Рішення № 131719684, 12.11.2025, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/304/25

38

2/339/213/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2025 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкуспрощеного позовногопровадження справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 45383.50 грн за кредитним договором № 375334099 від 02 лютого 2021 року, укладеного у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора MNV4WA97), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 11500 грн, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами відповідно до умов договору.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах, зокрема щодо відповідача, який неодноразово продовжувався додатковими угодами.

У подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, предметом якого є відступлення права вимоги до боржника за кредитним договором, який зазначено у відповідному реєстрі.

Відповідач належним чином свої обов`язки не виконав, що і стало підставою для звернення до суду.

26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, що не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4)позивач незаперечує протитакого вирішеннясправи.

Враховуючи згоду представника позивача на а.с.7, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості з приводу виконання зобов"язань кредитного договору.

Так, 02 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 375334099, який підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV4WA97.

Крім того, підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів, згідно якого загальна вартість кредиту складає 13225 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом - проценти за користування кредитом в розмірі 1725 грн; та суму кредиту в розмірі 11500 грн (а.с.12-30).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 11500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредит надається строком на 30 днів відповідно до п.1.2 договору.

Пунктом 2.2.2.1 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів.

Матеріали справи також містять копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання зазначеного договору кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 11500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем є ОСОБА_1 (а.с.31).

Платіжна картка № 5168-7554-5698-9553 емітована на ім`я ОСОБА_1 (а.с.118).

Згідно розрахунку заборгованості за період 02 лютого 2021 року 03 травня 2021 року заборгованість відповідача становить 29778 грн, з них: 11500 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 19929.50 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.74-75), що свідчить про те, що відповідач не виконав умови договору та не здійснив жодного погашення отриманого кредиту.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, термін дії договору до 28 листопада 2019 року (а.с.39-44, 53).

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.44).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року (а.с.45-49).

Додатковою угодою № 27 від 31 грудня 2021 року строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року (а.с.50).

Згідно додаткової угоди №31 від 31 грудня 2022 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року (а.с.50).

Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 року строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року (а.с.51).

З реєстру прав вимоги №132 від 04 травня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача в загальному розмірі 30042.50 грн, з них: 11499.90 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 18542.60 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.52).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 45383.50 грн, з них: 11499.90 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 33883.60 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.76).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.55-58).

Згідно додаткової угоди №2 від 03 серпня 2021 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року (а.с.54).

Згідно додаткової угоди №3 від 30 грудня 2022 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 року (а.с.59).

З витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року вбачається, що право вимоги до відповідача на суму боргу в 45383.50 грн, з них 11499.90 грн - заборгованість по тілу кредиту, 33883.60 грн заборгованість по відсотках передано від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.59-60).

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.61-67, 70-74).

Відповідно до Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну 45383.50 грн, з них 11499.90 грн - заборгованість по тілу кредиту, 33883.60 грн заборгованість по відсотках (а.с.68-69).

Такі ж відомості про розмір заборгованості вказані у виписці з особового рахунку відповідача (а.с.75).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( надалі Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Згідно з ч.1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал», до якого перейшло право вимоги заборгованості за кредитом у розмірі 45383.50 грн, з них 11499.90 грн - заборгованість по тілу кредиту, 33883.60 грн заборгованість по відсотках, з урахуванняи умов кредитного договору, а саме п.1.1. та. п.4.3 договору.

Зокрема, в п.4.3 договору вказано, що сторони погодили про те, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному и у п. 1.7.2 договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із повним задоволенням позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» на його користь з відповідача належить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422.40 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено наступний правовий висновок.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Судом при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача враховано, що відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, не заявляв.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн, копію договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.77-80).

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн та за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в суду відсутні передбачені законом підстави для зменшення таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 375334099 від 02 лютого 2021 року в розмірі 45383 (сорок п`ять тисяч триста вісімдесят три) грн 50 коп, з них 11499.90 грн - заборгованість по тілу кредиту, 33883.60 грн заборгованість по несплачених відсотках за користуванним кредитом та судові витрати у розмірі 9422 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дві ) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - вул.Рогнідинська, 4А офіс 10 м.Київ, ЄДРПОУ 43541163.

ОСОБА_1 - реєстраційний номероблікової карткиплатників податків НОМЕР_2 , місцереєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.С. Головенко