Ухвала суду № 131717460, 11.11.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1577/21

Провадження №: 6/336/428/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши матеріали заяви Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про надання дозволу на реалізацію майна боржника, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник заявника Гайдаш О.С., через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з вказаною заявою.

Заяву обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №75652471, до складу якого входять: виконавче провадження № 75641515 з виконання виконавчого листа по справі №336/1577/21, виданого 12.07.2024 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості в сумі 443 682,03 грн.

Виконавче провадження № 75641224 з виконання виконавчого листа по справі №336/1577/21, виданого 12.07.2024 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості в сумі 100 000 грн.

Виконавче провадження № 79327111 з виконання виконавчого листа по справі №336/5899/22, виданого 01.08.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету судового збору у розмірі 3315,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В ході здійснення зведеного виконавчого провадження №75652471 виконавцем не виявлено грошових коштів або рухомого майна боржника, достатніх для погашення заборгованості за виконавчими документами.

На сьогоднішній день залишок боргу перед стягувачем за зведеним виконавчим провадженням №75652471 складає 546 9997,03 грн. Сума боргу значно перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (160 тисяч гривень), а отже звернення стягнення на житло боржника є доцільним, співмірним та необхідним для забезпечення своєчасного виконання рішення.

В ході виконавчого провадження встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради зроблено запит щодо осіб, які зареєстровані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 12.05.2025 за вих. №06.4-06/02/11891 за даною адресою було зареєстровано три повнолітні особи - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та дві неповнолітні особи ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( у відповіді допущено помилку, згідно актового запису про народження дата народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 )

23.10.2025 державним виконавцем відділу арештоване і описане майно боржника -будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

07.08.2025 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (органу опіки й піклування) направлено запит щодо надання дозволу на реалізацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстровані неповнолітні особи - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно відповіді районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 01.09.2025 орган опіки і піклування не надає дозволу на реалізацію квартири.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» (далі Закон) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законодавства України, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії(частина перша статті 18 Закону про виконавче провадження).

З метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець може звернутися до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка повинна бути розглянута судом в порядку, встановленому в статті 435 ЦПУ України.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 передано в провадження судді Звєздової Н.С.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились з невідомих причин, заперечень щодо заяви не надали, заяв про відкладення заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду також не надходило їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України не здійснювалася.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на примусовому виконанні у Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №75652471.

На сьогоднішній день залишок боргу перед стягувачем за зведеним виконавчим провадженням №75652471 складає 546 9997,03 грн. Сума боргу значно перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (160 тисяч гривень), а отже звернення стягнення на житло боржника є доцільним, співмірним та необхідним для забезпечення своєчасного виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В ході здійснення зведеного виконавчого провадження №75652471 виконавцем не виявлено грошових коштів або рухомого майна боржника, достатніх для погашення заборгованості за виконавчими документами.

В ході виконавчого провадження встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради зроблено запит щодо осіб, які зареєстровані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 12.05.2025 за вих. №06.4-06/02/11891 за даною адресою було зареєстровано три повнолітні особи - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та дві неповнолітні особи ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( у відповіді допущено помилку, згідно актового запису про народження дата народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 )

23.10.2025 державним виконавцем відділу арештоване і описане майно боржника -будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Згідно абз. З п. З розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, до заявки на реалізацію арештованого майна додається копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Тобто, на думку Великої Палати Верховного Суду державний чи приватний виконавець повинен звернутися до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реалізацію житлової нерухомості, право на користування яким мають діти. У випадку відмови органу опіки та піклування виконавець, з метою виконання судового рішення та забезпечення дотриманням прав дітей, повинен звернутися до суду.

Відповідно до положення частини 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до Закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Так, згідно з частиною 3 статті 18 Закону, органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до частини 4 статті 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця. Лише в разі гарантування збереження права дитини на житло відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, дозвіл оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Слід також звернути увагу на те, що дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо наявна лише реєстрація дитини в житловому приміщенні. Оскільки, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користування жилим приміщенням. Адже, відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члени сім`ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

07.08.2025 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (органу опіки й піклування) направлено запит щодо надання дозволу на реалізацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстровані неповнолітні особи - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно відповіді районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 01.09.2025 орган опіки і піклування не надає дозволу на реалізацію квартири.

Враховуючи викладені обставини, наявність зареєстрованих неповнолітніх дітей в будинку, незгода органу опіки та піклування про надання дозволу на реалізацію будинку, суд дійшов обґрунтованого висновку, що законні підстави для задоволення заяви відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.259,260,435,353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про надання дозволу на реалізацію майна боржника відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників справи:

Заявник: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 45028225, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6.

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н.С. Звєздова