Рішення № 131716667, 31.10.2025, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4907/25

Провадження № 2/577/1779/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2025 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

секретаря судового засідання Скляр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Конотоп, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Сучасний Факторинг» звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики № 30210012755 від 10.09.2021 року в розмірі 19 988,78 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору та правничої допомоги.

Свої вимоги мотивує тим, що 10.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Сучасний Факторинг» був укладений договір позики № 30210012755, згідно з умовами якого сума позики становить 23 750 грн. Строк користування позикою становить 6 календарних місяців, проценти за користування позикою встановлюються на рівні 0,01% річних від загальної суми позики за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування позикою. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 60,17% річних від загальної суми позики. Комісія за управління (обслуговування) позики встановлюється на рівні відсотків від загальної суми позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування позикою. Сукупна вартість позики за даним договором становить 30 875, 53 грн., а щомісячний платіж оплачується позичальником щомісячно в дату, що відповідає графіку платежів.

Відповідач зобов`язався повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту.

ТзОВ «Сучасний Факторинг» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, видавши відповідачу кредит у розмірі 23 750 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання перед ТзОВ «Сучасний Факторинг» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 27.07.2025 р. становить 19988,78 грн. та включає в себе 15832,33 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4156,45 грн. процентів.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТзОВ «Сучасний Факторинг» змушене звернутись до суду.

Ухвалою судді від 25.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду із відмітками «вручено» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. 22.09.2025р. відповідачем скеровано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням в зоні бойових дій. В подальшому на розгляд справи двічі не з`явився, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Сучасний Факторинг» був укладений договір позики №30210012755, згідно з умовами якого сума позики становить 23 750 грн. Строк користування позикою становить 6 календарних місяців, проценти за користування позикою встановлюються на рівні 0,01% річних від загальної суми позики за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування позикою. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 60,17% річних від загальної суми позики. Комісія за управління (обслуговування) позики встановлюється на рівні відсотків від загальної суми позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування позикою. Сукупна вартість позики за даним договором становить 30 875, 53 грн., а щомісячний платіж оплачується позичальником щомісячно в дату, що відповідає графіку платежів.

Однак, відповідач свої зобов`язання перед ТзОВ «Сучасний Факторинг» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 27.07.2025 р. становить 19988,78 грн. та включає в себе 15832,33 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4156,45 грн. процентів, що стверджується випискою з особового рахунку в матеріалах справи.( а.с.25).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за вищевказаним договором позики.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов договору позики ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 6500 грн.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025 р., укладеного між ТзОВ «Сучасний Факторинг» та адвокатським бюро «Тараса Онищенка», копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.07.2025 р., відповідно до якої вартість послуг адвоката склала 6500 грн., копію платіжної інструкції. ( а.с.8-10, 12,26).

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 6500 грн. який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю справи, та приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг адвоката, пов`язані із складанням, поданням до суду цивільного позову в розмірі 3 000 грн.

Саме такий розмір відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» суму заборгованості за договором позики № 30210012755 від 10.09.2021 року в розмірі 19988 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 78 коп., судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» ( юридична адреса: 01024, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 39-А, код ЄДРПОУ 35310044)

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Логін Є. В.