гривень була виплачена потерпілій ОСОБА_12 військовою частиною НОМЕР_2 відповідно до розрахункової відомості №14 від 22 січня 2024 року ( т. 2 ар.с.36-39, 38,зв.40), а сума фактично понесених витрат на поховання в розмірі 18865 гривень підтверджується видатковою накладною ФОП « ОСОБА_43 » від 23 листопада 2023 року (т.1 ар. с. 123). Відтак, з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_12 слід стягнути 5920 гривень витрат на поховання загиблого ОСОБА_19 .

Що стосується вимог про стягнення 8704656,73 гривні шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника, то слід зазначити, що вимогами ст. 36 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку із втратою годувальника призначається органами Пенсійного фонду, тому вимоги ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в цій частині задоволенню не підлягають.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_18 визнати винним за п.1 ч.2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити - утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 20 листопада 2023 року - моменту фактичного затримання.

Стягнути з військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України за рахунок коштів Державного бюджету України за користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 по 500000 гривень моральної шкоди, відмовивши в іншій частині за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 по 500000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 по 250000 гривень моральної шкоди, відмовивши в іншій частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_12 5920 гривень витрат на поховання загиблого ОСОБА_19 .

Стягнути з ОСОБА_18 в доход держави 25368 гривень 88 копійок процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/24060300, Код отримувача: 37970404, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), Рахунок отримувача:UA448999980313000115000018355, Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів Зарічного районного суду м. Сум , - скасувати.

Речові докази: майно загиблого ОСОБА_20 , а саме: кофта військового зразка, футболка чорного кольору, штани камуфльовані, труси блакитного кольору, пара шкарпеток, що зберігаються в камері схову речових доказів СУ ГУНП в Сумській області, - знищити; електронний годинник ( т.4 а.с.56) повернути потерпілій ОСОБА_8 ; майно загиблого ОСОБА_19 , а саме: куртка літня військового зразку, натільна сорочка зеленого кольору, футболка зеленого кольору, штани військового зразка, штани трикотажні зеленого кольору, труси зеленого кольору, шкарпетки зеленого кольору, черевик шкіряний, що зберігаються в камері схову речових доказів СУ ГУНП в Сумській області, - знищити, годинник електронний зеленого кольору ( т. 4 ар. с. 56), ланцюжок з хрестиком жовтого кольору, ланцюжок з металу білого кольору, жетон ЗСУ на ім`я ОСОБА_19 ( т.2 ар.с.152-153) повернути потерпілій - ОСОБА_12 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3