Рішення № 13170626, 23.12.2010, Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа №2-929\2010\0123

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2010 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Бондаренко А.А., при секретарі Куліковой В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Чорноморське, Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Аліко Україна» про стягнення суми, та моральної шкоди, зміни дати звільнення суд

Встановив:

Позивачка звернувся до Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача по справі про стягнення суми, та моральної шкоди, зміни дати звільнення свої вимоги мотивуючи тим, що працювала з 3.04.2006 року на підприємстві відповідача на посаді керівника проекту юнитів була звільнена наказом № 467к від 28.09.2007 року з відповідної посади, у подальшому 2.09.2010 звернулась до відповідача, з заявою, що до видачі їй трудової книжки, яку вона отримала від відповідача рекомендованим листом лише 25.10.2010 року, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, по день видачі трудової книжки у розмірі 557163 грн, а також моральну шкоду у розмірі 12000 грн, та змінити запис про дату її звільнення, вказавши днем звільнення час фактичної видачі трудової книжки, посилаючись на те, що у звязку з неотриманням трудової книжки не мала можливості працевлаштуватися, була вимушена додавати зусилля для організації свого життя.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав вимоги позову пояснив, що позивачка зверталась до відповідача з вимогою видачі трудової книжки, яку було надіслано підприємством рекомендованим листом лише 25.10.2010 року, підприємство пропозиції на отримання звільненому робітку трудової книжки, після звільнення працівника не направляло.

У судовому засіданні представник відповідача Дьомін М.С. вимоги позову не визнав, та пояснив, що дійсно з 3.04.2006 року позивачка працювала на підприємстві відповідача на посаді керівника проекту юнитів була звільнена наказом № 467к від 28.09.2007 року з відповідної посади за власним бажанням, трудова книжка у день звільнення не була видана позивачу по справі у звязку з тим, що у день її звільнення на роботі вона була відсутня, а у подальшому заяв про видачу трудової книжки вона не подавала, а звернулась з заявою, що до її видачі лише у вересні 2010 року, трудова книжка за зверненням звільненого працівника була направлена на її адресу та отримана позивачем рекомендованим листом лише 25.10.2010 року, вважає що ні яких порушень з боку керівництва підприємства допущено не було, оскільки позивачка з дня звільнення по вересень 2010 року не подавала відповідної заяви, що до направлення на її адресу трудової книжки, яка знаходилась на підприємстві.

Також вважають що вимоги позову не підлягають задоволенню, у звязку з тим, що відповідачка у подальшому після свого звільнення укладала договори як субєкт підприємницької діяльності про надання послуг, а тому просять відмовити у позові.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку: спір виник з трудових правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається з пояснень сторін, та підтверджується матеріалами справи позивач працював на підприємстві відповідача з 3.04.2006 року була звільнена наказом № 467к від 28.09.2007 року з відповідній посади, у порушення вимог трудового Законодавства трудова книжка у день його звільнення саме 28.09.07 року звільненому працівнику видана не була, та знаходилась на підприємстві, заходів що до видачі трудової книжки з боку керівництва підприємства не приймалось.

Як встановлено судом трудова книжка була видана працівникові 25.10.2010 року, що не заперечується сторонами по справі, та з дня звільнення безпідставно утримувалась на підприємстві з вини власника підприємства.

Відповідно до ст. 47 КЗПП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунки відповідно до ст. 116 КЗПП України т.б. не пізніше наступного дня.

Відповідно до п 4.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженого наказом Міністерства соціального захисту населення України » №58 від 29 липня 1993 року якою передбачено як, що працівник у день звільнення був відсутній на роботі то власник або уповноважений ним орган повинен направити почтове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки, що також не було здійснено відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 235 КЗПП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Як вбачається з книги обліку руху трудових книжок у ПАТ «Аліко Україна» з дня звільнення по 21.09.2010 року трудова книжка позивачки знаходилась на підприємстві відповідача, у подальшому рекомендованим листом направлена на адресу позивача та отримана 25.10.2010 року.

Як встановлено судом середній заробіток позивача згідно до довідки відповідача за № 156 к від 15.09.2010 р складає за останні два місяця роботи 30.194 грн 82 коп , таким чином середній заробіток складає 30.194.82 \ 42 раб дня що дорівнює 718 грн 92 коп у день.

Як вбачається з матеріалів справи час затримки видачі трудової книжки складає з (28.09.2007 року по 25.10.2010 ) т.б. 771 день таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 718.92 грн Х 771 р.д .= 554.287.32 грн

Суд не приймає до уваги доводи відповідача по справі, що до зобовязання звільненого працівника подання заяви про видачу трудової книжки оскільки КЗПП України та ст. 47 КЗПП України не вимагає від звільненого працівника подачу відповідної заяви, суд також не приймає до уваги посилання відповідача на існування цивільно правових угод, оскільки у трудових відносинах відповідно до дій КЗПП України з відповідачем по справі позивачка з дня її звільнення по день отримання трудової книжки не знаходилась, запис про роботу у трудовій книжці відсутній.

Також суд вважає стягнути з відповідача на користь держави судові витрати та витрати на ІТЗ судового процесу.

У задоволені іншої частини позову суд відмовляє у звязку з необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,80-88, 202-218 ЦПК України, ст.ст. 47, 115,116, 237-1 КЗПП України, суд

Вирішив:

позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Аліко Україна» про стягнення суми, та моральної шкоди, зміни дати звільнення задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Аліко Україна» код 32109907 м Київ , Шевченківський район, вул.. Комінтерну будинок 14 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Узбекистан, паспорт серії НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 554.287.32 (пятсот пятдесят чотири тисячі, двісті вісімдесят сім гривень) 32 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Аліко Україна» код 32109907 м Київ , Шевченківський район, вул.. Комінтерну будинок 14 на користь держави судові витрати у розмірі 1700 грн, та витрат на ІТЗ судового процесу 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК протягом 10 днів шляхом подачі апеляційної скарги , через Чорноморський районний суд.

Суддя Бондаренко А.А.