Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/5807/25
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2025 року с-ще Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
не працює
до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 , згідно якого: 29.09.2025 року біля 16 год. 45 хв, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, шарпав за одяг, внаслідок чого мала бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Потерпіла особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася.
Вину у скоєному ОСОБА_1 не визнав, надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що ОСОБА_2 є його колишньою співмешканкою, будинок, в якому вони мешкають є їх спільною в рівних частках власністю. Сварки виникають на побутовому рівні, у тому числі і щодо поділу будинку та земельної ділянки. Заперечує, що штовхав ОСОБА_3 , погрожував їй будь-яким чином, вважає, що ОСОБА_3 його обмовляє, що відбувається не вперше та виживає з будинку.
Всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, суд дійшов до наступних висновків.
Згідност. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 173-2 КУпАП України(у редакції Закону № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024 року) передбачає, що адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Об`єктивна сторона ст.173-2КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки - настання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого (- ї),яка була завдана потерпілому.
Таким чином, обов`язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Така обставина підлягає доведенню належними доказами.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 756515 від 29.09.2025 року слідує, що гр. ОСОБА_1 біля 16.45 за місцем свого проживання вчинив відносно гр. ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, шарпав за одяг, внаслідок чого мала бути завдана шкода її фізичному та психолохічному здоров`ю.
З письмових пояснень потерпілої особи ОСОБА_2 від 29.09.2025р. вбачається, що ОСОБА_1 штовхнув її на кухні, вона порізала пальця, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував, що вижене її з домівки або позбавить життя. Вона дуже злякалась, вимушена була викликати поліцію. Швидка допомога не потрібна.
З огляду протоколу від 29.09.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.09.2025 року слідує, що ОСОБА_2 просить прийняти міри стосовно сусіда ОСОБА_1 , який штовхнув її, висловлювався у її бік нецензурною лайкою, погрожував позбавити життя, виганяв з домівки.
Протокол про адміністративне правопорушення містить загальні фрази обвинувачення, а саме , «ображав нецензурною лайкою», «вчинив домашнє насильство», тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру», що не дає змоги об`єктивно встановити обставини події.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даному випадку відсутня. Мав місце конфлікт, однак не кожен конфлікт є психологічним насильством у розумінні норм Закону.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту. Нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілих, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимогст. 173-2 КУпАПтаст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Тож, у даному випадку, з огляду на установлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2КУпАП, позаяк, у останнього був відсутній умисел на заподіяння шкоди фізичному та психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 , у той час, як у цій ситуації мав місце саме побутовий конфлікт колишніх співмешканців, які досі мешкають разом.
При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно-наслідковий зв`язок між діями, що вчинені особою та наслідками, що настали.
У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 .. Відомостей про завдання ОСОБА_2 шкоди фізичному та психологічному здоров`ю вказані пояснення не містять. Інших доказів, які б свідчили про завдання ОСОБА_2 шкоди фізичному та психологічному здоров`ю внаслідок дій її колишнього співмешканця, матеріали справи не містять.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів та лише фіксує факт правопорушення, проте не є беззаперечним доказом вини особи, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Та у цьому випадку наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 , хоча й відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, втім їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом поза розумним сумнівом, а відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечитьст. 62 Конституції України.
Інакше кажучи, з фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява N 926/08), зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Тож, суд не вправі у цьому випадку визначати обставини, які свідчать про наявність всіх ознак об`єктивної сторони правопорушення у цій ситуації, адже підлягають доказуванню у порядку і у спосіб, що передбачені КУпАП, з урахуванням положень ст.251 цього Кодексущодо доказів, і мають кореспондуватися із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», тобто, суд позбавлений можливості встановити їх із самих лише слів учасників провадження про адміністративне правопорушення, без належних доказів і розкриття змісту.
Нормами ч. 2 ст. 251 КУпАПвизначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст.255КУпАПі не може бути перекладений на суд.
Згідно з п. 1 ч.1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що обставини завдання шкоди здоров`ю потерпілій особі є недоведеними, а тому провадження у справі потрібно закрити відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 173-2,п. 1 ч. 1 ст. 247,п. 3 ч.1ст.284КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПв зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення.
Суддя А.І.Бочаров
Судове рішення № 131716401, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 11.11.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 509/5807/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: