Ухвала суду № 131719865, 10.11.2025, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1746/25

Номер провадження по справі 1-кп/387/194/25

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

10 листопада 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_9

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісудових засіданьДобровеличківського районногосуду Кіровоградськоїобласті кримінальнепровадження зареєстрованеу Єдиномуреєстрі досудовихрозслідувань за №12025121100000007від 06.01.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Северинівка Іванівського району Одеської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України

В С Т А Н О В И В :

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 07 листопада 2025 року надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025121100000007 від 06.01.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2025 року справу ЄУН 387/1746/25 передано на розгляд судді ОСОБА_10 .

Ухвалою від 07 листопада 2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13 год. 20 хв. 10 листопада 2025 року.

На досудовому слідстві ухвалами слідчого судді від 15.05.2025 обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалами слідчого судді від 22.10.2025 та від 23.10.2025. Строк тримання під вартою обвинувачених спливає 13 листопада 2025 року.

10 листопада 2025 року на електронну адресу суду прокурором ОСОБА_11 подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави, так як вважає, що існують ризики передбаченіпунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України,а саме,що обвинуваченіможуть переховуватисьвід суду,незаконно впливатина свідківта експертівв даномукримінальному провадженні,оскільки обвинувачуютьсяу скоєнніособливо тяжкогозлочину,а такожможуть вчинитиінше кримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомуобвинувачуються зогляду навстановлені вході досудовогорозслідування обставиникримінального правопорушення.На переконанняпрокурора,з оглядуна суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку обвинувачених, а тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та запобігання вказаним ризикам необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані клопотання прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим. Наголошує на відсутності переконливих та нових обставин, які могли б свідчити про наявність зазначених прокурором ризиків. Просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі, якщо суд дійде висновку про задоволення клопотання прокурора, визначити помірний розмір застави.

Захисник ОСОБА_8 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора наголошуючи на тому, що ризики, наведені прокурором, об`єктивно не підтверджуються та не доведені стороною обвинувачення. Просив врахувати характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_5 та зважити, що останній неофіційно працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про міцні соціальні зв`язки. Тому просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі, якщо суд дійде висновку про задоволення клопотання прокурора, визначити помірний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти клопотання прокурора, вказав, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв, свідків даного кримінального провадження не знає. Зазначив, що його мати наразі після операційного втручання та потребує постійного нагляду, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_9 , підтримуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , зазначила, що наведені прокурором у клопотанні ризики просто перераховані, нічим не підтвердженні, а наявних ризиків не існує. Наголосила на тому, обвинувачений ОСОБА_6 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався. При цьому, тяжкість пред`явленого обвинувачення не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому просила застосувати запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на строк 60 днів, суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділомІІ цього Кодексу.

Відповідно дост.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннямист.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином, ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, яке інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дані про осіб обвинувачених, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються; мотиви, за яких вони вчинили дії, що ставляться їм у провину; тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у даному кримінальному правопорушенні; незаконно впливати на свідків та експертів в даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.

Також, суд відповідно до вимог ст.178КПК України бере до уваги дані про особу кожного обвинуваченого, а саме їх вік, стан здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування їх під вартою, відомості про місце їх проживання, міцність соціальних зв`язків обвинувачених у місці їх проживання.

Крім того, зважаючи на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які слугували підставою для обрання таких запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, суд дійшов до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вони обвинувачуються, відомості, які характеризують особу кожного обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім того варто зазначити, що злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорівце діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або створюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеному колу осіб, що підтверджує наявність об`єктивного суспільного інтересу в даному кримінальному провадженні.

У Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» наголошується , що тенденція зростання незаконного виробництва, попиту і обігу наркотичних засобів і психотропних речовинстановлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинувачених, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Відповідно до п. 5 ч. 4ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у вказаному кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає необхідним не визначати розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, у його сукупності, з метою забезпечення обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також відсутністю підстав для змінизапобіжного заходу, крім того, беручи до уваги відомості про особу обвинувачених, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановленихст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 15 години 35 хвилин 09 січня 2025 року.

Керуючисьст.ст.176-178,182,183,194,197,199,331,369,372,395 КПК України,суд,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 15 години 35 хвилин 09 січня 2026 року без визначення застави.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до 15 години 35 хвилин 09 січня 2026 року без визначення застави.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до 15 години 35 хвилин 09 січня 2026 року без визначення застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам та направити для відома та виконання Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Дату закінчення дії ухвали суду встановити: 15 година 35 хвилин 09 січня 2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та оголошено 11 листопада 2025 року о 16 годині 40 хвилин.

Суддя ОСОБА_12