Ухвала суду № 131728789, 11.11.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15036/25

1-кс/308/6501/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025070000000404 від 29 серпня 2025року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому останній просить накласти арешт на вилучений08.11.2025 року у ході обшуку будинку, за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,речі тапредмети,а саме: мобільний телефон марки SAMSUNG, з наступнимиIMEI 1 НОМЕР_1 , 2- НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 .

Клопотання обґрунтовано наступним.

У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000404від 29.08.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 332КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ) за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ОСОБА_8 ), користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, усвідомлюючи протиправність своїх дій, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом перетинання державного кордону України поза межами пунктів пропуску.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, проте не пізніше початку вересня 2025 року, шляхом використання мобільного додатку «Viber», підшукав громадян України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та повідомив останніх, що може посприяти у незаконному перетині державного кордону України, обумовивши попередню дату, механізм незаконного переплавлення їх через державний кордон України та розмір оплати, а саме грошові кошти в сумі 7500 доларів США шляхом переведення таких на вказаний ним крипто гаманець після вдалого їхнього переправлення через державний кордон України, на що останні надали свою згоду.

В подальшому, 26.09.2025 в невстановлений точний час ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом використання мобільного додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 провів переписку з ОСОБА_10 під час чого повідомив останнього, що з метою його подальшого переправлення через державний кордон України, йому необхідно до 02.10.2025 прибути до готельно-ресторанного комплексу «Корал» неподалік м. Мукачево, а саме який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та посилитись там, а вже 02.10.2025 року за попередньою домовленістю за ним хтось приїде та відвезе у потрібне місце.

Також, 01.10.2025 в невстановлений точний час ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом використання мобільного додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 провів переписку з ОСОБА_11 під час чого повідомив останнього, що з метою його подальшого переправлення через державний кордон України, йому необхідно до 02.10.2025 прибути до готельно-ресторанного комплексу «Корал» неподалік м. Мукачево, а саме який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та посилитись там, а вже 02.10.2025 року за попередньою домовленістю за ним хтось приїде та відвезе у потрібне місце.

Після чого, 01.10.2025 ОСОБА_10 виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , за допомогою автомобіля служби «Таксі» приблизно о «15» год. «00» хв. прибув до готельно-ресторанного комплексу «Корал», розташованого за адресою: а саме який розташований за адресою: Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 38А, після чого поселився у вказаний готель. Також ОСОБА_12 01.10.2025 у невстановлений точний час, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_5 , за допомогою автомобіля служби «Таксі» приблизно о «15» год. «00» хв. прибув до готельно-ресторанного комплексу «Корал», розташованого за адресою: а саме який розташований за адресою: Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 38А, після чого поселився у вказаний готель.

02.10.2025 приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний намір спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 та ОСОБА_12 через державний кордон України та отримання незаконного прибутку, шляхом використання мобільного додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 написав смс повідомлення останнім, в яких вказав, що за ними ніхто не приїде, щоб вони за допомогою послуг таксі приїхали до мотелю «Дубки», розташованого на околиці м. Виноградів, Берегівського району, а саме за адресою: Берегівський район, за межами населеного пункту Онок, урочище «Палгить», автодорога Т-07-19. Після чого ОСОБА_10 виконуючи вказівку ОСОБА_5 викликав собі автомобіль служби таксі та за допомогою вказаної послуги прибув до вказаного місця, після чого повідомив за допомогою додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 про те, що він вже на вказаному місці. ОСОБА_12 також виконуючи вказівку ОСОБА_5 викликав собі автомобіль служби таксі та за допомогою вказаної послуги прибув до вказаного місця та після чого повідомив за допомогою додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 про те, що він також вже на вказаному місці.

Приблизно о 10 год. 30 хв. 02.10.2025 ОСОБА_5 діючи спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, на транспортному засобі марки AUDIQ7, днз НОМЕР_5 приїхав до вказаного мотелю «Дубки» та наказав ОСОБА_12 і ОСОБА_10 сісти в автомобіль. Після чого ОСОБА_12 і ОСОБА_10 сіли до вказаного автомобіля, а ОСОБА_5 розпочав рух в сторону державного кордону України. Через невеликий проміжок часу вони заїхали у невстановлену органом досудового розслідування на даний час лісову місцевість, де знаходилась металева конструкція. Приїхавши туди, ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_12 і ОСОБА_10 вийти із автомобіля та почекати там деякий час, допоки до них не підійде інша особа.

Приблизно через годину після цього ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 , виконуючи відведену йому роль підійшов до ОСОБА_12 і ОСОБА_10 у вищевказаному місці, після чого надав вказівку показати йому наявні у них речі, по видаляти переписку із мобільних телефонів та вимкнути їх. Після чого ОСОБА_12 і ОСОБА_10 виконуючи вказівку ОСОБА_7 надали наявні при собі речі йому для огляду (перевірки), які він оглянув, також після цього вони повидаляли переписку наявну на мобільних телефонах та вимкнули їх. Пробувши там приблизно 1 годину 30 хвилин до них під`їхав транспортний засіб марки MERCEDES-BENZSPRINTER днз НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_8 .

Після чого ОСОБА_7 поспілкувавшись з ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії спрямованні на незаконне збагачення та доведення свого злочинного плану до кінця надав вказівку ОСОБА_12 і ОСОБА_10 залазити до багажного відділення автомобіля марки MERCEDES-BENZSPRINTER днз НОМЕР_6 та сидіти там тихо не спілкуватись між собою. Тоді ОСОБА_12 і ОСОБА_10 виконуючи вказівку ОСОБА_7 погрузились в багажне відділення вказаного автомобіля, а ОСОБА_7 зачинив за ними двері. Після чого вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_8 розпочав рух. Через невеликий проміжок часу автомобіль зупинився у невстановленому на даний час місці та після чого до багажного відділення вказаного автомобіля була поміщена ще одна невстановлена на даний час особа чоловічої статті, після чого знову продовжився рух автомобіля під керуванням ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 прибувши до невстановленої на даний час лісової місцевості зупинився, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановленій на даний час особі виходити з автомобіля. Після чого ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлена на даний час особа вийшли з автомобіля та повторно на вимогу ОСОБА_7 надали йому особисті речі разом із мобільними телефонами для перевірки. А ОСОБА_8 залишивши їх у невстановленій на даний час лісовій місцевості поїхав у невідомому напрямку.

ОСОБА_7 в свою чергу, продовжуючи злочинні дії спрямованні на досягнення злочинної мети наказав ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановленій на даний час особі іти за ним. Після чого вони рухались приблизно 30 хвилин лісовою місцевістю та вийшли до берегу річки Тиса, де в той час на них чекав ОСОБА_13 .

Після чого ОСОБА_14 усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, з метою уникнення перевірки нарядами прикордонної служби, надав вказівку ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановленій на даний час особі сідати до надувного човна наявного там та заздалегідь приготовленого ОСОБА_15 . Виконавши вказівку останнього ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлена на даний час особа сіли до наявного там надувного човна. А ОСОБА_14 разом із ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії також помістились до нього та разом із ними перепливли на другий бік річки Тиса.

В подальшому ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлена на даний час особа за вказівкою ОСОБА_7 вийшли із надувного човна та пройшли за ним, а ОСОБА_14 повернувся знову на інший берег річки. Пройшовши невелику відстань ОСОБА_7 разом із ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановленою на даний час особою вийшли на невстановлене на даний час місце, галявину де прочекали приблизно 30 хвилин, після чого до них під`їхав автомобіль марки ВАЗ 21099 днз НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_8 .

А ОСОБА_8 усвідомлюючи свої протиправні дії та їх караність спільно з ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановленій на даний час особі сідати до автомобіля на задні пасажирські сидіння. Після чого ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлена на даний час особа за вказівкою ОСОБА_8 сіли до вказаного автомобіля після чого автомобіль розпочав рух під керуванням ОСОБА_8 в бік державного кордону України. Приїхавши на місце, а саме в напрямку 91 прикордонного знаку на відстані приблизно 350 метрів від державного кордону, на околиці с. Вилок, Берегівського району, Закарпатської області, ОСОБА_8 зупинив автомобіль, а ОСОБА_7 надав вказівку швидко виходити з автомобіля та бігти за ним, після чого ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлена на даний час особа виконали вказівку ОСОБА_7 , а саме вийшли з автомобіля та розпочали рух в бік державного кордону України.

Окрім цього, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, проте не пізніше початку листопада 2025 року, шляхом використання мобільного додатку «Viber», підшукав громадян України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі ОСОБА_16 ), ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі ОСОБА_17 ), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі ОСОБА_18 ), ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі ОСОБА_19 ), ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі ОСОБА_20 ) та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ( ОСОБА_21 ), яким під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та повідомив останніх, що може посприяти у незаконному перетині державного кордону України, обумовивши попередню дату, механізм незаконного переплавлення їх через державний кордон України та розмір оплати, а саме грошові кошти шляхом переведення таких на вказаний ним крипто гаманець після вдалого їхнього переправлення через державний кордон України, на що останні надали свою згоду.

Після чого 03.11.2025 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_8 виконуючи відведену йому роль, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, використовуючи автомобіль марки MERCEDES-BENZ днз НОМЕР_8 приїхав до готельно-ресторанного комплексу «Корал» неподалік м. Мукачево, а саме який розташований за адресою: Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 38А, де на нього вже чекали ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , яким ОСОБА_8 надав вказівку сідати до автомобіля. Після чого ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 виконавши вказівку ОСОБА_8 сіли на заднє пасажирське сидіння автомобіля та після чого розпочали рух в бік смт. Вілок, Берегівського району. Приїхавши до невстановленого на даний час місця, а саме лісистої місцевості десь на околицях смт. Вілок, Берегівського району, ОСОБА_8 наказав ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 вийти з автомобіля та зачекати там, що до них підійдуть зараз. Після чого ОСОБА_8 поїхав у невідомому напрямку. Через невеликий проміжок часу до них під`їхав автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_9 , за кермом якого перебував ОСОБА_8 , зупинившись біля них останній вийшов із автомобіля, відчинив багажний відсік автомобіля та наказав їм сідати до автомобіля. Після чого ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 виконали вказівку ОСОБА_8 та сіли до автомобіля, після чого останній зачинив за ними двері та розпочав рух у невстановленому на даний час напрямку. Проїхавши приблизно 25-30 хвилин ОСОБА_8 зупинився у невстановленій на даний час лісовій місцевості, відчинив двері автомобіля та наказав їм виходити на вулицю.

В цей час на них вже там чекав гр. ОСОБА_7 , який усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, перевірив особисті речі ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , та наказав повимикати мобільні телефони. Після чого він наказав всім йти за ним. Приблизно через 15-20 хвилин вони прийшли до русла річки Тиса, неподалік села Тисабиконь, Берегівського району, де в той час на них чекали ОСОБА_6 разом із ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 .

В свою чергу ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, підготував надувний човен для переміщення ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 через русло річки Тиса в напрямку державного кордону України в обхід контрольно-пропускних пунктів. Після чого використавши вказаний човен здійснив переправлення вказаних осіб на інший берег річки, де їх залишив разом із ОСОБА_7 , а саме поплив на зад.

Після цього ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправність своїх дій, наказав ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 йти за ним, пройшовши приблизно 5 хвилин вони вийшли до польової дороги, де ОСОБА_7 наказав призупинитись та почекати.

В той час до них під`їхав ОСОБА_8 на автомобілі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_9 , який усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність наказав ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 сідати до багажного відсіку автомобіля. Вказані особи, виконавши вказівку ОСОБА_8 погрузились до автомобіля, а останній зачинив за ними двері та розпочав рух у бік державного кордону України. Після чого автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_8 та разом із ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 о 21 год. 25 хвилин було зупинено працівниками правоохоронних органів за адресою: АДРЕСА_3 , в результаті чого було викрито злочинну діяльність ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В подальшому в проміжок часу з 08 години 15 хвилини по 08 годину29 хвилин 08.11.2025 слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_22 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та в подальшому вилучено:

1) мобільний телефон марки SAMSUNG, з наступнимиIMEI 1 НОМЕР_1 , 2- НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 .

Прокурор стверджує, що враховуючи відомості, отримані у ході досудового розслідування, є підстави вважати, що вищевказаний мобільний телефон належний ОСОБА_4 може містити відомості, що можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно до положень ст.ст. 98, 99 КПК України, є речовим доказом.

У судове засідання прокурор не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд даного клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як встановлено слідчим суддею, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025070000000404, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підставами внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:

- «із Управління міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали про те, що громадяни ОСОБА_23 за грошову винагороду організовують незаконне переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску»;

- «в ході проведння у кримінальному провадженні №12025070000000404 від 29.08.2025 невідкладного обшуку за адресою АДРЕСА_4 ,виявлено громадян ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_5 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_13 , мешканця АДРЕСА_6 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_7 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_8 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешканця АДРЕСА_9 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яких за грошову винагороду в сумі 6000-8000 тис.дол.США, намагалися переправити через державний кордон України, поза пунктами пропуску ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 »

Згідно ухвали слідчого судді від 17.10.2025 було надано на проведення обшуку в будинку та підсобних приміщеннях віднесених до нього за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_24 , з метою відшукання та вилучення: чорнових записів, копій персональних документів осіб, яким надавались послуги із незаконного перетину державного кордону, надувні човни, гідро костюми, за допомогою яких здійснюється переправлення осіб через річку Тиса, мобільних телефонів належних ОСОБА_4 .

Згідно протоколу обшуку від 08.11.2025 року, було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді від 17.10.2025, за адресою АДРЕСА_1 , у вході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки SAMSUNG, з наступнимиIMEI 1 НОМЕР_1 , 2- НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 .

Постановою старшого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_22 від 08.11.2025 вищевказані вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000404 від 29.08.2025 року.

У межах розслідування даного провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, якими є речі виявлені і вилучені в ході проведення обшуку, дані речі будуть використані органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст.132КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2 ст.167КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст.132КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів, а також те, що вилучені речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. У зв`язку з чим клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025070000000404 від 29 серпня 2025року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332КК України задовольнити.

Накласти арешт на речі, які було виявлено та вилучено 08.11.2025 року у ході проведення обшуку будинку, за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) мобільний телефон марки SAMSUNG, з наступнимиIMEI 1 НОМЕР_1 , 2- НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1