Ухвала суду № 131706877, 07.11.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.11.2025Справа № 554/9976/23 Провадження № 1-кп/554/514/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» листопада 2025року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтава врежимі відеоконференціїкримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисників обвинуваченої адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення судово-психологічної експертизи відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки з її показів вбачається, що обвинувачена в момент інкримінованих їй дій могла перебувати в стані сильного душевного хвилювання чи стані фізіологічного афекту, оскільки, потерпіла своїми діями сама її спровокувала, ображала її та дітей, через що вона тимчасово втратила пам?ять та свої дії взагалі не пам?ятає. Після інциденту, перебуваючи вдома, тривалий час спала, а коли їй чоловік розбудив та розповів, що відбулось, вона не могла згадати. Тому, з метою встановлення емоційного стану обвинуваченої на час інкримінованих їй дій, вважає за необхідне призначити судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити Полтавському науково-дослідному експертному-криміналістичному центру МВС України.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 повністю підтримав заявлене клопотання.

Обвинувачена також просила призначити вказану експертизу, вважає, що потерпіла своїми діями її навмисно спровокувала, що викликало в неї незрозумілий стан, вона не пам?ятає, щоб наносила їй якісь ушкодження, в неї стався тимчасовий провал пам?яті. Після інциденту, коли її чоловік забрав додому, вона довго спала, прокинувшись, після розповіді чоловіка про події, зрозуміла, що нічого не пам?ятає.

Прокурор заперечувала проти призначення експертизи, оскільки підстав для призначення такої експертизи немає, на досудовому розслідування обвинувачена таких показів не надавала, скористалась ст. 63 Конституції України. І лише під час свого допиту в суді зазначила, що не пам?ятає як наносила тілесні ушкодження потерпілій. Крім того, дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджується та обставина, що обвинувачена могла перебувати в стані афекту чи сильного душевного хвилювання. Вважає, що такі покази обвинуваченої є лише лінією захисту, а заявлене клопотання та подальше призначення експертизи направлене лише на затягування розумних строків розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти призначення експертизи, зазначив, що відсутні підстави вважати, що обвинувачена перебувала в стані сильного душевного хвилювання чи стані афекту. Матеріалами кримінального провадження не підтверджується можливості перебування обвинуваченої в такому стані, покази обвинуваченої є лінією захисту.

Вислухавши клопотання захисника, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ч.2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Частиною 2 ст. 242 КПК України визначені підстави за наявності яких слідчий чи прокурор зобов?язані забезпечити проведення експертизи.

Статтею 243 КПК України визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

Вирішаючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного:

Зазвичай, у правозастосовній практиці ототожнюються кримінально-правове поняття «сильне душевне хвилювання» з станом «фізіологічного афекту». Проте, стан фізіологічного афекту є суто медичним, психолого-психіатричним критерієм, а стан сильного душевного хвилювання є критерієм кримінально-правовим.

Психологічна наука також не містить роз?яснень, що саме необхідно розуміти під станом сильного душевного хвилювання, яке є юридичним поняттям та станом фізіологічного афекту. У психології виділяють види та проводять характеристику окремих психічних станів людини, використовуючи термінологію, яка є загальноприйнятою в цій науці для позначення таких станів.

Встановлення наявності (відсутності) стану сильного душевного хвилювання у особи належить до компетенції суду, при тому що у законодавстві України про кримінальну відповідальність обсяг та зміст цього поняття не визначено.

Для з?ясування особливостей психічної діяльності їх проявів у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки проводиться психологічна експертиза, основним завданням якої є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивоутворюючих чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. Психологічна експертиза емоційних станів встановлює індивідуально-психологічні особливості, міру здатності обвинуваченого розуміти характер скоєних дій, та їх наслідки; наявність або відсутність у підекспертної особи в момент скоєння протиправних дій емоційного стану, що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку. Також може проводитися психолого-психіатрична експертиза, яка є комплексним дослідженням і включає в себе психологічну експертизу. Психіатрична складова такої експертизи проводиться для того, щоб відмежувати емоційний стан особи від можливого стану патологічного афекту, за якого особа не буде суб`єктом кримінального правопорушення через свою неосудність.

При вирішенні питання про призначення судово-психологічної експертизи обвинуваченій ОСОБА_3 з метою встановлення в неї на час вчинення інкримінованого їй діяння стану сильного душевного хвилювання чи стану фізіологічного афекту, суд не встановив будь-яких відомостей, які б могли свідчити про можливість перебування останньої в таких емоційних станах як «фізіологічний афект» чи «сильне душевне хвилювання».

На досудовому розслідуванні обвинувачена скористалась ст. 63 Конституції України, жодних показів не надавала, тому підстав призначати судову психолого-психіатричну експертизу під час досудового розслідування кримінального провадження не було.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом також не встановлено підстав для призначення такої експертизи, оскільки з показів обвинуваченої вбачається, що з 2018 року їй було відомо про стосунки чоловіка з потерпілою ОСОБА_8 , в 2021 році чоловік їй повідомив, що він хоче розірвати шлюб, а потім вони примирились, продовжили проживали однією сім?єю, налагодили стосунки, а тому, доводи обвинуваченої, про те, що коли 07.06.2023 року вони з чоловіком побачили потерпілу, яка помахала їм рукою, а в подальшому почала словесно ображати обвинувачену та її дітей, що викликало в неї сильний емоційний стан та тимчасову втрату пам?яті, не можуть бути визнані достатньою підставою для визначення можливого настання в неї стану сильного душевного хвилювання або стану фізіологічного афекту, оскільки не були ні тяжкими образами, ні протизаконним насильством, ні систематичним знущанням в правовому значенні цих термінів.

Така позиція сторони захисту розцінюється судом виключено як лінія захисту.

Крім того, з урахуванням вимог ч.2 ст. 243 КПК України, сторона захисту могла протягом всього часу досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження самостійно залучити експертів на договірних умовах для проведення такої експертизи, однак цього не зробила, а тому заявлене на сьогодні клопотання сторони захисту, суд розцінює як намір затягнути судовий розгляд кримінального провадження.

Підстав, визначених ч.2 ст. 242 КПК України, для призначення експертизи в обов?язковому порядку, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для призначення судово-психологічної експертизи, в зв?язку з чим у задоволенні клопотанні захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 22, 242, 332, 350, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6 про призначання судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави ОСОБА_9