Рішення № 131718330, 11.11.2025, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1456/25

Провадження № 2/493/830/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядкуспрощеного позовногопровадження звикликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11.08.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 12.08.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду з викликом до суду сторін.

Ухвалою суду від 01.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив,що 18.09.2021року міжТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» та ОСОБА_1 був укладенийкредитний договір№ 190229122у форміелектронного документаз використаннямелектронного підпису. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2V5S5, після ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику на офіційному сайті Товариства www.moneyveo.ua.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі 18.09.2021 року, перерахувавши грошові кошти в сумі 5000,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 23/0224-01 строк дії якого закінчується 31.12.2024 року. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2025 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем був укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю строк дії якого закінчується 30.10.2026 року. Згідно з умовами договору позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № б/н від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20596 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20596 грн.

Відповідач не виконувала умови кредитного договору належним чином, не повністю сплачувала платежі у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 20596 грн., в т.ч. 5000,00 грн. заборгованість по кредиту та 15596 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За таких обставин ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту № 190229122 від 18.09.2021 року у сумі 20596 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 7000,00 грн. - понесені витрати на правову допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про те у позовній заяві просила розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак надіслала заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог, в зв`язку з пропущенням позивачем строків позовної давності, оскільки останній платіж був здійснений нею у жовтні 2021 року. Справу просила розглянути за її відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

18.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 190229122 у формі електронного документа з використання електронного підпису.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого, подала відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів, суму кредиту, строк кредиту та місце реєстрації/проживання, копія якої наявна в матеріалах справи.

Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2V5S5. 18.09.2021 року відповідач ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до договору сторони погодили наступні умови кредитування:

- п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»;

- п. 1.2. сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника;

- п. 1.3. кредитодавець надає терший транш за договором в сумі 5000 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 18.10.2021 року;

- п. 1.7. кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 18.10.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором;

- п. 1.8. сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена;

- п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 (сімсот чотири цілих сорок п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

- п. 1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 (сімсот чотири цілих шістдесят три сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті;

- п. 1.9.3. у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Тобто,сторонами узгодженорозмір кредиту,грошову одиницю,в якійнадано кредит,строк таумови кредитування,що свідчитьпро наявністьволі відповідачадля укладеннятакого електронногодоговору шляхомйого підписанняза допомогоюелектронного підписуодноразовим ідентифікатором.

Згідно копії платіжного доручення № 35208803-6а49-493е-а1b6-0135d52fb38d від 18.09.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 5000,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 23/0224-01 строк дії якого закінчується 31.12.2024 року. Згідно договору клієнт та фактор підписали реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2025 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем був укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю строк дії якого закінчується 30.10.2026 року. Згідно з умовами договору позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № б/н від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20596 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20596 грн.

Відповідач не виконала умови договору належним чином, не сплачувала платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість в розмірі 20596 грн.

В ході розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строків позовної давності.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого клопотання, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. ч. 3 і 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Ст.253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. ч. 1 та 2 ст. 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 190229122 від 18.09.2021 року наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що 21.10.2021 року сплачено проценти в сумі 635 грн.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діє на момент постановлення рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що датою остаточного повернення кредиту за кредитним договором № 190229122 укладеним сторонами 18 вересня 2021 року, є 18 жовтня 2021 року.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни доповнено п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Так, ЗУ «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни,спрямованих назабезпечення додатковихсоціальних таекономічних гарантійу зв`язкуз поширеннямкоронавірусної хвороби(COVID-19)» набрав чинності 02 квітня 2020 року.

За наслідками розгляду справи № 910/18489/20 Велика Палата Верховного Суду у пункті 100 постанови від 06 вересня 2023 року зробила висновок, що саме з 02 квітня 2020 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», а тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року цим Законом (п. 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 167/1058/20).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом із тим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Проправовий режимвоєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим ЗУ від 15 березня 2022 року № 2119-IX, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим ЗУ від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим ЗУ від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим ЗУ від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим ЗУ від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим ЗУ від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим ЗУ від 02 травня 2023 року №3057-IX, Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим ЗУ від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим ЗУ від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим ЗУ від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим ЗУ від 8 травня 2024 року № 3684-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим ЗУ від 23 липня 2024 року № 3891-IX, Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим ЗУ від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX, Указом від 14 січня 2025 року № 26/2025, затвердженим ЗУ від 15 січня 2025 року № 4220-IX, та Указом від 15 квітня 2025 року № 235/2025, затвердженим ЗУ від 16 квітня 2025 року № 4356-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року,розділ «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни доповнено, зокрема, п. 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану», а з 04.09.2025 року строк позовної давності поновлено.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 11 серпня 2025 року (дата звернення ТОВ «Юніт Капітал» до суду з цим позовом) діяв на усій території України, позивач звернувся із вимогами до суду в межах позовної давності.

Отже, у цьому випадку позивач не пропустив визначену чинним законодавством позовну давність, тому доводи відповідача в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин, суд вважає, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося за захистом своїх інтересів до суду у межах позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності щодо заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення.

Таким чином, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 190229122 від 18.09.2021 року становить 20596 грн., яка складається з наступного: 5000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 15596 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що вбачається з копій виписки з особового рахунку за період 04.06.2025 р.-25.06.2025 р.

З інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 12.09.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250908/62649-БТ, яка надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

З виписки за договором № б/н за період 18.09.2021-23.09.2021 вбачається, що по рахунку № НОМЕР_3 міститься зарахування на суму 5000 грн.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 190229122 від 18.09.2021 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 20596 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 5000,00 грн., заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 15596 грн., на користь позивача підлягають задоволенню.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 23174 від 06.08.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, Додаткова угода № 25770709840 від 05.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року (даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року), відповідно до якого надано послуги на загальну суму 7000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а саме судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 253, 256, 257, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська 4, літ. А, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163), заборгованість за кредитним договором № 190229122 від 18.09.2021 року у розмірі 20596(двадцятьтисяч п`ятсотдев`яносто шість) грн., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 5000 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 15596 грн.; судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., а всього: 30018 (тридцять тисяч вісімнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.11.2025 року.

СУДДЯ