Рішення № 131744071, 28.10.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8580/21

Провадження № 2/752/226/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

28 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Зінченка Д.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕНТЕПРАЙЗІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» про скасування рішень про реєстрацію права власності, визнання недійсним договорів, визнання права власності на нежитлові приміщення та витребування з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у березні 2021 року звернувся до суду з позовом із спільною з іншими особами позовною заявою і просить:

1) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. №56063106 від 04 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 144.2 кв.м., житловою площею 61.7 кв.м.за ТОВ «СП «АТАД К»;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 13 лютого 2021 року між ТОВ «СП «АТАД К» і ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.;

3) визнати недійсним договір іпотеки, укладений 15 лютого 2021 року між ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" в частині, що стосується квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О.;

4) визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 18 лютого 2021 року між ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" в частині, що стосується квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.;

5) визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 144.2 кв.м., житловою площею 61.7 кв.м.;

6) витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" на його користь квартиру АДРЕСА_1 ;

7) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. № 56063170 від 04 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «СП «АТАД К» на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 84.8 кв.м., житловою площею 33.9 кв.м.;

8) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 13 лютого 2021 року між ТОВ «СП «АТАД К» і ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.;

9) визнати недійсним договір іпотеки, укладений 15 лютого 2021 року між ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" в частині, що стосується квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О.;

10) визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 18 лютого 2021 року між ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" в частині, що стосується квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.;

11) визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 ;

12) витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" на його користь квартиру АДРЕСА_2 .

Посилається в позові на те, що 02 квітня 2020 року між ним та ТОВ» СП» АТАД К» був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав №01/02-/04-20, за яким він отримав право набути у власність квартиру АДРЕСА_3 .

На виконання умов договору платіжним дорученням № 02-1086948/С від 02 квітня 2020 року він сплатив 100% вартості майнових прав, а саме 2 400 930,00 грн., у тому числі ПДВ.

02 квітня 2020 між ним та ТОВ» СП`АТАД К» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 02-/04-20, згідно за яким він отримав право набути у власність після завершення будівництва квартиру АДРЕСА_4 .

На иконання умов договору платіжним дорученням № 02-1086950/С від 02 квітня 2020 року він сплатив 100% вартості майнових прав, що становило 1 411 920,00 грн., у тому числі ПДВ.

12 січня 2021 року він отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що 04 січня 2021 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було зареєстроване право власності на вказані квартири за ТОВ» СП`АТАД К».

Дане рішення ним було оскаржене в порядку статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до Міністерства юстиції України.

Під час розгляду скарги 09 лютого 2021 року представник відповідача заявив про намір добровільно вирішити спір, однак 24 лютого 2021 року він отримав витяг з Державного реєстру речових прав та з`ясував, що квартири за цей час була двічі відчужені та належить ТОВ`ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОЛЮШНЗ».

Зазначає, що після продажу йому майнових прав на квартири ТОВ» АТАД К» втратило право зареєструвати на них право власності.

Як на підставу державної реєстрації приватний нотаріус Сазонова О.М. вказала наступні документи: Розпорядження, видане 24 грудня 2020 року, видавник: Голосіївська РДА в м. Києві; договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, серія та номер: бн, виданий 19 вересня 1998 року, видавник: Київська міська рада, ТОВ «Спільне українсько-болгарське підприємство з іноземними інвестиціями «АТАД К»;сертифікат ДАБІ, серія та номер: ІУ123201105316, видавник: Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

При проведенні державної реєстрації державному реєстратору не надавалися оригінали документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію, а були використані сканкопії документів, що є порушенням частини 1 абзацу 2 частини 5 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, не були надані технічні паспорти на спірні об`єкти, що є порушенням підпункту 2 пункту 41 Порядку.

24 лютого 2021 року стало відомо, що 13 лютого 2021 року між ТОВ «СП «АТАД К» і ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" були укладені Договори купівлі-продажу спірних квартир, які були посвідчені приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та ОСОБА_2

15 лютого 2021 року між ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" і ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О., за яким квартири були передані в іпотеку.

18 лютого 2021 між ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" і ТОВ "ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ" був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким останнє отримало у власність спірні квартири.

Вчинені відповідачами дії та укладені правочини створюють йому перешкоди для реєстрації права власності на квартири, за які ним були сплачені грошові кошти забудовнику.

З урахуванням цього вважає, що ТОВ «СП «АТАД» не мав права відчужувати спірні квартири, а ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" не набув право власності на них.

Оскільки ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС" не набув права власності на спірні об`єкти, він не мав права укладати договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодеражетеля.

Окрім того, договори купівлі-продажу спірних об`єктів, договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя мають ознаки фіктивності.

Враховуючи викладене вище, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 02 квітня 2021 року і відповідно до статті 33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року вимоги позивачів за спільним позовом були роз`єднані в самостійні провадження.

Ухвалою суду від 09 квітня 2021 року позов був повернутий позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року ухвала суду була скасована, справа повернута до суду для продовження розгляду.

Ухвалою від 11 лютого 2022 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачам додатково копію позову з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву.

04 серпня 2022 року представник відповідача - ТОВ`СП`АТАД К» подав відзив, яким проти позову заперечує.

Посилається на те, що 14 червня 2020 року директор ТОВ`СП`АТАД К» ОСОБА_3 , який був єдиним учасником товариства, помер.

Після його смерті директором товариства у незаконний спосіб шляхом підроблення документів стала його дружина ОСОБА_4 .

За вказаним фактом 20 червня 2020 року були внесені відомості до ЄРДР за № 12020110000000753 за ч.4 ст.190 КК України.

11 червня 2021 року ОСОБА_4 підписано повідомлення про підозру за ч.3 ст.206-2 КК України, однак вона переховується від слідства та знаходиться в розшуку.

Таким чином, зміна керівника ТОВ`МП`АТАД К» 04 липня 2020 року відбулася в незаконний спосіб, з 04 липня 2020 року до 18 грудня 2020 року посаду директора Ксенофонтова О.А. займала незаконно, а тому будь-які юридичні дії, вчинені нею, як директором, є протиправними, а укладені угоди від імені та в інтересах товариства - нікчемними.

З урахуванням цього вважає надані позивачем як докази документи з підписами ОСОБА_4 неналежними, недопустимими та недостовірними, оскільки підписані неповноважним представником товариства.

Таким чином, вважає, що товариство у відносинах з позивачем щодо укладеного ним договору не представляв належний орган, як це передбачено статтею 92 ЦК України.

Товариство не схвалював дії ОСОБА_4 в порядку статті 241 ЦК України та не приймало від позивача виконання зобов`язань за договором.

Крім того, товариство та його представники не вчиняли дій щодо передачі позивачу майових прав та майна за вказаними договорами.

Звернув увагу на те, що в ході виконання товариством зобов`язань за укладеними з позивачем договорами сталася істотна зміна обставин.

Так, 04 липня 2020 року компанією протиправно заволоділа ОСОБА_4 , шляхом використання підроблених документів незаконно здійснила відчуження майна товариства, чим заподіяла велику шкоду.

Через захоплення компанії товариство втратило контроль над виробничими потужностями, нерухомим майном та документацією товариства.

За період часу з 04 липня 2020 року до 18 грудня 2020 року ОСОБА_4 у незаконний спосіб заволоділа рядом об`єктів нерухомого майна, які за задумом товариства мали залишатися за ним та реалізовані.

Таким чином, вказані об`єкти вибули з володіння товариства.

Наголосив на тому, що відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України» Про торгово-промислові палати в Україні» захоплення підприємства та(або) протиправні дії третіх осіб є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), тобто надзвичайними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Виходячи з цього, захоплення компанії ОСОБА_4 та її протиправні дії щодо привласнення та незаконного відчуження ряду об`єктів нерхомості, є форс-мажорною обставиною( обставиною непереборної сили ).

Повернувши контроль над компанією з метою захисту на той час майна та унеможливлення його незаконного відчуження у подальшому, товариство, як замовник будівництва, зареєструвало за собою право власності на об`єкти нерухомості, у тому числі квартиру №2 .

Черерез зміну обставин, якими товариство керувалося при укладенні договору, та форс-мажор, який товариство не могло передбачити, останній не міг виконати умови такого договору, в зв`язку з чим висловив готовність повернути позивачу вартість майнових прав, сплачених ним за договором.

З урахуваннм цього, просить у позові відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву та просить розглядати справу в його відстуності та відсутності позивача.

Представник відповідача - ТОВ» СП» АТАД К» також подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Питання набуття права власності регулюється Главою 24 ЦК України.

Статтею 328 ЦК України встановлюються принципові засади набуття права власності: відкритість, а також законність набуття права власності.

Тобто, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України « Про інвестиційну діяльність» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин ) об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Згідно з пунктом 5 статті 7 та статті 4 Закону інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

За змістом статті 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Майнові права та обов`язки, відповідно до ч.1 ст.190 ЦК України, є особливим об`єктом цивільних прав.

Судом встановлено, що 02 квітня 2020 року між позивачем та ТОВ`СП`АТАД К» був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав № 01/02/02-20.

Відповідно до пункту 2.1 договору ТОВ «СП «АТАД К» зобов`язалося передати у власність покупця майнові права на квартиру №2 на 2 поверсі загальною площею 144,2 кв.м. з вільним плануванням у будинку АДРЕСА_6 після введення Об`єкта нерухомосоті в експлуатацію.

Згідно з пунктом 5.1 загальна вартість майнових прав становить 2 400 930, 00 грн, в тому числі ПДВ 400 150, 00 грн.

На виконанн умов договору позивач сплатив повну вартість майнових прав на квартиру в сумі 2 400 930, 00 грн, у тому числі ПДВ в сумі 400 155, 00 грн.

Вказана обставина підтверджується квитанцією №02-1066818С від 02 квітня 2020 року та довідкою ТОВ «СП «АТАД К» від 12 березня 2021року.

16 листопада 2020 року між позивачем та ТОВ«СП «АТАД К» були підписані Акт прийому-передачі майнових прав на квартиру до Договору купвлі-продажу майнових прав від 02 квітня 2020 року та Акт приймання-передачі квартири.

( т.1, а.с. 51 - 61 )

Крім того, 02 квітня 2020 року між позивачем та ТОВ`СП`АТАД К» був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав № 02/04-20.

Відповідно до пункту 2.1 договору ТОВ «СП «АТАД К» зобов`язалося передати у власність покупця майнові права на квартиру №3 на 2 поверсі загальною площею 84, 8 кв.м. з вільним плануванням.

Згідно з апунктом 5.1 загальна вартість майнових прав становить 1 411 920, 00 грн, в тому чсилі ПДВ 235 320, 00 грн.

На виконанн умов договору позивач сплатив повну вартість майнових прав на квартиру з урахуванням ПДВ.

Вказана обставина підтверджується квитанцією №02-1086950С від 02 квітня 2020 року та довідкою ТОВ «СП «АТАД К» від 12 березня 2021року.

16 листопада 2020 року між позивачем та ТОВ«СП «АТАД К» були підписані Акт прийому-передачі майнових прав на квартиру до Договору купвлі-продажу майнових прав від 02 квітня 2020 року та Акт приймання-передачі квартири.

( т.1, а.с. 69 - 80 )

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. від 04 січня 2021 року право власності на проінвестовані позивачем картири №№ 2 та 3 було зареєстроване за ТОВ«СП «АТАД К» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56063170 та № 56063106 від 04 січня 2021 року).

Підставою для державної реєстрації зазначено Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 19 вересня 1998 року.

( т.1. а.с. 66 - 68; 84 - 86 )

З витребуваних судом за клопотанням представника позивача матеріалів приватного нотаріуса Біловар І.О. вбачається, що 13 лютого 2021 року між ТОВ«СП «АТАД К» та ТОВ`ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС» були укладені Договори купівлі-продажу спірних квартир, на підставі яких право власності на них було зареєстроване за ТОВ`ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС».

( т.1, а.с. 176 - 244 )

Відповідно до статей 15 , 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16 особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

З урахуванням цього, під час розгляду справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц неодноразово зазначалося про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17 зазначено, що оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.

Таким чином, позивач після завершення будівництва будинку АДРЕСА_6 та прийняття його в експлуатацію набув право власності на квартири №№ 2 та 3 , а тому реєстрація права власності на квартири за ТОВ`СП`АТАД К» є протиправною.

З урахуванням цього, укладені Договори купівлі-продажу спірних квартир з ТОВ «ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС» суперечать вимогам закону та підлягаю визнанню недійсними.

Встановлено також, що 15 лютого 2021 року між ТОВ`ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС» та ТОВ» ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮЖНЗ» був укладений Договір іпотеки, яким забезпечено борг у сумі 2 000 000, 00 грн.

За умовами Договору іпотеки в іпотеку було передано, в тому числі, квартири АДРЕСА_2 .

15 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. здійснена державна реєстрація іпотеки на підставі Договору іпотеки.

В цей же день приватним нотаріусом Біловар І.О. був внесений запис про обтяження нерухомого майна - заборону на нерухоме майно на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2021 року.

Підставою для державної реєстрації зазначено Договір іпотеки від 15 лютого 2021 року.

18 лютого 2021 року між ТОВ`ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС» та ТОВ» ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮЖНЗ» був укладений Договір про задоволення имог іпотекодержателя.

За змістом договору право власності на спірні кварири було передано ТОВ» ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮЖНЗ».

19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. була здійснена державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

( т.1. а.с. 66 - 68; 84 - 86; 176 - 244 )

Відповідно до частини 1 статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За змістом статті 388 ЦК України майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння.

Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 зазначено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

З урахуванням приведеного, набуття позивачем права власності на спірні квартири після здачі Об`єкту інвестування в експлуатацію, їх подальшого незаконного відчуження, квартири АДРЕСА_2 підлягають витребування з незаконного володіння ТОВ» ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮЖНЗ», як останнього набувача.

З урахуванням цього, підстави для визнання недійними всіх укладених угод, наслідком яких стало набуття права власності на них ТОВ» ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮЖНЗ», відсутні.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц) зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

З урахуванням приведеного вище, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання за ним права власності на спірні квартири, а також скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державних реєстрацій права власності, про визнання недійсними договору іпотеки від 15 лютого 2021 року, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від18 лютого 2021 року, як неефективних способі взахисту порушеного права.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 369/14294/17 позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. є неналежним відповідачем у справі, а тому підстави для задоволення вимог позивача і в цій частині відстуні.

У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2021 року між ТОВ`ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС» та ТОВ» ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮЖНЗ» був укладений Договір іпотеки, яким, у тому числі, в іпотеку були передані належні позивачу квартиир АДРЕСА_2 .

На підставі даного договору приватним нотаріусом Київського міського нотарвалнього округу Біловар І.О. до Державного реєстру речових прав був внесений запис про накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

(т.1, а.с. 117 - 185 )

Вказана заборона діє до цього часу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закоун України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із статтею 4 Закону України « Про іпотеку» та пункту 2 частини 4 статті 4 Закоун України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Суд враховує, що позивачем, як власником спірних квартир, Договір іпотеки не укладався і спірні квартири в іпотеку ним не передавалися.

Таким чином, наявність обтяження в Державному реєстрі речових прав є перешкодою для позивача у реалізації правомочності власника.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено незаконною реєстрацією права іпотеки на його нерухоме майно за відповідачем, з яким він не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права іпотеки, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права іпотеки відповідача, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

При цьому в силу положень абзацу 1 частини 3 статті 26 Закону відомості про право іпотеки відповідача не підлягає скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Реєстру відомостей про припинення права іпотеки відповідача на підставі судового рішення.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б та від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18 звернуто увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.

З урахуванням цього , суд приходить до висновку про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинити обтяження на квартири АДРЕСА_2 .

Що стосується заперечень представника відповівдача, приведених у відзиві, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 92 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин ) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц зазначено, що частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України).

Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

У постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 911/40/22 зазначено, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу юридичної особи та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Будь-яких доказів обізнаності позивача про відсутність повноважень на укладення з ним договорів у представника відповідача - ТОВ» СП`АТАД К» суду не надано, як і не надано доказів його недобросовісної поведінки в даних відносинах.

Крім того, представник відповідача не заперечує сплати позивачем коштів за умовами Договорів купівлі-продажу майнових прав в повному обсязі.

З урахуванням цього заперечення представника відповідача судом не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до частин 1, 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, він має бути стягнути з відповідачів у рівних частинах на користь держави виходячи з суми позову та задоволених судом 2 вимог немайнового характеру та 2 вимог майнового в розмірі ставок судового збору, діючих в 2021 році: 908.00 х 2 = 1816, 00 грн за 2 вимоги немайнового характеру та 11 350. 00 грн за вимоги майнового характеру, а всього 11 536, 00 грн

Керуючись статтями 3,6, 15, 16, 92, 202, 203, 204, 215, 216, 321, 328, 319, 330, 387, 388, 391, 655, 658 ЦК України, Законом України України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 13 лютого 2021 року між ТОВ «СП «АТАД К» та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.

Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 144, 2 кв.м., житловою площею 61, 7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :2265183080000.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинити обтяження (вид обтяження: заборона на нерухоме майно) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2265185180000 ), внесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56636204 від 16 лютого 2021 року, запис про обтяження номер: 56636204.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 13 лютого 2021 року між ТОВ «СП «АТАД К» і ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗІС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З.

Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 84, 8 кв.м., житловою площею 33, 9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого 2265185180000.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинити обтяження (вид обтяження: заборона на нерухоме майно) на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: внесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56636761 від 16 лютого 2021 року приватного нотаріуса Біловар І.О., запис про бтяження 40570375.

В решті позову відмовити.

Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» на користь держави 11 536, 00 грн судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К», адреса: 01032 м.Київ, вул.Саксаганського, 84/86, офіс 25, код ЄДРПОУ: 22909018.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ», адреса: 01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ: 41000117.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Машкевич