Ухвала суду № 131710284, 06.11.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/10541/25

ун. № 759/24219/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора.

Зустрічна позовна заява подана в межах строку, встановленого статтею 193 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зустрічна позовна вимога про «встановлення факту невиконання обов`язку кредитора» є вимогою немайнового характеру, оскільки вона спрямована на усунення правової невизначеності та встановлення юридичного факту (невиконання зобов`язання), а не на стягнення коштів чи витребування майна.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру.

Позивач за зустрічним позовом посилається на звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як позивачі у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав споживачів.

Однак, з цією позицією позивача суд не погоджується, виходячи із наступного.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, а не Закону України «Про захист прав споживачів».

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документа, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

У даному випадку позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 95, 175, 185, 285 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Петренко