Постанова № 131734860, 12.11.2025, Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/3593/25

Провадження № 3/522/2023/25

12 листопада 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., за участі секретаря судового засідання - Волохової В.Р., захисника Шуляка Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2025 року о 03 годині 32 хвилини у м. Одесі по Фонтанській дорозі, 73, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, до суду не з`явився, однак був представлений своїм захисником - адвокатом Шуляком Р.В., який повідомив суд, що його підзахисний перебуває за кордоном.

У судове засідання призначене на 12.11.2025 року захисник Шуляк Р.В. не з`явився, звернувся до суду із заявою про відкладення судового засідання, призначеного на 10.11.2025 року, у зв`язку із хворобою.

Разом з тим, відповідно до довідки з КП АСДС «Д3», судова повістка на 12.11.2025 року була доставлена на його електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 02.10.2025 о 17:18 год.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Такі дії захисника, як і неодноразові заяви про перенесення судового розгляду, суд оцінює як зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Також захисник Шуляк Р.В. подав до суду заперечення, які обґрунтовані тим, що відеозапис з нагрудної камери поліцейських є неповним та не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, суду не надано та матеріали справи не містять беззаперечних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Більш того, відповідно до висновку, наданому стороною захисту, з КНП «ООМЦПЗ» ООР від 15 лютого 2025 року №000207, ОСОБА_1 тверезий. Ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено. Шуляк Р.В. також зазначає, що ОСОБА_1 є водієм і не має іншого джерела прибутку, тому позбавлення його права керування транспортними засобами призведе до того, що він втратить заробіток та засіб забезпечення своєї родини.

За таких обставин, захисник просить провадження у справі закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання захисника, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, згідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 , а також викладені обставини підтверджуються:

-Протоколом серії ЕПР1 №247416 від 15.02.2025 року;

-Довідкою про те, що станом на 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 має посвідчення водія;

-Довідкою про те, що станом на 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП;

-Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився

-Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

-Відео з місця події, долученого до матеріалів справи.

З оглянутого судом відеозапису убачається, що транспортний засіб «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 рухався із ввімкненими аварійними сигналами. Після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він порушив вимоги знаку 3.21, що і стало підставою для його зупинки. Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час комендантської години. В ході спілкування із ОСОБА_1 співробітники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вбачали ознаки такого стану. ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. На вказану пропозицію ОСОБА_1 просив не складати протокол про адміністративне правопорушення і домовитись, внаслідок чого був попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Такі дії ОСОБА_1 співробітниками поліції були сприйняті, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та щодо нього був складений протокол, зокрема за ч.1 ст. 130 КупАП. Після чого, протокол про адміністративне правопорушення, а також права були зачитані ОСОБА_1 , крім того, було зачитано постанову та роз`яснений порядок її оскарження, а також його було відсторонено від керування транспортним засобом.

Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належний доказ у справі.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду.

Крім того, у судове засідання з`явився поліцейський, яким був складений протокол ЕПР1 №247416 від 15.02.2025 року, ОСОБА_3 , який надав суду пояснення щодо викладених у ньому обставин.

ОСОБА_3 пояснив суду, що 15.02.2025 року на пів 4 ранку водій ОСОБА_1 порушив вимоги знаку 121 та поїхав не в тому напрямку, внаслідок чого він був зупинений. В ході розмови і перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та було запропоновано пройти огляд, на що водій відмовився. ОСОБА_1 пояснив, що їхав від дівчини та вживав алкогольні напої. Йому було запропоновано пройти тест на «Драгер», він відмовився, потім пропонували пройти огляд в медичному закладі, на що він також відмовився. ОСОБА_1 пояснив, що він водій міжнародник і йому дуже потрібне посвідчення водія, крім того намагався «домовитись», після чого щодо нього був складений протокол та його було відсторонено від керування транспортним засобом.

Посилання захисника Шуляка Р.В. на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються оглянутим відеозаписом, з якого убачається, що інших осіб в автомобілі «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 та біля нього не було, а також поясненнями поліцейського ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не заперечував факт керування тим транспортним засобом, погодився із протоколом про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у протоколі та відсутність заперечень чи пояснень. Крім того, захисник Шуляк Р.В. долучив до матеріалів справи копію квитанції про сплату ОСОБА_1 штрафу за порушення ним п.8.4 ПДР, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не оскаржував вказану постанову і визнав факт керування ним транспортним засобом.

Посилання захисника на те, що співробітниками поліції не доведений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, суд вважає недоречним з огляду на те, що диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що протокол відносно ОСОБА_1 вкладений саме за порушення п.2.5 ПДР, згідно з яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Розділом І Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Так, захисником надано висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР від 15 лютого 2025 року №000207, відповідно до якого ОСОБА_1 тверезий. Ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено. Надаючи оцінку цьому висновку, суд зазначає, що огляд у медичному закладі проводився без присутності поліцейського, всупереч вимогам Інструкції та ст. 266 КупАП. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів і не має іншого джерела доходу суд не приймає до уваги з огляду на те, що санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто є безальтернативною.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п`ять) гривень, 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень, 60 коп. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: К.О. Лагода