Рішення № 131728775, 11.11.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13895/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 листопада 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2923722 від 10.02.2022 в загальному розмірі 15032,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості за кредитним договором та переходом права вимоги до позивача від первісного кредитора у зв`язку з укладенням договору факторингу.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи по суті за наявними матеріалами.

У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

У судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подав.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене та із урахуванням відсутності заперечень представника позивача проти вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223ЦПКУкраїни (заочно).

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до частини 2 статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

10.02.2022 між відповідачем і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір №2923722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022, за яким ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Згідно з довідкою про ідентифікацію акцепт договору здійснено шляхом застосування одноразового ідентифікатора С173.

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 13.10.2025 №БТ/8577 платіж у розмірі 3000 грн. був зарахований на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_2 на ім`я відповідача.

Договором №2923722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 сторони погодили застосування процентних ставок, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок їх зміни, а також обумовили порядок повернення кредитних коштів та відповідальність сторін.

10.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» як Клієнтом і позивачем як Фактором укладено договір факторингу №ККЛУ-10082023, згідно з яким Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Підпунктом 1.2. договору факторингу №ККЛУ-10082023 передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) права вимоги Фактор заміняє Клієнта у кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості.

Згідно з підпунктом 6.2.3. договору факторингу №ККЛУ-10082023 права вимоги переходять до Фактора після підписання договору факторингу та виконання Фактором вимог п. 7.2. цього Договору.

Підпунктом 7.2. договору факторингу встановлено обов`язок Фактора здійснити оплату в розмірі, вказаному у підпункті 7.1. цього ж Договору, за яким розмір відповідної оплати становить 783410,49 гривень.

Сторонами договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 складено та підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників 10.08.2023.

10.08.2023 позивачем проведено оплату в розмірі 783410,49 грн. на користь ТОВ «Лінеура Україна», що підтверджується платіжною інструкцією №72296 від 10.08.2023.

Згідно з витягом з Реєстру Боржників до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» як Клієнт відступило позивачу як Фактору право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2923722 від 10.02.2022, заборгованість по якому становила 15032,99 грн., з яких 2999 грн. залишок по тілу кредиту; 12033 грн. залишок по відсотках.

Виходячи з наявності підстав для стягнення заборгованості, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Суд встановив, що 10.02.2022 між відповідачем і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір №2923722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022, за яким ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

10.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» як Клієнтом і позивачем як Фактором укладено договір факторингу №ККЛУ-10082023, згідно з яким Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Згідно з витягом з Реєстру Боржників до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» як Клієнт відступило позивачу як Фактору право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2923722 від 10.02.2022, заборгованість по якому становила 15032,99 грн., з яких 2999 грн. залишок по тілу кредиту; 12033 грн. залишок по відсотках.

Отже, укладення вищезгаданого договору факторингу свідчить про наявність правонаступництва у матеріальному правовідношенні.

На час розгляду справи відсутні дані, що договір факторингу оспорювався чи визнано недійсним.

Отже, позивач має право на звернення до суду із цим позовом, оскільки ТОВ «Лінеура Україна» передало йому право вимоги за вищевказаним кредитним договором до відповідача.

Договір факторингу не визнаний судовим рішенням недійсним, та на підставі ст. 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Надані позивачем докази суд вважає належними і допустимими, тоді як відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15, провадження № 61-8803св22).

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Підсумовуючи викладене, суд констатує про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заявленої суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

У позовній заяві зазначається про те, що витрати на професійну правову допомогу складають 8000 грн.

З цього приводу позивачем долучено договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг №762 від 05.09.2025, детальний опис наданих послуг від 05.09.2025.

Згідно з 2.3. договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу становить 8000 гривень.

Отже, з наведеного слідує, що вартість юридичних послуг є фіксованою.

На переконання суду, зазначений розмір адвокатських витрат є завищеним.

У цьому контексті суд зауважує, що докази того, що справа має значний суспільний інтерес або її вирішення могло би суттєво вплинути на репутацію позивача, відсутні.

Розмір заявлених адвокатських витрат не є пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни заявленого позову. Поряд із цим, суд бере до уваги те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження та не являється унікальною.

Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх заборгованість за кредитним договором №2923722 від 10.02.2022 в загальному розмірі 15032 (п`ятнадцять тисяч тридцять дві) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.Й. Данко