Ухвала суду № 131729418, 12.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21640/25

Провадження № 2-а/638/536/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

12 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Штих Т. В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова як адміністративного з позовом до Департаменту патрульної поліції України, ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, серії ЕНА №05878281 від 06 жовтня 2025 року.

Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч зазначеним вище вимогам у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти відповідача, зазначення про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

Згідно з п. 7, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч зазначеним вище вимогам у позовній заяві не зазначено про відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи із дотриманням вимогст. 94 КАС України.

Згідно ч. 9ст. 44 КАС України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Дані вимоги процесуального закону позивачем дотримані не в повному обсязі, позивачу слід направити копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення всім учасникам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскаржувана постанова винесена відповідачем 06.10.2025.

Із цим позовом позивач до суду звернувся через систему Електронний суд 31.10.2025.

При цьому суд звертає увагу на те, що вперше позивач звернувся із позовом з такими ж позовними вимогами до суду 14.10.2025 (справа 638/20326/25).

Ухвалою суду від 29.10.2025 позовну заяву повернуто особі, яка її подала у зв`язку з неусуненням недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, окрім іншого, дотримання встановленого законом строку звернення до суду.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

У постанові від 11.04.2024 у справі № 990/330/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що хоча частина восьма статті 169 КАС України і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду в разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення.

Тож якщо позов подано з пропуском установленого законом строку звернення до суду, позивач має обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений (у тому числі якщо це стосується поведінки учасника справи чи його представника, яка передувала відповідному зверненню), з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами, а суд першої інстанції, у свою чергу, повинен з`ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.

Аналогічні висновки вказані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/246/24.

Черговість подачі позовних заяв не повинна свідчити про зловживання стороною наданих законодавством процесуальних обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі №560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Позивач не довів поважність пропуску строку на подання позовної заяви.

Отже, суд вважає це однією з підстав залишення позовної заяви без руху та зобов`язує позивача надати причини поважності пропуску строку оскарження постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

З урахуванням викладеного, адміністративна позовна заява ОСОБА_1 залишається без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст. 121, 161, 169, 242, 248, 256, 286 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки адміністративного позову, зазначені в тексті ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом встановленого строку, позовна заява буде повернута позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Штих